«Проєктні менеджери» в людському тілі. На що сьогодні здатна клітинна терапія

Ще кілька десятків років тому історії про лікування живими клітинами звучали як щось зі сфери наукової фантастики, а збереження пуповинної крові під час народження дитини сприймали як екзотику. Сьогодні клітинна терапія — офіційна, регульована щоденна медична практика у світі та в Україні. Стовбурові клітини працюють у тілі як біологічні «координатори» або «проєктні менеджери»: самі знаходять зону пошкодження, знімають запалення й нарощують втрачені тканини. І поки у світі прогнозують бум регенеративної медицини, Україна під час війни розгортає масштабні інноваційні платформи повного циклу, створюючи продукти нового покоління. hromadske розібралося, як це працює.

«Стовбурові клітини мігрують у вогнище запалення за хімічними сигналами організму і діють як біологічний координатор. Клітини оцінюють оточення й дають завдання клітинам навколо, запускаючи потрібні біохімічні шляхи, регулюючи запалення, знижуючи клітинну смерть та блокуючи фіброз — ущільнення тканин»,  — розповідає біологиня, біотехнологиня й наукова радниця ReoCell Ольга Кочеткова.

Стовбурові клітини мігрують у вогнище запалення за хімічними сигналами організму і діють як біологічний координатор. Клітини оцінюють оточення й дають завдання клітинам навколо, запускаючи потрібні біохімічні шляхи, регулюючи запалення, знижуючи клітинну смерть та блокуючи фіброз — ущільнення тканинОльга Кочеткова, біологиня, біотехнологиня й наукова радниця ReoCell

У МСК є низка регенераційних властивостей:

• Диференціація: можуть перетворюватися на клітини кістки, хряща чи м'язів, заміщуючи пошкоджені ділянки.
• Вивільнення біоактивних речовин: клітини виділяють тисячі корисних молекул (секретомів, екзосом), які змушують власні ресурси організму прокинутися й почати загоєння.
• Імуномодуляція й ангіогенез: гасять хронічне запалення, стимулюють ріст нових судин, відновлюючи живлення тканин.

Застосування стовбурових клітин базується на принципах доказової медицини. Цій темі присвячено вже понад 150 тисяч опублікованих наукових статей і тисячі клінічних досліджень. Пацієнтів, які успішно пройшли таке лікування (наприклад, у Південній Кореї чи США), десятки тисяч. «Дослідники, які спостерігають за пацієнтами понад 10 років після введення, доводять безпеку й ефективність клітинної терапії», — пояснює Ольга Кочеткова. Спостереження свідчать, що через 14 років після введення препарату в суглоб стан пацієнтів залишається значно кращим, ніж до терапії, без жодних негативних наслідків. 

Клітинна терапія високоефективна в ортопедії й травматології — у лікуванні артрозів, відновленні хрящів, загоєнні незрощених переломів. Вона працює в неврології для реабілітації після інсультів, при бічному аміотрофічному склерозі, розсіяному склерозі й хворобі Паркінсона, у кардіології й дерматології. У судинній хірургії клітинна терапія застосовується для лікування хронічної ішемії ніг, а в ендокринології — при цукровому діабеті другого типу та в гінекології. Цей метод використовують в естетичній медицині, у період передменопаузи і як допомогу в репродуктології.

«Клітинні технології вже застосовують в Україні для пацієнтів, які перебувають у черзі на ендопротезування суглобів. Їх також використовують у кардіології — при серцевій недостатності. Крім того, метод демонструє добрі результати при хронічній нирковій недостатності та цирозі печінки», — додає медичний директор ReoCell, кандидат медичних наук, експерт у сфері регенеративної медицини Дмитро Горбань.

