Спецпрокурор Роберт Мюллер, який розслідує підозру у змові членів передвиборчого штабу Дональда Трампа з російськими спецслужбами, Вашингтон, США, 9 травня 2012 року
Фото:

EPA/JIM LO SCALZO

Екс-президент України Янукович передавав Полу Манафорту повідомлення про «мирний план» щодо Донбасу. Це відбулося влітку 2016-го, коли екс-радник Януковича Манафорт очолював передвиборчий штаб на той час кандидата у президента США Дональда Трампа.

Ці перемовини вів Костянтин Килимник — права рука Манафорта в Україні. Килимника ж підозрюють у співпраці з російською розвідкою. Прохання про допомогу з «мирним планом», а також співпрацю з «Опозиційним блоком» велися аж до літа минулого року.  Про це все йдеться в оприлюдненому 18 квітня звіті Роберта Мюллера — спецпрокурора США, який розслідував російське втручання у вибори США і ймовірну змову Дональда Трампа з Кремлем.

Громадське уважно вивчило документи, і зібрало головне з того, що стосується України, а також як саме згадка про надання «летальної зброї» Україні зникла з передвиборчої програми Трампа.

Висновки розслідування, що тривало понад півтора роки, вказують на російське втручання у вибори — зокрема інтернет-тролів, які працювали на замовлення ГРУ, і участь російської розвідки в зламі пошти Гілларі Клінтон.

Та висновки не наводять доказів щодо змови чинного президента США з Кремлем та координації дій під час президентських перегонів. З 450 сторінок доповіді, Україні присвячено близько 20. Вона базується насамперед на свідченнях, які під присягою давав Пол Манафорт, його помічник Роберт Гейст, а також імейлів Манафорта і Костянтина Килимника. Загалом у справі було задіяно 19 прокурорів та 40 агентів ФБР.  

Колишній керівник виборчої кампанії Дональда Трампа Пол Манафорт (в центрі) із своїми адвокатами прибули на слухання до Федерального суду у Вашингтоні, США, 11 грудня 2017 року
Фото:

EPA-EFE/SHAWN THEW

Янукович — прем’єр-міністр Автономної республіки Донбас

Засуджений до 7,5 років ув’язнення за шахрайство, відмивання коштів і незаконне лобіювання  Пол Манафорт був політтехнологом Віктора Януковича та Партії регіонів з 2005-го по 2014-рік.  

Коли Манафорт офіційно очолив штаб Трампа, він двічі зустрічався з Килимником у США: у травні і серпні 2016-го.  Звіт у подробицях описує, як це відбувалося.

28 липня 2016 року Килимник вилетів з Києва до Москви, а наступного дня написав Манафорту листа з темою «чорна ікра». Розслідувачі вказують, що таке формулювання вказувало на Януковича.

Із переписки Костянтина Килимника та Пола Манафорта стало відомо, що у 2010-му році, святкуючи своє обрання, український президент подарував політтехнологу банку чорної ікри вартістю 30-40 тисяч доларів. Після розмови з президентом-вигнанцем Килимник написав: «Ми 5 годин говорили про його історію, він має кілька важливих послань для тебе. Питання про країну і воно доволі цікаве».

31 липня 2016-го Килимник повернувся до Києва з Москви, а звідти прилетів до Нью–Йорка заради 2-годинної вечері з Манафортом другого серпня. Це підтверджують квитки на літак і проживання у готелі.  

Звіт Мюллера свідчить, що Янукович передав Манафорту повідомлення про «мирний план», який мав дозволити Росії у прихований спосіб контролювати східну Україну.

«Відповідно до плану, підтриманого Януковичем, Росія допоможе вивести війська з Донбасу,  той стане автономним регіоном України з власним прем’єр-міністром. План наголошував, що Янукович — ідеальний кандидат, який має принести мир в регіон, як прем’єр-міністр республіки, і полегшити реінтеграцію регіону в Україну з допомогою президентів США і Росії», — йдеться у звіті.

Під присягою Манафорт сказав,  що «якби сам не перервав розмову, Килимник попросив би його переконати Трампа підтримати «мирний план», а Янукович очікував би, щоб Манафорт використав свої зв’язки в Європі та Україні».

Манафорт же назвав план «божевільним». Однак спершу він заперечував, що «мирний план» згадувався після цієї розмови. Але згодом, коли прокурори показали пізніші імейли від Килимника, був змушений визнати, що це не так.

Про «мирний план» йшлося і в листах Килимника Манафорту вже після обрання Дональда Трампа президентом США: у грудні 2016-го, в січні і лютому 2017-го і навесні 2018-го.

Манафорта звільнили зі штабу Трампа через два тижні після його другої зустрічі з Килимником 2 серпня 2016-го на тлі медіаповідомлень про його роботу на «проросійську Партію регіонів в Україні».

