На Каннському фестивалі переміг фільм про шлюб американської стриптизерки та сина російського олігарха

Про переможців повідомляється на сайті кінофестивалю.

Головну роль у фільмі зіграла американська акторка Майкі Медісон. За сюжетом, її героїня, стриптизерка Ані з Брукліну, вийшла заміж за сина російського олігарха. Його роль виконав російський актор Юрій Борисов, який грав у пропагандистському фільмі «Калашников», що частково знімався в окупованому Криму.  

Проте батьки чоловіка категорично проти його шлюбу зі стриптизеркою та приїхали до Нью-Йорка, щоб розлучити пару. Фільм, який називають комедійною драмою, отримав головну нагороду Каннського фестивалю — «Золоту пальмову гілку».

Для Бейкера, який здобув репутацію за зображення представників малопредставлених і маргіналізованих субкультур, як-от мігрантів та секс-працівниць, у гуманному та співчутливому світлі, це нова вершина.

Гран-прі фестивалю отримала драматична стрічка «Все, що уявляємо як світло» індійської режисерки Паял Кападії. Вона розповідає про двох малайських медсестер — Прабху й Ану, які живуть у Мумбаї. Повсякденне життя Прабхи порушується, коли вона отримує несподіваний подарунок від свого чоловіка, який виїхав жити за кордон.

Відзнаку від журі здобув французький фільм «Емілія Перез» режисера Жака Одіара. За сюжетом, юристці Ріті Моро Кастро (зіграла Зої Салдана) доручили допомогти лідеру мексиканського картелю пройти операцію зі зміни статі, щоб втекти від правосуддя.

Найкращим режисером визнали португальця Мігеля Гомеша за фільм «Гранд-тур». Нагорода за найкращу жіночу роль дісталася Зої Салдані, Селені Гомес та Карлі Софії Гаскон, які зіграли у стрічці «Емілія Перез». Натомість приз за найкращу чоловічу роль вручили Джессі Племонсу, який виконав роль у кіноальманасі «Різновиди доброти».

Окрім того, переможцями 77-го Каннського кінофестивалю стали:

• «Субстанція» режисерки Каролі Фаржеа за найкращий сценарій;
• «Насіння священного інжиру» Мохаммада Расулофа — в особливій відзнаці від журі;
• «Чорний пес» Гуань Ху — у програмі «Особливий погляд»;
• «Чоловік, який не міг мовчати» Небойша Слієпчевіча, який отримав «Золоту пальмову гілку» серед короткометражних фільмів;
• «Арманд» Хальфдана Ульмана Тьонделя — у номінації «Золота камера».