Світовими лідерами в цій сфері є США, Японія та Південна Корея, де такі препарати офіційно зареєстровані та суворо контролюються державними регуляторними органами. В Україні ця сфера також регулюється Міністерством охорони здоров'я на підставі профільного законодавства, вимог біобезпеки й фармакопейних статей. Наша держава дозволяє використовувати міжнародні протоколи, схвалені в розвинених країнах. Клітинна терапія в Україні — це науковий підхід, який базується на жорстких критеріях безпеки.

Але головне: в Україні є проєкти повного замкнутого циклу, де в одному місці поєднують забір матеріалу, тестування, культивування у власній лабораторії, біобанк та клінічну практику. Наявність усього циклу на одній території гарантує суворий контроль, безпеку та життєздатність клітин. 

Якщо в тебе лабораторія — це контрагент, якщо за клітини відповідає контрагент, якщо якість теж контролює контрагент, то є питання, що ти будеш мати на виході, — коментує Дмитро Горбань. — За кожен процес хтось має відповідати. А в нас це замкнений цикл, і ми працюємо в синергії як цілісна система. Тому ми відповідаємо і за якість, і за швидкість

Експерти кажуть, що така інтегрована модель комунікації забезпечує безпрецедентну відповідальність. «Під час перевезення клітин їхня життєздатність може бути втрачена через порушення температурного режиму. Що менше переїздів біологічного матеріалу з місця на місце, то більше гарантій безпечності й дієвості цього клітинного засобу», — додає біологиня Ольга Кочеткова.

ReoCell — це хаб повного циклу роботи з клітинами: від забору матеріалу до введення пацієнту та подальшого супроводу.

До ухвалення рішення про клітинну терапію пацієнт проходить повний чекап організму. Важливо виключити протипоказання і тільки після цього ухвалювати рішення про терапію.

Адже попри свою універсальність клітинні продукти теж мають протипоказання:

• Активний онкологічний процес. Препарати стимулюють ріст тканин, тому пацієнт має перебувати в ремісії щонайменше п’ять років. Перед терапією обов'язково проводять ретельний скринінг на онкомаркери.
• Вагітність — через брак клінічних досліджень на вагітних пацієнтках.

• Гострі інфекційні захворювання.

Реальним прикладом дії цієї технології є досвід наукової радниці ReoCell Ольги Кочеткової. Біологиня активно займається спортивним туризмом і регулярно ходить у гори. Коли в неї виникли серйозні проблеми та з'явився сильний біль у коліні, команда застосувала клітинну технологію для покращення її стану. Завдяки введенню живих клітин вдалося ефективно зупинити хронічний запальний процес і запустити регенерацію тканин. Пацієнтка повністю позбулася больового синдрому й повернулася до гірських походів.

Зараз в Україні високотехнологічна медицина — складник національної безпеки. Через повномасштабну війну українські лікарі зіткнулися з надскладними викликами: мінно-вибуховими травмами, дефектами кісток, які не зростаються після багатьох операцій. «Ми, українці, вдало адаптуємося до будь-яких умов. Потреба лікування, яка є в Україні, унікальна... Ніде так, як в Україні, не зацікавлені лікувати мінно-вибухові травми. Ми шукаємо, як допомогти нашим співвітчизникам», — коментує Ольга Кочеткова.

Саме українські біотехнологічні платформи й науковці, які працюють у синергії з клініцистами, створюють комбіновані препарати, наприклад, додаючи до клітин синтетичну кістку чи спеціальні матриці-скафолди. Це дає змогу рятувати ноги й руки українських військовослужбовців від ампутації.

Експерт у сфері регенеративної медицини Дмитро Горбань додає: «Формується окрема галузь. І саме в Україні, я думаю, у нас є можливості розвиватися дуже швидко».

Україна має колосальний науковий потенціал, унікальну базу кріобіології та неймовірну здатність адаптуватися. Біотехнології стають конкурентною перевагою, яка вже зараз робить Україну майбутнім хабом регенеративної медицини в Центральній і Східній Європі.

Партнерський матеріал опубліковано на правах реклами