«10 мішків контрабанди вугілля не зірвуть економіку, людям треба якось виживати» — інтерв’ю очільника Луганщини
Юрій Гарбуз вже третій керівник Луганської військово—цивільної адміністрації. До нього тут були харизматичні і часто категоричні керівники — Геннадій Москаль та Георгій Тука. Він перший за час конфлікту керівник, хто народився на Луганщині, і перший, хто має примирливу риторику.
Юрій Гарбуз вже третій керівник Луганської військово-цивільної адміністрації. До нього тут були харизматичні і часто категоричні керівники — Геннадій Москаль та Георгій Тука. Він перший за час конфлікту керівник, хто народився на Луганщині, і перший, хто має примирливу риторику. Відрізняється від попередників і тим, що його важко зустріти у воєнній формі, одягає її, як сам каже, рідко. І частіше їздить до цивільного населення, аніж до військових.
Скільки заборгували окуповані території грошей Україні за комунальні послуги та чому Юрій Гарбуз хотів би брати участь у перемовинах у Мінську - про все першій частині інтерв’ю очільника Луганської області.
Золоте і Станиця Луганська — два місця в Луганській області, де мали б відвести війська. В Золотому вдалося, у Станиці — ні. Військові кажуть, що тривають обстріли і відведення не може відбутися. Що ви, як керівник області, про це знаєте?
В Станиці люди дуже схвильовані. Чому — зрозуміло. Там є переселенці з Луганська, вони, звісно переживають, що в разі вторгнення військ в сіру зону вони можуть ще раз втратити вже другий дім. Але сьогодні всі розуміють, що далі будуть обстріли, що Мінські угоди сьогодні не виконуються. Це питання зняте з порядку денного. Буде режим тиші — повернемося до обговорення цієї теми.
Голова Станичної військово-цивільної адміністрації Юрій Золкін говорив, що в цю зону, яка має бути демілітаризована, входять адмінбудівлі, наприклад, держадміністрація і школа, це правда?
Частково деякі вулиці можуть потрапляти. Я постійно повторював, що потрібно переглянути це, щоб жоден будинок і режимний об'єкт не потрапив у цю зону. Там і пожежна станція не так далеко, вона теж може потрапити. Враховуючи те, що багато хлопців, які у нас пожежниками працюють, з того боку, — там вони, звісно, занесені в чорний список. От, уявіть загорілась вулиця в демілітаризованій зоні, чи поїде туди хтось гасити пожежу?
Ви говорите про чорні списки. Звідки ця інформація?
З «ЛНР» почали писати, що от, мовляв, «укропы будут наказаны». Ця паніка провокуються тією стороною і, звісно, є списки тих, хто пішов служити. Тобто, тих, хто не зрадив Батьківщину, ще й кинули дружин і комфорт, і приїхали сюди.
Таких у нас тільки в поліції близько двох тисяч, здається, більше ста тридцяти людей в службі з надзвичайних ситуацій. Зрозуміло, що й в адміністрації є, в охороні здоров'я. Вони залишилися в країні, в державі. За ними ведеться контроль, за їхнім житлом, намагаються підняти тему, ніби вони зрадили ідею «новоросії».
Ви якось мені говорили, що хотіли б взяти участь у контактній групи від України в Мінську, щоб мати вплив якийсь або хоча б думку щодо практичних запитань. Ви ще хочете бути долученим до цієї роботи?
Так. І от поясню на прикладі, чому. Під річкою, яка протікає неподалік Станиці, Сіверський Донець, прорвало трубу, яка качає воду на тимчасово непідконтрольні території. Червоний Хрест підняв шум, що люди сидять три дні без води, що потрібно рятувати ситуацію. І знову через Мінські домовленості. З нашого боку, звісно, було зроблено все, ну а в тієї сторони, звісно, не вийшло. Говорили, що з того боку все заміновано, що тракторист, який їхав розкопувати цю трубу підірвався і загинув. І потім ремонтники, які їхали за трактористом, загинули. І ми чекаємо, коли ж на Мінську погодять знову цей ремонт.
Я вважаю, що в якихось моментах це надто довго вирішується в цьому форматі перемовин. От КПВВ в Золотому — єдине транспортне сполучення теж ніяк не можуть погодити на Мінську.