Все ж неофіційно політтехнолог продовжував консультувати штаб Трампа, спілкуючись із кандидатом, а також зятем Трампа Джаредом Кушнером, і пропонував ідеї щодо чорного піару проти Гілларі Клінтон.

Донька президента США Дональда Трампа Іванка Трамп (праворуч) та зять Трампа, бізнесмен Джаред Кушнер на церемонії інаугурації Трампа у Вашингтоні, США, 19 січня 2017 року
Фото:

EPA/JUSTIN LANE

У грудні 2016-го Килимник знову писав Манафорту про так званий мирний план: «Все що потрібно для запуску процесу, — невеликий поштовх [від Дональда Трампа] і рішення призначити тебе «спецпредставником» і керувати процесом».

Килимник запевняв Манафорта, що маючи такий статус, він «зможе запустити процес, і через 10 днів поїхати до Росії, тоді як Янукович гарантує зустріч там на дуже високому рівні, а Дональд Трамп отримає мир в Україні вже за кілька місяців після інaвгурації».

В дні інавгурації в січні 2017-го Манафорт зустрівся у Вашингтоні з українським олігархом Сергієм Льовочкіним і Костянтином Килимником. А потім ще раз із Килимником — 26 лютого 2017 у Мадриді, куди останній прилетів із Москви. Тоді, за свідченнями Манафорта, Килимник також повідомив його про статус кримінальної справи щодо чорної бухгалтерії, яку вело НАБУ.

Манафорт підтримував зв’язок з Килимником увесь 2017 рік. Навесні 2018-го вони разом планували завдання для соціологічної компанії Манафорта, яка раніше проводила опитування в Україні. Звіт Мюллера згадує документ на трьох сторінках, де крім самого опитування йшлося також і про заклик до президента США Трампа підтримати «Автономну Республіку Донбас» із прем’єр-міністром Януковичем. Чоловіки разом формулювали чернетку опитування, зокрема, питання про ставлення до ролі Януковича у вирішенні конфлікту на Донбасі.

«В опитувальнику, крім Януковича, йшлося і про інших лідерів, оскільки Україна заходила в період виборів 2019-го. Килимник продовжив спроби достукатися до Держдепу аж до літа минулого року», — написано у звіті.

Команда спецпрокурора Мюллера відправила письмовий запит Дональду Трампу щодо «мирного плану». Розслідування не виявило доказів, що інформація про врегулювання в Україні була передана Трампу, членам його команди чи адміністрації президента США.

Однак, наголошується, що слідчі не мали доступу до всієї комунікації (частина якої була зашифрована). Звіт також зазначає, що даючи свідчення, Манафорт брехав суддям щодо питань про «мирний план» і Килимника. І це стало однією з причин, чому слідство  розірвало угоду про співпрацю з ним.

Президент-втікач Віктор Янукович під час прес-конференції у Москві, Росія, 6 лютого 2019 року
Фото:

EPA-EFE/SERGEI ILNITSKY

Російський «шпигун» між Києвом, Москвою й Вашингтоном

Костянтин Килимник підтримував стосунки з наближеним до російського олігарха Олега Дерипаски Віктором Бояркіним, який доти працював військовим аташе в посольстві Росії у США, — стверджує слідство.

Килимник  весь час працював із Полом Манафортом, поки той працював в Україні, а вже після Революції гідності, багато часу проводив у Києві. Сам Манафорт сказав прокурорам, що не вважає Килимника російським шпигуном. ФБР вважає, що про співпрацю з російською розвідкою свідчить наступне:

  1. Народжений у Кривому Розі Килимник навчався у Військовому інституті міністерства оборони СРСР з 1987-го по 1992-ий. Сем Паттен, бізнес-партнер Килимника, розповів, що Килимник сказав йому, що працював перекладачем у російській армії упродовж семи років, а згодом — у галузі озброєння Росії, зокрема займався продажем зброї та військового обладнання.
  2. У 1997-му році Килимник приїздив до США з російським дипломатичним паспортом.
  3. З 1998 по 2005 Килимник працював у Міжнародну республіканському інституті в Москві. Його колега в Інституті повідомив ФБР, що того звільнили через те, що «його зв’язки з російською розвідкою були занадто сильними, а в інституті всі знали про його співпрацю з російським урядом».
  4. Килимник зв’язувався з британським консультантом Джонатом Хоукером, який раніше займався піаром Януковича, і запропонував тому співпрацю з російським урядом промотуючи анексію Криму в західних та українських медіа.  
  5. Помічник Манафорта Рік Гейтс був переконаний, що Килимник є шпигуном і говорив про це з Манафортом та Хоукером.

Що «Опозиційний блок» заборгував Манафорту?

За даними слідства, Манафорт за весь час роботи в Україні заробив щонайменше 60 мільйонів доларів.   Та після революції Гідності він втратив свого головного клієнта. Відомий своєю пристрастю до грошей і надмірно дорогих речей, Манафорт мав проблеми з фінансами.  Щойно він очолив штаб Трампа навесні 2016-го, — «попросив Килимника максимально поінформувати російських і українських олігархів про свій новий статус, зокрема російського мільярдера Дерипаску, а також українців Ріната Ахметова, Сергія Льовочкіна і Бориса Колеснікова, та висловив бажання консультувати українських політиків у майбутньому».

