Антиреформаторів поменшало: рейтинг нардепів за дев'ять сесій

Поки депутати Верховної Ради наближаються до завершення десятої сесії IX скликання, ми підбиваємо підсумки їхньої роботи: рахуємо, як вони голосували за реформаторські закони під час попередньої — дев’ятої сесії з лютого до серпня 2023 року. Спойлер: антиреформаторів поменшало, але є нюанс…

Зауважую: Єдиний критерій оцінювання коефіцієнта корисної дії (ККД) — це голосування депутатами за закони, які наші експерти оцінили як «реформи» чи «антиреформи».

«Відмінниці та відмінники» отримують 100%, якщо голосують за всі закони з переліку реформ і не голосують за ті, які наші експерти визначили шкідливими для економіки України. Ми не включаємо в оцінку ані репутацію депутатів, ані їхню медійність, роботу з виборцями чи публічні заяви. Детальну методологію читайте в повній версії статті.

У народних депутаток і депутатів можна помітити різні поведінкові шаблони під час голосувань. Хтось підтримує всі або майже всі реформаторські закони — заробляє ККД від 89% до 100% — таких ми називаємо «реформаторами». Зазвичай це представники провладних партій.

На противагу їм, «антиреформаторами» ми називаємо депутатів, які підтримують лише окремі закони чи взагалі не голосують за них і набирають показник менш як 40%. Здебільшого це або радикальні опозиціонери, або «прогульники», або депутати з активною публічною діяльністю, які нечасто бувають у сесійній залі.

Усіх інших депутатів ми відносимо до «поміркованих реформаторів». Їхній ККД — від 40% до 88,99%. Тут представники як владної коаліції, так і опозиції — залежно від складу Ради.

Зазначимо, що деякі депутати та депутатки з об’єктивних причин не мають можливості регулярно відвідувати засідання Верховної Ради, оскільки вони доєдналися до лав захисників та захисниць України. Тож, якщо з 24 лютого 2022 року ці народні обранці пропустили голосування з поважних причин, їхній ККД не знизиться.

Фракції за рівнем підтримки реформ

З 2019 року в середньому кожен представник цього скликання парламенту набрав ККД 68%. Найбільш реформаторською фракцією є провладна «Слуга Народу», яка має середній ККД 89%. З великим відставанням, але трохи вище за середній рівень у Раді, підтримують реформи представники депутатської групи «Довіра», яку створили позафракційні мажоритарники у 2019 році.

Неочікувано, та найменш реформаторською є фракція ВО «Батьківщина» — середній показник представників цієї фракції становить лише 29%, що навіть менше, ніж у «Платформи за життя та мир» (колишня проросійська ОПЗЖ). ВО «Батьківщина» протистоїть реформаторським ініціативам настільки, що підтримала більшістю складу лише окремі закони в галузі регулювання бізнес-середовища та соціального захисту.

Після дев'ятої сесії в умовній групі реформаторів (які набрали від 89%) було 86 осіб. Традиційно для цього скликання — всі вони з фракції «Слуга Народу», адже монобільшості досі вдається зібрати потрібну кількість голосів для ухвалення законопроєктів, ініційованих, зокрема, їхніми колегами по фракції чи урядом.

Кількість антиреформаторів після дев’ятої сесії знизилася з 73 до 64 осіб, із яких більшість перебуває на нижчих щаблях рейтингу постійно. Здебільшого це представники опозиції, які послідовно не підтримують закони, ініційовані нинішньою владою, а також колишні представники проросійських партій.

ВО «Батьківщина» та «Європейська Солідарність» мають майже однакову кількість депутатів у цьому скликанні, однак «Батьківщина» більшістю складу (19 із 25 депутатів) разом із головою фракції Юлією Тимошенко стали антиреформаторами та становлять третину всієї групи. Натомість від «Європейської Солідарності» до цієї групи входять лише два депутати з 27.

Парадоксально, але депутати, які ведуть найактивніше публічне життя серед своїх колег, посідають нижчі щаблі рейтингу. Так сталося з п'ятим президентом України Петром Порошенком, який потрапив до антиреформаторів.

Найбільшою групою є помірковані реформатори: за час дев'ятої сесії їхня кількість збільшилася до 254 депутатів і депутаток. Ядро поміркованих реформаторів становлять депутати провладної фракції «Слуга Народу», більшість «Європейської Солідарності» та «Голосу», а також депутатська група «Довіра» в повному складі.

А ось і той самий нюанс: якщо порівняти з восьмою сесією Ради, до групи поміркованих реформаторів доєдналися представники колишніх проросійських партій, які раніше були серед антиреформаторів — це депутати з групи «Платформа за життя та мир» та «Відновлення України». Ймовірно, вони активізували голосування за реформаторські закони, аби проявити лояльність до влади.

Замість епілогу

Протягом дев'ятої сесії, яка тривала з лютого до вересня 2023 року, депутати ухвалили більше реформаторських законів, ніж за попередню. Це не дивно, оскільки необхідність здійснювати реформи, зокрема задля виконання євроінтеграційних вимог та одержання фінансової допомоги від міжнародних партнерів, стимулювала їхню активність.

Головними реформаторами лишаються представники провладної фракції «Слуга Народу», які підтримують ініціативи колег по партії чи уряду. Водночас їм «на допомогу» також приходять і представники опозиції — зокрема, коли йдеться про зміни, необхідні для виконання умов від закордонних партнерів. З одного боку, це помірковані реформатори з «Голосу» та «Європейської Солідарності». З іншого — колишні представники вже заборонених проросійських партій, які тепер намагаються бути корисними владі та підтримувати її позицію.

Це авторська колонка. Думка редакції може не збігатися з думкою авторки.