А чому не можуть? Відведення військ в Золотому також зумовлено тим, щоб це КПВВ працювало?
Так, звісно. Це ніяк не пояснюється. Ми постійно пишемо заявки, листи, а відповіді поки що немає. Це майже рік вже триває. Я думаю, що з того боку стоїть російська техніка. Думаю, що тільки з цим все пов'язано. Яка ще може бути причина?
У Донецьку в нас є два проїзди, через які можуть наші жителі проїхати. Вони спілкуються, у багатьох родичі там, сьогодні розірвані сім'ї — це дуже непроста ситуація. Я думаю, якби відкрили прохід в Золотому, то була б швидша комунікація, швидше б зрозуміли, що тут ніхто не збирається нікого з’їдати. Звісно, ті, хто взяли в руки зброю, мають бути покарані. З того боку ніхто не хоче йти на цей контакт. Чому не відкривається КПВВ? Бо якщо буде комунікація, — швидше прийде мир. Сьогодні хтось хоче заморозити конфлікт якомога на довше.
Якщо ми відрубаємо від комунікацій окуповані території, то дамо ще один шанс розізлити ситуацію ще більше і показати, що ми відмовляємося від своїх територій
Щастинська ТЕЦ постачає електрику і сюди, і в Луганськ також. Де зараз є проблеми з оплатою, коли комунікації йдуть на той бік?
Нам повністю електроенергію постачає Щастинська ТЕЦ. І, звісно, та сторона «живиться» Щастям. Але в минулому році, і частково вже в цьому, ті підприємства працювали на російській електроенергії. Що стосується води, — у нас Попаснянский водоканал на 90% забезпечує тимчасово непідконтрольні території. З того боку не було оплати за воду, а це, звичайно, не може працювати безкоштовно.
Яка заборгованість?
В межах 100 мільйонів гривень. Та сторона давала знати, що не використовує такої кількості води і завдяки підтримці Червоного Хреста був поставлений лічильник, вийшла та ж сума. Але, на жаль, оплати поки що немає. І вкотре Червоний Хрест підставив нам плече, тому що коли Попасну відключили від води, то вони заплатили в межах 100 тисяч і два місяці Червоний Хрест ще готовий профінансувати.
Є депутати різних політичних сил і чиновники, які говорять: «А давайте відрубаємо їх нарешті від електроенергії, від водопостачання і все! Поставимо стіну і відрубаємо!» Що ви про це думаєте?
Якщо ми це визнаємо, — ми відмовимося від своїх дітей, народжених на тій території, і від своєї території. Чекати! Потрібно продовжити більш жорсткі санкції до Росії. Ми маємо просто сказати: «Виводять війська, ми повертаємо свої кордони!» І тоді вже повернутися до демократичних процесів, проводити вибори. Якщо ми відрубаємо від комунікацій окуповані території, то дамо ще один шанс розізлити ситуацію ще більше і показати, що ми відмовляємося від своїх територій.
Але ви кажете, що такі великі заборгованості... Хто їх має гасити?
Я думаю, що для цього існує мінська група, яка має ці питання регулювати, тому що там теж народ платить і кудись гроші йдуть. Це наведення порядку. Я б хотів якраз побачити у цьому чітку позицію на Мінських переговорах: це відкриття Золотого, наведення порядку з фінансами, бо на 90% подача води йде туди.
Більшість великих підприємств перереєстровані на підконтрольній Україні території, але податкова туди не може доїхати, оцінити масштаби виробництва, відтак — і прибутку. Є думка, що так звані «ДНР» та «ЛНР» перетворюються на офшорні зони.
На жаль, тут ви маєте рацію. Ми можемо контролювати тільки кількість сировини і готової продукції, яка заходить в Україну. Яку кількість води використовує, припустимо, Алчевський комбінат — ми не знаємо. Ми маємо розуміти, яка кількість води в тій заборгованості йде на підприємства, а яка — на населення. Якщо по населенню складно порахувати, то тут в нас є 7 підприємств. Найбільше, звісно, — це Алчевський комбінат. Але сьогодні зареєстровані в нас платять податки тут, ми можемо контролювати тільки те, що заходить сюди. Але, що йде або залишається на складах — у нас таких функцій немає.
