20 років скандалу Левінскі-Клінтон. Чи могло б усе бути інакше?

19 грудня 1998-го президента США Білла Клінтона Палата представників Конгресу США спробувала відправити у відставку. Це сталося у розпал скандалу щодо його сексуальних стосунків із 22-річною Монікою Левінскі. Сенат, однак, звинувачував його не в інтимних взаєминах, а в неправдивих свідченнях і неповазі до суду.

Двадцять років потому США мають президента, який фігурує відразу у кількох секс-скандалах, а світом шириться рух #MeToo. Громадське розповідає, чому ця історія актуальна й досі, та чому вона навчила американське (і не тільки) суспільство.

Від «любові» до «імпічменту»: що сталося?

У листопаді 1995 року 22-річна Моніка Левінскі прийшла на стажування до Білого дому. Пропрацювавши там два роки, її перевели до Пентагону. Секс-скандал вибухнув уже після того, як дівчина залишила Білий Дім. Молода Левінскі мала необережність «по секрету» розповідати телефоном подробиці своїх зустрічей із тодішнім президентом Біллом Клінтоном подрузі Лінді Тріпп. Вона ж розповіла про про це прокурору Кеннету Стару, який вів інші справи щодо Клінтона.

Коли про це дізналась громадськість, Клінтон усе заперечував. «Я не мав мав жодних сексуальних зв’язків із цією жінкою, міс Левінскі», — сказав він на прес-конференції. Проте згодом таки зізнався, що мав із нею «неприпустимі сексуальні взаємини». Щоправда Клінтон, який мав ліцензію на юридичну практику, у брехливих свідченнях так і не зізнався. Адже поняття «оральний секс» до «сексуальних відносин» він не включав.

Сенату так і не вдалося усунути Клінтона: необхідні ⅔ голосів сенаторів не набралися. Імпічмент відхилили, Клінтон залишився на посаді до 20 січня 2001 року — завершення його президентського терміну. Згодом суд виніс рішення про неповагу до правосуддя, призупинив ліцензію на юридичну практику Клінтона на 5 років та оштрафував його на $90 000.

Левінскі — не єдина жінка, чиє ім’я фігурувало у справах про сексуальні зв’язки президента. Ба більше, свідчення щодо тодішньої стажерки Клінтон давав у межах іншої справи про звинувачення у сексуальних домаганнях від держслужбовиці Поли Джонс.

У медіа історія набирала обертів майже рік. Вперше вона згадувалась у січні 1998 року на сайті Drudge Report, і у більш повному варіанті — у The Washington Post, тобто майже за рік до спроби усунути Клінтона з президентської посади.

Чому про скандал досі згадують?

Останні кілька років були багаті на секс-скандали у США: спершу кінопродюсер Гарві Вайнштайн, згодом американський президент Дональд Трамп, актор Кевін Спейсі… Рух #MeToo (Я Також) проти сексуального насильства і домагань, що поширився соцмережами минулого року, а згодом ініціатива від голлівудських зірок — Time’s Up (Час Настав), — усе це змусило знову переосмислити скандал, який сколихнув Америку 20 років тому.

На думку заступника директора Інституту світової політики Миколи Бєлєскова, те, що у 1997-98 роках скандал не викликав реакції на кшталт #metoo, логічно.

«Те, що мало місце між Клінтоном і Левінскі, було за взаємною згодою — тобто це не домагання, як у випадку з Вайнштайном. 20 років тому в американському суспільстві ще не стався ідейний злам щодо проблеми домагань, аби викликати відповідну реакцію».

Левінскі у березні 2018-го опублікувала статтю у журналі Vanity Fair, де переглянула події на фоні сьогоднішніх рухів проти сексуальних домагань. Вона підкреслила, що до стосунків із Клінтоном її не змушували, однак зізнається, що тільки зараз усвідомила, «наскільки нерівноправним було становище між президентом і стажеркою Білого дому». За її словами, «дисбаланс влади та здатність зловживати нею існує навіть тоді, коли секс відбувся за згодою обох».

У листопаді 2018-го до 20-ї річниці скандалу американський телеканал A&E показав 20-серійний серіал «The Clinton Affair» («Справа Клінтона»). У ньому — версія того, що відбулося, очима Моніки Левінскі, й нові аудіо- та відеозаписи. У серіалі вже 45-річна Моніка розповідає, що перед їхніми сексуальними контактами Клінтон змушував її підписати відмову від надання свідчень у разі справи про сексуальні домагання.

Як ця історія впливає на Дональда Трампа?

Нинішній президент США Дональд Трамп теж фігурує у кількох скандалах. Зокрема, нещодавно його екс-адвокат Майкл Коен зізнався, що платив двом жінкам за замовчування сексуальних стосунків із очільником Білого Дому. Ймовірно йдеться про порноакторку Стефані Кліффорд (відому під сценічним ім’ям Стормі Деніелз) та зірку Playboy Каррен Макдугал, котрі публічно стверджують, що мали з Трампом сексуальні зв’язки. Проте про імпічмент — принаймні через ці історії — поки не йдеться. Зокрема, тому що в еру Трампа і так занадто багато секс-скандалів, а «щодо Трампа існує щось особливе, що розхитує наш колективний моральний компас», пояснюють експерти у статті The Guardian.

Політичні наслідки історії полягають, по-перше, у ще більшій поляризації і розколу між демократами й республіканцями у США, адже спробу імпічменту ініціювала тоді саме Республіканська партія, зазначає Бєлєсков. А по-друге, «те, що Клінтону намагалися оголосити імпічмент через неправдиві свідчення під присягою, дуже впливає зараз на те, що Дональд Трамп відмовився надавати свідчення Роберту Мюллеру під присягою вживу, а лише дав письмові відповіді на питання. Адвокати Дональда Трампа справедливо боялися, якщо він свідчитиме вживу під присягою, то може почати плутатися. І тоді це можуть використати проти Трампа, як це зробили у 1998 році щодо Клінтона».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Обман по-американськи: хмарочос Трампа у Москві, Манафорт бреше слідству та нові деталі російського розслідування

Як історія змінила життя Левінскі та Клінтона через 20 років

В інтерв’ю телеканалу NBC у червні цього року сам Клінтон заявляв, що не збирається публічно вибачатися перед Левінскі, бо і так, мовляв, «уже купу разів вибачився перед усім світом». Також екс-президент зауважив: якби йому довелося пережити цей скандал у 2018-му, його дії були б такими ж, як і 20 років тому.

Нині 72-річний екс-президент США — засновник і голова благодійного Фонду Клінтонів. Нещодавно подружжя Гілларі та Білла запустило власну дискусійну платформу «An Evening With the Clintons» («Вечір з Клінтонами»). Дружина екс-президента у розпал скандалу рішуче відкидала усі звинувачення, назвавши їх «обширною змовою правих» і підтримувала чоловіка. А потім розпочала власну політичну кар’єру.

Про Моніку Левінскі багато говорили наприкінці 1990-х. Жінка зазначала, що довгий час після секс-скандалу із Клінтоном вона боролася із посттравматичним синдромом, зокрема у зв’язку із надмірною увагою ЗМІ. На початку 2000-х вона працювала дизайнеркою, випустила власну колекцію дорогих жіночих сумочок. У 2015 Левінскі виступила із промовою «The Price Of Shame» («Ціна сорому») на TED. Вона не лише проаналізувала власний досвід, а й заявила про себе як про активістку, виступила проти кібербуллінгу.