100 днів президента Бразилії Болсонару: гіркий «медовий місяць»

Жаїр Болсонару став президентом Бразилії після другого туру виборів. Його підтримали понад 55% бразильців, які прийшли на дільниці. Та вже за два місяці після інавгурації прихильників у нового президента поменшало.

60% опитаних вважають, що Болсонару наразі не виправдовує сподівань. Це рекордно низька оцінка роботи нового президента за всю історію демократичної Бразилії.

І хоча сподіватися на значний поступ за такий короткий строк марно, перші 100 днів президентства політика підтверджують сумніви щодо здатності Болсонару формувати політичний порядок денний та будувати коаліції навколо своїх ініціатив. Ілюстрація — події навколо ключової реформи Болсонару в економічній сфері — не надто популярної, але необхідної, пенсійної реформи.

Пенсійна реформа: непорозуміння з парламентом

Бразильська економіка досі не оговталася від економічної кризи, що розпочалася у 2014 році і призвела до падіння ВВП на 8%. Водночас дефіцит бюджету наразі сягає 7% ВВП, а сукупний державний борг — майже 77% від ВВП.

Третина всіх державних видатків — виплата пенсій. Пенсійна реформа покликана підвищити середній вік виходу на пенсію від 54-56 років до 65 для чоловіків та 62 для жінок. Очікується, що представлений Болсонару проект дозволить зекономити близько 1% ВВП за наступні 10 років.

Більшість політиків згідна з тим, що пенсійна система потребує змін, але не погоджуються щодо того, які саме зміни необхідні. Тепер Болсонару повинен показати, що здатний виконувати чи не основну функцію президента у бразильській системі — забезпечити підтримку своїх ініціатив у парламенті.

Проте з цим відразу виникли труднощі. По-перше, партія Болсонару, хоча і отримала рекордні для себе 52 місця у нижній палаті парламенту, все ще поступається партії ув’язненого екс-президента Лули да Сілви та її союзникам.

По-друге, Болсонару обіцяв відмовитися від купівлі підтримки депутатів в обмін на посади, фінансування проектів в округах та корупційні платежі. Саме така практика дозволяла попереднім президентам реалізовувати свої обіцянки в одному з найбільш розрізнених парламентів світу, де зараз представлено 30 політичних партій. З іншого боку, саме вона була одним із джерел масштабної політичної корупції.

Спроби натиснути на впливових законодавців досягли зворотнього ефекту. Відразу після того, як 21 березня за звинуваченнями у корупції затримали тестя голови нижньої палати парламенту Родріго Майя, син Болсонару Карлос написав твіт: «Чому спікер так нервує?». Майя розцінив це як погрозу і виступив із критикою президента, закликаючи його «припинити жарти і почати серйозно працювати… та перестати бавитися посадою президента». Чудово розуміючи, що президент потребує його підтримки, Майя відмовився активно сприяти прогресу законопроекту в конгресі.

Конфлікт із парламентом став очевидним на презентації міністром економіки Гедесом проекту реформи на засіданні парламентського комітету. Технократа розкритикували опозиціонери, а потенційні прихильники обмежувалися мовчанням. Гедес декілька разів зривався на крик і врешті-решт покинув засідання з допомогою охорони.

Ще раніше депутати продемонстрували своє незадоволення президентом, проголосувавши за обмеження контролю бюджетних видатків з боку президента та виконавчої влади.

Скандали та суперечливі кроки

Ще один син Болсонару, Флавіо, опинився у центрі іншого скандалу. Розслідування прокуратури виявило, що через рахунок його водія пройшли значні суми невизначеного походження, частина яких згодом опинилася на рахунку першої леді Мішель Болсонару. Ба більше, син Болсонару нібито працевлаштував дружину та сестру голови угруповання, яку підозрюють у вбивстві місцевого депутата в Ріо-де-Жанейро.

Не допомагає й те, що Болсонару продовжує наполягати на своїх суперечливих ідеологічних поглядах. Так, напередодні річниці військового перевороту, що привів до влади диктатуру 1964-1985 років, він наказав війську відновити святкування цієї події. Критикували таке рішення навіть федеральні прокурори, підтримка яких необхідна для подальшої реалізації антикорупційної політики.

Газета «Estado» проаналізувала твіти президента Болсонару, його основного каналу комунікації. Дослідження показало, що він не навчився застосовувати соцмережі для просування важливих законодавчих змін. Лише 5 з 515 перших твітів стосувалися пенсійної реформи, а 2 повідомлення — антикорупційних законів. Водночас 95 повідомлень були привітаннями друзів та союзників, 51 висловлювали ідеологічну позицію, а 61 містили атаки на пресу або відповіді на критику.

Стара політика по-новому?

Спікер парламенту Майя закликав Болсонару показати, що ж таке «політика по-новому», якщо він не бажає займатися «старою політикою». Здається, Болсонару принаймні частково прислухався до порад. Конфлікт із Майя він назвав уже «перегорнутою сторінкою». Минулого тижня президент зустрівся із лідерами п’яти центристських парламентських фракцій. Також партіям дозволили висувати своїх кандидатів на кілька тисяч другорядних посад у державній службі та впливати на бюджетне фінансування проектів у депутатських округах.

Реалізувати іншу важливу обіцянку Болсонару — подолати злочинність та корупцію — покликаний пакет законів, представлений ініціатором антикорупційних розслідувань, колишнім суддею і чинним міністром юстиції, Сержіу Мору. Тут депутати опиняться під ще більшим тиском з боку уряду та суспільства, адже населення вимагає швидких змін, а Мору довіряє майже 60% населення Бразилії.

З іншого боку, увага парламенту та президента досі зосереджена на пенсійній реформі, а чимало депутатів можуть постраждати від жорстких антикорупційних інструментів, адже самі перебувають під слідством. Тому реформа може стати предметом політичних торгів та поступок.

Болсонару наполягає, що поглиблення діалогу з депутатами не означає повернення до «старих» методів ведення політики. Він вказує на те, що раніше розпочати роботу йому завадили ускладнення після ножового поранення, якого він зазнав перед виборами. У лютому після планової операції він захворів на пневмонію і був змушений затриматись у лікарні.

Болсонару також не гаяв часу, реалізовуючи свій план відкрити ліси Амазонки для активної експлуатації. Відомий своїм запереченням проблеми глобального потепління, президент намагається розпустити комісію, що складається з представників незалежних природоохоронних організацій і неохоче видає дозволи на ведення господарської діяльності у сельві. Болсонару планує замінити комісію новим органом на чолі з підконтрольним йому міністром навколишнього середовища — і його, ймовірно, зупинило лише суспільне обурення катастрофою на греблі біля міста Брумадінью, що забрала життя 224 осіб.

Водночас існування корінних народів Амазонки вже опинилося під загрозою, оскільки право визначати межі їхніх територій передано від спеціалізованого органу до міністерства сільського господарства.

Зовнішня політика та команда

У зовнішній політиці ключовими кроками стали візити до США та Ізраїлю. Дональд Трамп та Болсонару не приховують взаємної симпатії. Як заявив під час візиту Болсонару, Бразилія та США разом борються за «повагу до традиційних та сімейних цінностей, повагу до Бога, нашого творця, виступаючи проти гендерної ідеології або політично коректних поглядів та проти фейкових новин».

Водночас Бразилія відмовляється вступати у торгову війну між США та Китаєм, тримаючи свій ринок якомога відкритішим. Натомість у питанні Венесуели, де на тлі політичної та економічної кризи триває боротьба між Мадуро та підтримуваним парламентом Гуайдо, Болсонару зайняв досить пасивну позицію і тримається у фарватері США.

Болсонару також відмовився від обіцянки перенести посольство країни в Ізраїлі до Єрусалиму — погляди бразильців тут неоднорідні, і будь-які кроки Болсонару можуть відвернути від нього частину його різношерстих прихильників.

Склад уряду відображає еклектичність команди Болсонару. В ньому колишні радикали-аутсайдери з правими політичними поглядами сусідять із шанованими міністрами-технократами та поміркованими колишніми військовими.

Останні події свідчать, що шальки терезів схиляються на користь поміркованих політиків. 8 квітня Болсонару звільнив скандального міністра освіти, що раніше зобов’язав «відбілити» криваву диктатуру 1964-1985 років у підручниках, а також поширювати у школах гасло Болсонару «Бразилія понад усе, а Бог понад усіма».

Попередні висновки та прогнози

Попри труднощі, у Болсонару є чимало прихильників, а основні його обіцянки – подолати злочинність та корупцію і здійснити економічні реформи – є популярними. Близько 59% бразильців все ще сподіваються, що президентство Болсонару буде успішним.

Проте проблеми Бразилії глибокі, політична система фрагментована, а терпець більшості населення не безкінечний.

Майбутнє реформ залежатиме від здатності президента відмовитися від майже тридцятирічного досвіду перебування в агресивній опозиції і налагодити співпрацю з парламентом та іншими потенційними союзниками. Натомість здається, що Болсонару досі не вийшов із режиму передвиборчих баталій і лише наприкінці перших 100 днів терміну зробив перші кроки назустріч депутатам. А вже 17 квітня на пенсійну реформу чекає перший вагомий тест – голосування в одному із парламентських комітетів. «Медовий місяць» президента закінчився.