147 епізодів зґвалтувань: суд відправив до психлікарні львівського пастора, який розбещував дітей

Про це повідомляє центр «Жіночі перспективи», юристи якого представляли інтереси потерпілих.

Проти чоловіка було відкрито 11 кримінальних проваджень, які налічують 147 епізодівза фактом статевих злочинів, скоєних із 2005 року щодо шести дівчат віком від 11 до 14 років.

За даними слідства, обвинувачений з 2003 по 2018 роки працював координатором зовнішніх зв'язків у навчально-виховному комплексі «Школа-гімназія святої Софії». Від керівництва закладу він отримав дозвіл на проведення у приміщенні зібрань МХТ. Там, а також у приміщенні, яке належить храму Святого Архистратига Михаїла, він, за даними слідства, і вчиняв злочини проти неповнолітніх.

«Він приводив потерпілу в окреме складське приміщення на території храму, де вчиняв щодо малолітньої розпусні дії сексуального характеру, які виражались у тому, що він наказував потерпілій оголювати свої статеві органи та з метою задоволення своєї статевої пристрасті розглядав оголену малолітню потерпілу й доторкався пальцями рук до її статевих органів», — ідеться в матеріалах справи.

Також встановлено, що він «оголював свій статевий орган і торкався ним до оголених частин тіла малолітніх». За даними слідства, чоловік також ґвалтував неповнолітніх дівчат. Такі дії відбувалися нібито під приводом покарання за погану поведінку дітей або як відшкодування за витрати на них. Адже серед потерпілих були як діти з повних сімей, так і діти-сироти та позбавлені батьківської опіки.

Адвокат потерпілих Олег Іванов зазначив, що суд призначив примусову госпіталізацію до психіатричної лікарні з посиленим наглядом. За його словами, якщо пацієнт буде одужувати й медична оцінка це підтвердить, вони повернуться до розгляду обвинувального акту. Якщо ж він не буде одужувати, то все життя проведе у психіатричному закладі.

«Московченко брав участь у засіданнях суду онлайн із психлікарні, з ним поряд був лікар. Його стан був такий, що він був нездатний нічого розуміти й відповідати. На екрані він був, але не реагував і на питання не відповідав. Він визнаний неосудним, тому йому призначили законного представника — його матір. Вона завжди була в залі судового засідання», — додав адвокат.

З чого починалася справа?

У центрі «Жіночі перспективи» зазначили, що одна з потерпілих звернулася до них ще навесні 2019 року. На той час їй було 22 роки, і вона потребувала психологічної допомоги після 10 років сексуального насильства від Московченка. Врешті дівчина звернулася в поліцію — і це стало проривом у розслідуванні.

«Коли ця молода жінка вперше звернулася до нас, я зрозуміла, що це буде довга дорога болю та страждань до звільнення від них. Ми мали багато викликів, розуміли, що буде недовіра, знецінення, звинувачення постраждалих і неправди в їхню адресу. Моя клієнтка одного дня сказала: “Пані Марто, домовимося, що після перемоги в суді ми з’їмо з вами торт, святкуючи звільнення!" І в найважчі часи, коли постраждалі втомлювалися, думали про зупинку участі в процесі, щоразу ми згадували про цей торт!» — каже психологиня центру Марта Чумало.

Після майже року збору інформації та розмов із потерпілою, у травні 2020 року, правоохоронці провели обшук помешкання Московченка, де знайшли комп’ютери, ноутбуки, жорсткі диски, флешки з відео та фотографіями дітей, а також щоденники, в яких чоловік детально описував свої сексуальні стосунки з дітьми. Записи були з 2005-го до початку 2020 року.

На знайдених у квартирі Московченка відео та фото були дівчатка, які зараз є вже дорослими жінками. З ними зв'язувалися потерпілі, які звернулися до суду, проте багато жінок відмовилися давати свідчення і долучатися до справи, зокрема через страх, що це вплине на їхню репутацію.

«Ця справа ще раз показала, що постраждалі можуть бути готовими свідчити про досвід зґвалтування після багатьох років мовчання, після тривалої психотерапевтичної роботи, коли вони опрацюють свій травматичний досвід, зміцнять внутрішні ресурси й отримають соціальну та фахову підтримку», — додає психологиня.

Деталі цієї справи ми описували раніше у матеріалі «Молитва як прикриття? Репортаж із суду над псевдопастором, якого підозрюють у розбещенні та зґвалтуванні неповнолітніх»