Бл*ть, х*йня. Чому змінилася риторика Зеленського

Володимир Зеленський
Володимир Зеленськийhromadske
Прослухати аудіоверсію

Останнім часом президент Володимир Зеленський почав дозволяти собі гострі, прямі та навіть лайливі висловлювання, які раніше не були для нього типовими.

Що стало причиною такої трансформації, як такий тон сприймають українці та чи продовжить Зеленський спілкуватися в новому стилі — ці питання hromadske розбирало разом з експертами.

Емоційність чи продуманий крок

У грудні Зеленський здивував тим, що назвав путіна «довбо*обом», коментуючи пропозицію глави рф до країн Заходу влаштувати «високотехнологічну дуель» у вигляді обстрілів столиці України. Думки українців щодо цієї заяви розділилися: одні підтримували президента, інші засуджували за недипломатичність.

А днями глава держави досить різко висловлювався в інтервʼю американському подкастеру Лексу Фрідману на різні теми. Ось кілька цитат:

  • «Як він їх убивав? З любов’ю? Думаю, бл*ть, в обіймах… В обіймах так і придушував. Як кажуть: "Так люблю, що аж вбивати хочеться"», — відреагував президент на слова Фрідмана про те, що володимир путін любить свою країну та громадян.
  • «Не кажіть, будь ласка, що якщо він прийде, якщо він пройде через кордони, якщо він буде вбивати, то ми введемо санкції. Ну це х*йня, вибачте. Реально», — сказав Зеленський, коментуючи поведінку західних союзників перед вторгненням рф у 2022 році, які превентивно не надали Україні зброю та не ввели санкції проти росії.
  • «Усім було пох*ру на цю країну, на цих людей», — сказав глава держави про підписантів Будапештського меморандуму, який мав би гарантувати Україні безпеку у зв’язку з набуттям нею неядерного статусу.

Політична психологиня Світлана Чуніхіна зауважила в коментарі hromadske, що така лексика від Володимира Зеленського справді є чимось новим. А втім, хоч президент завжди висловлюється доволі емоційно, навряд чи лайка в його промові вказує на підвищену емоційність.

Ми радше маємо справу з ослабленням поведінкового контролю. Тобто він раптом припинив зупиняти себе, відмовився від необхідності дотримуватися якихось умовностей. Так буває із вкрай втомленими людьми або з тими, кого більше не турбують наслідки.Світлана Чуніхіна, політична психологиня, провідна наукова співробітниця Інституту соціальної та політичної психології НАПН України

Психологиня також звернула увагу на те, що бесіда з Фрідманом велася трьома мовами — Зеленський цілком спонтанно й неочікувано перемикався з української на англійську або російську. 

«Це, ймовірно, поглибило добре відому нам проблему, притаманну комунікативному стилю президента: він говорить розлогими, складними й часто незавершеними реченнями, у яких легко загубитися. Чи зрозуміють за таких умов слухачі подкасту Фрідмана, що саме хотів сказати президент Зеленський, невідомо», — зауважила вона.

Натомість політолог Ігор Рейтерович вважає, що такий стиль розмови — «це не якийсь експромт, це була підготовлена історія, і президент прекрасно знав, що, як і де треба говорити». 

 «Сигнал західним партнерам»

Політтехнолог Олег Постернак припускає, що Зеленський радикалізував свою риторику в подкасті Лекса Фрідмана, аби потрапити в цитування максимальної кількості світових медіа.

І це спрацювало. Іноземні ЗМІ справді звернули увагу на це інтервʼю, зокрема через формат відповідей Зеленського. Наприклад, британська газета Telegraph написала, що це була нетипова емоційна реакція з боку лідера України й що під час розмови він «неодноразово втрачав обережність, вживав нецензурну лексику і демонстрував своє минуле як коміка».

Американське Politico теж помітило «приправлені жартами й лайкою» меседжі Зеленського, що «були орієнтовані на авдиторію, прихильну до Трампа, яка часто налаштована до нього вороже». Видання припускає, що це «дало бажаний ефект», оскільки навіть радник Трампа Ілон Маск, який зазвичай саркастично висловлюється про Зеленського, поширив інтерв’ю в соцмережі без жодного коментаря.

Більшість експертів, яких опитало hromadske, теж впевнені: висловлені тези президента в інтервʼю Лексу Фрідману були орієнтовані на американську авдиторію. 

На думку Ігоря Рейтеровича, зміна риторики Володимира Зеленського передусім пов'язана зі спробами України здійснити нове зовнішньополітичне позиціювання — більш різке щодо російської федерації.

«І це одночасно певний сигнал нашим західним партнерам, що розмови про якісь зустрічі з путіним, якісь мирні договори й так далі якщо й будуть, то повинні відбуватися на тих умовах, які пропонуватиме Україна», — зазначив він.

Політтехнолог Тарас Загородній вважає, що з погляду зовнішньополітичної ситуації Зеленський здійснює досить правильний крок: «По суті, він робить неможливою його зустріч із путіним».

Як пояснив експерт, Трамп хоче припинити війну на поточній лінії зіткнення, але Україну це не влаштує. І щоб Зеленський не був людиною, яка зриває переговори, глава держави може своїми висловлюваннями спонукати не йти на перемовини путіна.

Зеленський потім скаже: «Бачите, це він не хоче зустрічатися»… І Україна буде спокійно показувати пальцем на них і говорити, що вони неконструктивні. Тим більше путін не може сісти за стіл перемовин, як він говорить, «з головою нацистів, фашистів і бандерівців». Бо він не зможе пояснити своїм виборцям, як це так сталося, що він так говорив, а тепер із Зеленським веде якісь перемовини.Тарас Загородній, політтехнолог

«Мова дипломатії — це радше мова натяків», — зауважує політтехнолог Ігор Гринів. Мовляв, Володимир Зеленський від початку свого президентства був досить прямолінійним, і це його «давня проблема». На думку експерта, світ хотів би більш зрозумілих слів, а не «просто використання лайки або різких висловлювань».

«Це те, що частково було в поведінці [Бориса] Єльцина і що просто шокувало інших політичних лідерів у світі. Тому вони готові були десять разів триматися за [Михайла] Горбачова, аби не ввійти в зону невизначеності чи турбулентності, яка йшла від Єльцина», — додав Гринів.

Володимир Зеленський hromadske

Тест-драйв нового стилю

Політолог Ігор Рейтерович вказує й на іншу причину змін у риториці — спробу Зеленського почати працювати на свій електорат. Мовляв, президент у такий спосіб намагається продемонструвати, що він — з народом і може собі дозволити висловлювати навіть такі свої думки публічно.

Підвищення рейтингу Зеленському справді не завадило б. Якщо ще на початку 2024-го рівень довіри до президента України становив 64%, то до кінця року цей показник впав на 12% — до 52%. Це дані соціологічного опитування КМІСу, проведеного у грудні 2024 року.

«Якщо справи десь не йдуть [добре], то насправді треба не слова міняти, а дії. А як дій немає, то хоча б міняти людей у своєму оточенні, — вважає політтехнолог Ігор Гринів. — Бо оточення ще молодшими за себе радниками та спроба знайти хайпову стилістику у своїй риториці явно не відповідає тому, що зараз потрібно суспільству, [...] яке і так перелякане та дезорієнтоване».

Як припускає Ігор Рейтерович, президенту порадили бути більш емоційним, вживати більше подібних слів, аби потім подивитися, як на це відреагує суспільство.

«Ну і, можливо, вважають, що тепер позиція України буде мати чіткіший вигляд і Трамп змушений буде її брати до відома, тобто не зможе її ігнорувати», — додає він.

Більша частина українського суспільства сприймає ці висловлювання нормально, якщо вони спрямовані особисто проти путіна. Я думаю, що українці — ми всі з вами — й гірші слова вживали щодо нього. Але там же ж не тільки про путіна йшлося. Ось ці меседжі, які стосувалися, зокрема, наших партнерів, не надто приємні.Ігор Рейтерович, політолог, політичний консультант

Схожої думки й політтехнолог Олег Постернак. Він каже, що таку зміну комунікації української влади переважна частина українського суспільства, найімовірніше, сприйме позитивно, оскільки психологічна втома від війни на виснаження серед цивільних і військових формує відчуття безперспективності військового протистояння з сильним ворогом.

Зеленський «метеозалежний»

Чи чекати на лайку від президента й надалі? На думку Ігоря Рейтеровича, це залежатиме від того, коли відбудеться зустріч української делегації з американською. Мовляв, до того часу, якщо у президента будуть ще якісь публічні виступи чи велика пресконференція, риторика з деяких питань може буде схожа.

«Але до інавгурації — це одна історія. Після того, як Трамп офіційно стане президентом, і якщо почнуться якісь уже реальні контакти між Україною і США щодо майбутнього, я думаю, що риторика буде трохи обережніша. Принаймні якісь нецензурні слова навряд чи будуть використовуватися», — зазначив він.

Політтехнолог Тарас Загородній вважає, що для української авдиторії в Зеленського будуть зовсім інші меседжі, хоча різкість теж буде. Експерт припускає, що глава держави розʼяснить позицію щодо «дипломатичних маневрів», які він зараз здійснює на зовнішній арені.

Якщо українському суспільству не сподобається нова риторика президента, Зеленський змінить її моментально, вважає Ігор Гринів. Він каже, що глава держави «метеозалежний» — добре відчуває настрої суспільства і швидко на них реагує.

«Але чи має він справжню інформацію від суспільства? Щодо цього є великі сумніви… Кількість радників чи людей, які спілкуються з президентом, взагалі дуже обмежена. І думаю, що сам президент не дуже любить чути інформацію, яка йому не подобається. Зрештою, він не перший. Таких політиків достатньо багато», — зауважує Гринів.

Над текстом працювали: