МОН: Середня вартість побудови «підземної школи» — приблизно 90 млн гривень

Про це повідомила заступниця міністра МОН Надія Кузьмичова в інтервʼю hromadske.

«Десь трохи дешевше, десь дорожче, але це не об'єкти по декілька мільйонів. І це свідомий крок: держава інвестує туди, де громада самостійно не спроможна реалізувати такий масштабний об’єкт», — зазначила вона.

За словами посадовиці, нині на будівництві перебуває 221 об’єкт, переважно у прифронтових областях: Харківській, Запорізькій, Херсонській і Дніпропетровській. З них на сьогодні вже збудовано 33, які будуть доступні для учнів із початку навчального року. 

«Частина вже введена в експлуатацію, частина — на фінальних етапах. Всі профільні міністерства й інституції підключені, щоб максимально пришвидшувати процедури введення — іноді це вдавалося зробити за 2–3 тижні», — пояснює посадовиця.

До кінця року планується завершити будівництво 156 об’єктів, що забезпечить орієнтовно 70 тисяч місць. Кузьмичова зауважує: одне місце — це не завжди одна дитина. Найчастіше одне місце — це щонайменше дві дитини, тому що учні навчаються в декілька змін.

Що таке «підземні школи»?

МОН реалізовує політику повернення до очного навчання — «Школа офлайн», у межах якого будуть не просто укриття, а повноцінні навчальні простори під землею — так звані підземні школи. Їх переважно зводять у містах, близьких до лінії фронту, щоб учні могли навчатися офлайн.

Приміром, у Запоріжжі у травні цього року запрацювала вже восьма підземна школа. Там облаштували 14 навчальних аудиторій, медичний кабінет, буфет, гардероб, зони для відпочинку та інклюзивну інфраструктуру: ліфт і туалетні кімнати для дітей з інвалідністю.

У 2024 році держава виділила 2,5 млрд гривень субвенції та 5 млрд гривень дотації на облаштування укриттів. Цьогоріч — 6,2 млрд.