Згодом Манафорт перепитував Килимника, чи отримали «наші друзі» його повідомлення, і чи бачили публікації про роль Манафорта у кампанії Трампа. Килимник запевнив: «Абсолютно, кожну статтю».

За словами Гейтса, Манафорт сподівався, що нова посада відкриває нові можливості для бізнесу, а ще «сподівається, що йому заплатять приблизно два мільйони доларів, які заборгували за його попередню роботу політконсультантом в Україні».  

Манафорт очікував, що робота на Трампа допоможе йому владнати судовий процес, щодо боргу російському олігарху Дерипасці. (Загалом у звіті стверджується, що в середині 2000-х саме Дерипаска познайомив Манафорта з українським олігархом  Рінатом Ахметовим, який і оплачував його послуги як політконсультанта «Партії регіонів»).

Розслідування свідчить, що заступник Манафорта Рік Гейтс за вказівкою боса мав постійно інформувати Килимника про перебіг кампанії Трампа, і надавати тому внутрішні результати партійних опитувань. На вже згаданій зустрічі у серпні 2016 «Манафорт поінформував Килимника про ситуацію з кампанією Трампа і розповів про рейтинги в штатах, які вважалися спірними — Мічиган, Вісконсин, Пенсильванія, Мінессота». Сам Манафорт це заперечує.  

Колишній партнер Пола Манафорта Рік Гейтс (в центрі) біля Федерального суду у Вашингтоні, США, 23 лютого 2018 року
Фото:

EPA-EFE/MICHAEL REYNOLDS

Окрім «мирного плану Януковича», Килимник збирав інформацію про політичну ситуацію в Україні, зокрема візит голови фракції «Опозиційного блоку» Юрія Бойка до Москви у 2016-му, де той «ймовірно зустрічався з російськими високопосадовцями». Килимник говорив про плани Бойка збільшити явку на виборах на сході України, що є його виборчою базою. І знову ж таки під час вечері другого серпня 2016-го Манафорт порушив питання про те, «як може «Опозиційний блок» повернути борги за попередню роботу».

Після свого звільнення зі штабу Трампа Манафорт повідомив Гейтсу, що не хотів працювати на адміністрацію президента США, а замість цього — монетизувати свої зв’язки, йдеться у звіті. Він їздив на Близький схід, Кубу, Південну Корею, Японію, Китаю, «щоб пояснювати, чого світові чекати від Трампа».   Звіт наводить більше подробиць про зустрічі російських бізнесменів з командою Трампа після інавгурації.

Серед іншого в документах згадується про підготовку виступу радника штабу з нацбезпеки Джефрі Гордона на Національній конвенції республіканців у липні 2016 року. До промови Гордона внесли пункт про надання Україні летальної зброї та посилення санкцій проти Росії через її агресію. Гордон зажадав зняти цю тезу, заявивши, що вона розходиться з позицією самого Трампа.

Зліва направо: прем'єр-міністр Росії Дмитро Медведєв, лідер «Опозиційного блоку» Юрій Бойко та Віктор Медведчук під час зустрічі у Москві, 22 березня 2019 року
Фото:

EPA-EFE/EKATERINA SHTUKINA

Як саме з програми Республіканської партії зникло надання зброї Україні

Звіт Мюллера проливає світло на те, як саме з офіційної програми Республіканської партії 2016-го перед виборами було виключено фразу про «надання Україні летальної зброї». Тоді це спричинило скандал серед республіканців. Між командою кандидата і членами Комітету з питань формування програми під час з’їзду Республіканської партії в Клівленді існувала домовленість: зміни вносяться лише, якщо текст «категорично суперечить поглядам Трампа».

Тоді радник штабу кандидата з Нацбезпеки Джефрі Гордон зазначив, що  на зустрічі 31 березня 2016-го року він особисто чув, як Трамп сказав: «Відповідальними за допомогу Україні повинні бути насамперед європейці, відносини між США та Росією мають бути покращені, а він не хоче починати Третю світову через цей регіон».

Інші члени команди Трампа сказали, що самі не чули від кандидата таких слів, але покладаються на пам’ять колеги. Гордон уточнив, що говорив із Трампом під час підготовки з’їзду, однак слідчі виявили: з телефону Гордона не дзвонили Трампу напряму.

Американський президент, відповідаючи на питання слідства про цей епізод зауважив, що «не пам’ятає, що був задіяний у процесі зміни тексту програми Республіканської партії». Зрештою замість «летальної зброї» офіційний документ містив формулювання про «відповідну допомогу» Україні. У 2018-му адміністрація Трампа надала Україні летальну зброю.

Поділитись:
spilnokosht desktopspilnokosht mobile