Український ІНП змінив новину про перепоховання жертв Волинської трагедії після втручання польського МЗС — RMF24

Останки загиблих жителів села Пужники перед перепохованням
Останки загиблих жителів села Пужники перед перепохованнямMinisterstwo Kultury i Dziedzictwa Narodowego

На сайті Українського інституту національної пам’яті написали, що нещодавно в Тернопільській області перепоховали останки жертв радянських репресій, а не Волинської трагедії. Після втручання польського Міністерства закордонних справ заголовок змінили.

Про це пише RMF24.

Спершу в новині УІНП йшлося, що на Тернопільщині перепоховали «жертв радянських репресій». На це звертало увагу й інформаційне агентство «Українські новини».

Як вказує RMF24, новину змінили після того, як втрутилося польське МЗС. Тепер у тексті йдеться про похорон жертв, які загинули в 1945 році, а також про «перепоховання останків, віднайдених під час ексгумації».

Нагадаємо, 7 вересня Міністерство культури і стратегічних комунікацій розповіло, що у Тернопільській області відбулася церемонія перепоховання останків жителів села Пужники (нині — Садове), які загинули під час Волинської трагедії.

Під час ексгумації у братській могилі виявили останки 42 людей. Перепоховання здійснили на католицькому кладовищі. У церемонії взяли участь родини загиблих, представники української та польської влади, духовенство та пошуковці.

Міністерка культури та національної спадщини Польщі Марта Чєнковська назвала перепоховання «актом справедливості й відновлення гідності тих, кого вбили лише за те, що вони були поляками».

Більше про трагедію в Пужниках

До 1939 року Пужники були переважно польським поселенням із понад тисячею мешканців. У роки Другої світової війни село стало осередком польського підпілля Армії Крайової, а згодом — базою «винищувального батальйону» НКВС.

У ніч з 13 на 14 лютого 1945 року до села прибув загін Української повстанської армії під командуванням Петра Хамчука. За радянськими та польськими оцінками, у ту ніч загинуло від 70 до 100 жителів.

Уже в червні 1945 року вціліле польське населення пересели до Польщі, а 1949-го село ліквідували.