Закон про НАБУ і САП є — і що тепер? Розбираємося, як і хто може його скасувати

«Вето на закон!» — кричали на протестах навіть тоді, коли так званий закон про НАБУ і САП уже набув чинності.
Чи може президент накласти вето на вже чинний закон? Як загалом можна скасувати ухвалений закон, хто це може зробити й у який спосіб? hromadske розбиралося.
Чи можливо скасувати закон?
«Скасувати» чи «анулювати» закон — ні. Юридично він може «втратити чинність» або «втратити силу». І ні, це не просто питання правильного формулювання. Ні президент, ні Верховна Рада не мають повноважень «відкотити» вже ухвалений закон, бо передумали. Мають бути обставини для того, аби закон втратив свою чинність.
«“Скасування” більше стосується підзаконних актів — постанов, розпоряджень, — але ніяк не законів», — сказав hromadske адвокат Владислав Косач.
Для втрати чинності існує кілька шляхів. Перший — ухвалення нового закону; другий — визнання окремих положень або всього закону неконституційним; третій — закінчення строку дії закону, якщо він був ухвалений на певний строк.
Також закон може втратити силу, якщо за це проголосують на всеукраїнському референдумі. Однак такої практики в Україні не було. І на сьогодні це неможливо, бо референдуми заборонені під час дії воєнного стану.
То дарма президента закликають накласти вето?
Абсолютно. Бо він не має ані політичного, ані юридичного впливу на закони, які вже набули чинності.
«Верховна Рада ухвалює закон, після чого його передають президенту України для підпису. І президент має 15 днів на те, щоб його підписати або накласти вето. Якщо він накладає вето, то повертає цей закон до парламенту з мотивувальною частиною або пропозиціями щодо його перероблення чи відкликання», — пояснив адвокат Владислав Косач.
Якщо ж президент протягом 15 діб не підписує і не накладає вето, закон автоматично схвалюється і публікується. І вже після цього ветувати його президент не може.
У випадку із законом №4555-IX, який стосується НАБУ і САП, Володимир Зеленський може подати його на розгляд до Конституційного Суду для перевірки на відповідність Основному Закону або ж запропонувати новий, який повністю замінить попередній чи окремі його частини.
Яка процедура «скасування» через КСУ?
Право оскаржити закон у Конституційному Суді мають глава держави, щонайменше 45 народних депутатів, Верховний Суд й уповноважений з прав людини. Також Верховна Рада Автономної Республіки Крим, якби півострів не був окупований.
Процедура майже нічим не відрізняється від подання до звичайного суду, вказує адвокат Владислав Косач. Суб'єкт подає конституційне подання або скаргу, відтак суд перевіряє це звернення, аби воно відповідало вимогам. Після цього КСУ відкриває провадження і вже проводить аналіз положень на відповідність Конституції.
Надалі суд скликає засідання й ухвалює своє рішення, яке не оскаржується. Якщо КСУ визнає закон чи окремі його положення неконституційними, ці норми втрачають чинність.
Серед прикладів юрист згадав кейс 2020 року, коли Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачала покарання за неправдиве декларування.
Цим шляхом, до речі, планують іти парламентарі. Народний депутат від «Голосу» Ярослав Железняк оголосив, що в Раді ініціюють збір підписів і підготовку подання до Конституційного Суду щодо закону про звуження повноважень НАБУ і САП.
А як відбувається «анулювання» закону після ухвалення нового?
Тут усе просто. Новий закон або вносить зміни в попередній, або ж повністю замінює його. Якщо депутати чи президент підуть цим шляхом, то в перехідних положеннях нового закону мають чітко прописати, що саме втрачає чинність із прописаного у скандальному законі №4555-IX.
«Процедура дуже проста. Законопроєкту надається номер, він підготовлюється, публікується на сайті Верховної Ради. Далі йде презентація, обговорення й відтак ухвалення в цілому або підготовка до другого читання з правками тощо», — зазначив адвокат Владислав Косач.
Такий шлях влада час від часу практикує. Серед прикладів юрист навів закони про державне регулювання виробництва і реалізації цукру, а також про єдиний митний тариф — вони втратили чинність після ухвалення нових законів.
Зеленський заявив, що вже погодив текст законопроєкту, який «гарантує реальне зміцнення системи правопорядку в Україні, незалежність антикорупційних органів, а також надійний захист системи правопорядку від будь-якого російського впливу чи втручання».
Сьогодні ж, 24 липня, 48 депутатів із різних фракцій зареєстрували свій законопроєкт про повернення незалежності НАБУ і САП. І попри те, що Рада пішла на «перерву» на чотири тижні, голосувати за нього, за словами депутата Ярослава Юрчишина, можна буде вже завтра. Чи зберуться депутати 25 липня і за який із двох проєктів будуть голосувати, наразі невідомо.
«Оскільки це закон, він повинен реально пройти перевірку, щоб його неодноразово перечитали. Я не думаю, що це буде ухвалюватися поспіхом», — резюмував адвокат Владислав Косач.
- Поділитися: