Арабська «Надія». ОАЕ запустили перший для арабського світу космічний апарат на Марс

20 липня Об’єднані Арабські Емірати увійшли в історію як перша арабська країна, що успішно запустила в космос міжпланетну місію. Після двох відтермінувань — 15 і 17 липня — о 00:58 за Києвом із японського космодрому Танеґасіма на ракеті-носії H-IIA вирушила космічна місія «Аль-Амаль», з арабської — «Надія». За шість років Емірати з нуля створили власну міжпланетну космічну програму. А тепер — сподіваються, що вона підвищить їхній міжнародний престиж і посилить економіку.

У липні 2014 року, коли президент ОАЕ шейх Халіфа бін Заїд Аль Нахайян оголосив про початок місії «Надія», космічний досвід країни обмежувався лише запуском двох супутників — і то створених у Південній Кореї. А в самих ОАЕ не було ані міністерства з питань науки, ані стратегії розвитку космічних досліджень, ані професійного середовища дослідників космосу.

Утім після шести років і 200 мільйонів доларів інвестицій Емірати вже заявляють про себе як про арабську космічну державу. «Надія» — не перша космічна місія Еміратів: з 2014 року вони вже запустили кілька супутників, а в 2019-му у відкритий космос уперше вийшов еміратський астронавт Хаза аль-Мурсі.

Місію розробляли понад 150 інженерів Космічного центру імені Мохамеда ібн Рашина, що в Дубаях, у співпраці з трьома американськими університетами. Прем’єр ОАЕ, на честь якого й назвали центр, пояснює: назву місії — «Надія» — обрали тому, що вона «надсилає сигнал надії мільйонам молодих арабів». Символізм — не лише в цьому: за розрахунками, на орбіту Марса «Надія» вийде в грудні 2021 році, коли ОАЕ святкуватимуть 50-річчя незалежності.

У липні-серпні 2020 року, окрім ОАЕ, свої місії на Марс мають запустити США й Китай. Якщо американці прагнуть дослідити поверхню Червоної планети, а китайці — її підземні умови (і, можливо, ознаки життя там), то Емірати мають на меті створити першу кліматичну карту Марса.

Для цього «Надія» облетить Червону планету навколо її орбіти й збере якнайбільше інформації про її атмосферу. Супутники на Марс запускали й раніше (три з них еміратські) — але ОАЕ прагнуть саме уточнити наявну інформацію про природні умови планети. Для цього «Надія» обладнана трьома пристроями, приєднаними до одного з боків апарата.

Це камера високої роздільної здатності Emirates eXploration Imager (EXI) для аналізу марсіанського пилу й озону; пристрій Emirates Mars Infrared Spectrometer (EMIRS) — для визначення рівня кисню й водню; і спектрометр Emirates Mars Ultraviolet Spectrometer (EMUS) — для аналізу атмосфери в ультрафіолетовому діапазоні. Саме останній прилад і робить «Надію» унікальною місією — ніхто ще не вивчав Марс таким чином.

За планом, «Надія» летітиме до орбіти Марса до грудня 2021 року, після чого перебуватиме там протягом одного марсіанського року (це приблизно 687 земних днів). Працюватиме місія цілодобово — і це ще одна особливість еміратської місії порівняно з іншими. Що буде після — поки точно невідомо: є ймовірність, що «Надію» продовжать ще на два роки, до 2025-го.

Хоча місія ОАЕ має значну наукову цінність і вочевидь збагатить розуміння Марса людством, у країні не приховують: «Надія» — не про космос, а про економіку. Емірати наразі є третьою найбагатшою країною світу за ВВП на душу населення (після Люксембургу й Катару), але більшість цього багатства складають прибутки від продажу нафти.

«Уряд ОАЕ чітко заявляв від початку, що космос — це засіб для набагато більших цілей. Це (місія — ред.) — про створення великої різкої зміни в системі, яка поєднує науку й техніку в економіці ОАЕ. Але для того, щоб побачити її вплив, треба буде зачекати ще 10-15 років», — каже керівник місії Омран Шараф.