Чи ви прораховували, скільки податків вони платять до бюджету, порівняно з минулими роками?
Я не готовий відповісти по-пам'яті, але збільшення є.
На човнах перевозили вугілля, і продавали тут, там 10 мішків було. Людям треба якось виживати. Не назву це контрабандою, яка може зірвати економіку України
Історія з залізничною контрабандою з окупованої території для Луганської області неактуальна? Залізниця йде лише до Щастя і все.
Ні. Вагонами і все інше, звісно, неактуальне.
А дорогами?
Дорогами у нас же немає де це зробити. Дорогами через блок-пости... У нас же немає транспортного коридору. На човнах, може, хтось десь перевезе якийсь мішок, але контрабанди такої немає.
Говорили раніше про Лопаскіне, Лобачеве...
Напевно, 2 тижні тому в зведеннях було, що там вугілля затримали. На човнах перевозили вугілля, і продавали тут, там 10 мішків було. Людям треба якось виживати. Не назву це контрабандою, яка може зірвати економіку України.
Пане Юрію, а якщо говорити про ваші рідні Марківські і Міловські райони, де, за нашою інформацією, контрабанда далі йде в Росію, і цей рух не припинявся ніколи, не зважаючи на цю війну. Вам такі факти відомі?
Постійно щось відбувається, зупиняють у нас там продукти харчування, зупиняють ГСМ служби. Але потоку, який був раніше, вже немає. По Станиці видно. Це єдина козача Станиця в Україні, і коли люди встали і сказали: «Ми станемо на коліна перед нашими військами, щоб не відходили». Змінюється філософія, взаємини, всі вже відчули, втомилися від війни, це відчувається.
Тобто людям соромно в Росію, в країну-агресор, контрабанду возити?
Ні, справа не в тім, що соромно. Просто це підіймає паніку в народі, тобто пишуть в служби, народ на все це швидше реагує, тому немає такого потоку.
Близько 150 квартир, які планую до квітня — травня зробити. Це житло саме для переселенців, які будуть не як квартири даватися, а як тимчасове житло
З бюджету додатково було виділено один мільярд гривень на Луганську область. На що ви їх витратили?
Ну, може, мене багато в цьому критикують, але я дуже обережно і дбайливо до них ставлюся. З них 265 мільйонів пішло на дороги, ми почали ці ділянки робити, які не ремонтуються 50 — 60 років. І я заборонив робити це під час дощу. Ми запросили компанії, які сьогодні використовують нові технології, ми їх поставили на одній ділянці, ніс до носа вони йдуть. По-моєму, Проспект Перемоги в Києві теж саме ця компанія укладає
Через місто важка техніка їхати не може?
У нас є такий випадок по Рубіжному, де відремонтували дорогу, а через три години колона танків пройшла. Ми повинні чітко спільно з АТО і зі штабом визначати, де можна їхати, а де — ні. Ми ж не можемо однією рукою давати, а потім одразу по ній же бити. Ну, тут війна, йдеться про безпеку, та все ж.
Десь в межах 100 мільйонів піде (я ще їх не витратив) на квартири. Близько 150 квартир, які планую до квітня — травня зробити. Це житло саме для переселенців, які будуть не як квартири даватися, а як тимчасове житло. Все ж ми повернемося на цю територію (окуповану зараз — ред.), у кожного є там житло. У нас до 300 тисяч переселенців.
Одне з основних питань — про охорону здоров'я. Левова частка цих грошей йде все ж на охорону здоров'я, починаючи від транспорту і закінчуючи обладнанням, тому що на сьогодні в нас є 17 рентген апаратів, а працювало якісь 3. Я, коли дізнався, — «ахнув». Виходить, якісно перевірити, який процент населення у нас має туберкульоз, могли три рентген апарати. Але це стосується і МРТ, всього іншого. Основне — це охорона здоров'я, дороги і соціальне житло.
/Київ — Сєвєродонецьк — Київ
Про те, як і з ким комунікувати на окупованій території, а також про непорозуміння із попереднім головою ВЦА Георгієм Тукою — в другій частині нашого інтерв’ю.
- Поділитися: