Степану Гізі закликають надати звання Героя України. Петиція набрала необхідну кількість голосів

Про це стало відомо із сайту петицій.

Авторка петиції Галина Папазова вважає, що звання Героя України допоможе гідно вшанувати пам'ять артиста, «чий внесок у духовну стійкість нації є співмірним із найвищою державною нагородою».

На її думку, артисту варто надати це звання за «його визначний, багаторічний внесок у збереження, розвиток і популяризацію української культури, а також за формування й утвердження української національної ідентичності».

«Майже пів століття творча діяльність Степана Петровича була спрямована на служіння українській пісні. Його музика зміцнювала національну свідомість, виховувала любов до рідної землі, української мови та народу.

У період, коли українська естрада зазнавала системного витіснення та домінування російськомовного культурного продукту, Степан Гіга довів, що українською мовою можливо створювати популярні, конкурентні естрадні твори, які здобувають загальнонаціональне визнання та поширюються мільйонними копіями», — йдеться в тексті петиції.

Нагадаємо, торік Степан Гіга пішов із життя 12 грудня у віці 66 років. За кілька тижнів до цього в соцмережах артиста повідомили, що він перебуває в тяжкому стані, через що співак скасував найближчі заплановані концерти. Йому також провели термінове оперативне втручання.

Поховали співака на Личаківському кладовищі у Львові, як він заповідав сам.

Більше про життя й творчість Степана Гіги

Степан Гіга народився 16 листопада 1959 року в селі Білки на Закарпатті. Ще в дитинстві він був учасником ансамблю «Зелені Карпати», згодом став керівником цього колективу.

Він здобував освіту в Ужгородському музучилищі й Київській консерваторії. Під час навчання він також став солістом синтез-групи «Стожари» при Чернігівській філармонії. Крім того, артист працював солістом оперної студії Київської консерваторії, якою керував Дмитро Гнатюк — виконавець хітів 1960-х «Два кольори», «Пісня про рушник» та «Києве мій».

У 1988-му він став солістом Закарпатської обласної філармонії. Згодом, коли розпався його джаз-рок гурт «Бескид», Гіга почав займатись аранжуванням, писати пісні й невдовзі створив власну студію звукозапису GIGARecords.

Після початку повномасштабного вторгнення Степана Гігу накрила нова хвиля популярності — його «Золото Карпат», «Яворина», «Цей сон», «Друзі мої», «Я поклав своє кохання на вівтар» та інші пісні стали відомими серед молоді.

Був нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня, а також отримав звання «Народний артист України».