«Безкарність більше не може тривати»: Литва просить МКС розслідувати злочини режиму Лукашенка проти людства

Про це повідомили литовське Міністерство юстиції та Об’єднаний перехідний кабінет Білорусі на чолі з опозиціонеркою Світланою Тихановською. 

Там кажуть, що з 1 травня 2020 року режим Лукашенка вчиняє щодо цивільних злочини проти людства, зокрема йдеться про депортацію, переслідування та інші дії, що тривають. 

«Ця кампанія ведеться проти цивільного населення в Білорусі, а саме проти реальних або уявних політичних опонентів. Поведінка режиму є широкомасштабним і систематичним нападом на цивільне населення відповідно до державної політики знищення будь-якої опозиції та інакомислення», — заявив Мінʼюст. 

Зокрема, самопроголошена білоруська влада примусово перемістила сотні тисяч законних жителів Білорусі на територію сусідньої Литви та інших держав.

Мін’юст звернувся до МКС, коли оцінив представлені білоруською опозицією матеріали про злочини та зібрав достатні докази з інших джерел: неурядових організацій та інших ініціативних платформ, передає Delfi. 

І попри те що Білорусь не є учасницею Римського статуту, суд має юрисдикцію, оскільки злочини вчиняли й на території країн-учасників, серед яких і Литва. Це перший випадок в історії Суду, коли держава-учасниця Римського статуту передала на розгляд прокурора ситуацію в країні, яка не є його учасником.

«Литва була першою державою, яка звернулася до МКС щодо ситуації в Україні, і врешті-решт був виданий ордер на арешт путіна. Зараз ми робимо крок, щоб МКС розслідував ситуацію в Білорусі, і ми очікуємо ордер на арешт Лукашенка», — заявила міністерка юстиції Литва Евеліна Добровольська.

Події в Білорусі 2020 року

Цей 2020-й став роком президентських виборів у Білорусі. Перші передвиборчі протести почалися у травні в Мінську та інших містах і спочатку були пов'язані із затриманням опозиційних кандидатів та недопущенням їхньої участі у виборах.

Із серпня країну охопили масові демонстрації через оголошені результати президентських виборів. За даними ЦВК, перемогу з великим відривом здобув Олександр Лукашенко. Однак протестувальники не визнали цих результатів і вимагали визнати опозиціонерку Світлану Тіхановську легітимною президенткою.

Попри масові акції по всій країні, 23 вересня Лукашенко «по-тихому» провів інавгурацію та знову зайняв пост президента. А протестувальників силовики жорстко розганяли, затримували й переслідували, зокрема відкривали кримінальні справи.

Низка країн Євросоюзу, а також Велика Британія, США, Канада не визнали легітимність Лукашенка, ввели санкції проти білоруської влади та закликали до нових виборів.

Україна також не визнала легітимності Лукашенка та на державному рівні припинила всі контакти з Білоруссю через політичну кризу в країні. Міністерство закордонних справ України заявило, що офіційно не називатиме Лукашенка президентом Білорусі.