Андрій Коболєв: «Нафтогаз» роблять донором для всього корупційного бізнесу

У липні 2016 року Кабінет міністрів затвердив План поділу «Нафтогазу» згідно Третього енергопакета ЄС і закону про ринок природного газу.

Основна вимога цього пакету — транспортування газу має бути відділене від видобутку та продажу газу.

Зараз же, «Нафтогаз» є монополістом, оскільки і видобуває газ через «Укргазвидобування», і транспортує, і продає.

7 вересня Міністерство економічного розвитку і торгівлі без відома НАК «Нафтогазу» внесло зміни до Статуту «Нафтогазу», забравши на себе всі функції з управління «Укртрансгазом» і ГТС. 16 вересня Мінекономіки вивело з-під контролю «Нафтогазу» здійснення закупівель через компанію «Укртрансгаз».

Ці кроки протирічать Плану Кабміну, сказав Громадському голова «Нафтогазу» Андрій Коболєв.

В чому порушення процедури передачі «Укртрансгазу»?

- Плану Кабміну передбачає анбандлінг — це виділення оператора з газотранспортної системи з «Нафтогазу».

Є план, який був затверджений Урядом коли і як, та що робити. Цей крок, який був зроблений Міністерством економіки повністю протирічить цьому плану і є грубим порушенням цього плану.

Які наслідки рішення Мінекономіки?

- Найбільший і настрашніший наслідок — можлива відмова Стокгольмсього суду розглядати позов України до російського «Газпрому», що означає для України втрату 12 мільярдів доларів.

У нас є два позови: контракт «купівлі-продажу» газу та є позов «транзитний». В цій справі «Нафтогаз» вимагає від «Газпрому» 12 млрд доларів, введення можливості віртуального реверсу, гарантування обсягів транзиту газу на майбутнє і багато ще чого. «Газпром» в цьому позові не вимагає нічого.

Вони просто хочуть зберегти ситуацію такою, якою вона є, тобто статус-кво. З точки зору «Газпрому» зупинка цього позову — це ідеальна ситуація.

Друге — позиція ЄБРР, щодо того, що це не відповідає зобов’язанням, які на себе взяв уряд України, підписуючи гарантійну угоду по кредиту в 300 млн. доларів НАК «Нафтогаз-Україна».

Це означає не тільки втрату 300 млн. доларів, а й можливість крос-дефолту для всіх зовнішніх зобов’язань України.

Третій аспект — це 500 млн. доларів Світового Банку, на які так всі чекали і які ми так хотіли витрачати.

Поповнення оборотного капіталу, придбання додаткових обсягів газу, якщо раптом будуть проблеми з вугіллям.

Це питання також зупинено і до вирішення ситуації з Мінекономіки нічого не буде відбуватись.

В кінці-кінців, це банальне порушення зобов’язань як уряду так і Нафтогазу перед закордонними партнерами. Дуже важливо, щоб це рішення було скасоване.

Чи є у рішення вигода Міністерства економічного розвитку?

- Це треба питати у них, я таке коментувати не можу. Для мене це дуже дивне рішення, з нами не консультувались, більше того, час співпав як з завершенням перемовин з МВФ так і з моїм від’їздом у Стокгольм, де ми проводимо зараз судовий процес з «Газпромом». В чому інтерес — не знаю.

Чому прем'єр-міністр не призупинив рішення, якщо є фінансові ризики?

- Наскільки я розумію, ніхто просто не робив аналізу наслідків. Йому ще не надали аналіз наслідків.

Мені було доручено скласти цей аналіз, цей аналіз ми підготували сьогодні, тому що ми чекали на формальні підписні документи як від юристів так і від наших партнерів.

Всі ці наслідки ми складемо у лист і він буде переданий прем’єр-міністру Гройсману.

20 вересня у нас повинна була бути дуже важлива зустріч з представниками Світового Банку, де ми повинні були обговорювати фінальну документацію щодо кредиту в 500 млн. доларів. Якщо до 20 числа це не буде відмінено, то весь кредит стає під ризик.

Якщо не Мінекономіки, то хто має управляти компанією?

Керування «Нафтогазом» треба доручити не окремим міністерствам, а Кабінету міністрів України, де всі рішення приймаються колегіально і, де ці рішення будуть обговорені, перевірені, а наслідки — прораховані.

Те, що є зараз — є наслідком неефективного прийняття рішень.

Зараз відбувається спроба повернутися до того часу, коли Нафтогаз був, фактично, донором для всього приватного, кримінального та корупційного бізнесу. Ми сподіваємось, що керівництво держави зрозуміє, побачить і зробить відповідні висновки.

Відзначимо, що окрім «Нафтогазу», переглянути рішення про передачу компанії «Укртрансгаз» під управління Міністерства економічного розвитку та торгівлі вимагають Європейський банк реконструкції та розвитку та Енергетичне співтовариство.

Зокрема, Енергетичне співтовариство зауважує, що «Цей крок(МЕРТ— ред.) не відповідає Резолюції із розукрупнення, прийнятій урядом 1 липня 2016 року. Ця резолюція передбачає, що новий оператор газотранспортної системи працюватиме під управлінням Міністерства енергетики та вугільної промисловості, яке поступово візьме на себе керування діяльністю «Укртрансгазу».

Раніше в інтерв'ю Громадському прем'єр-міністр України Володимир Гройсман запевнив, що жодних проблем з реформою «Нафтогазу» немає. У той же час він визнав, що рішення Мінекономіки має бути детально проаналізовано.

«Я поки що не розумію, чому це питання такий викликало ажіотаж. Тому що як «Нафтогаз», так і «Укртрансгаз» є в сфері управління Мінекономіки. Більше того «Нафтогаз» є акціонером «Укртрансгазу», тому я поки що не можу сказати звідти така шалена реакція. Але точно скажу, я вивчу всі ризики, якщо є хоч один відсоток ризиків, що це чомусь може нашкодити, я його зразу ліквідую», — сказав прем'єр.