100 одночасних обшуків по всій Росії, зокрема щонайменше 40 — у штабах Фонду боротьби з корупцією російського опозиціонера Олексія Навального. Так 12 вересня реагує російська влада на результати скандальних виборів до законодавчих зборів столиці РФ — Мосміськдуму. Це — ще один результат так званого «Розумного голосування». Через нього до Мосміськдуми 8 вересня не пройшли трохи менше половини — 20 з 45 — людей, яких пов'язують з правлячою партією «Єдина Росія». І це при тому, що незалежних кандидатів до виборів не допустили.

Відмова в реєстрації стала приводом для найбільших протестів у Росії з часів Болотної площі 2012 року. Виборча комісія визнала фальшивими реальні підписи людей, які підтримували 39 кандидатів.

У липні та серпні 2019-го москвичі щосуботи виходили на узгоджені й неузгоджені мітинги і пікети. На них силовики затримували людей, застосовували силу до мирних демонстрантів, що викликало ще більше обурення москвичів. Ті почали виходити із закликами звільнити політв’язнів і припинити репресії — 10 серпня на площі Сахарова зібралося понад 60 тисяч людей. 

Згідно з даними правозахисної організації ОВД-Инфо, за два літніх місяці були затримані понад 2700 людей, і це рекорд останнього десятиріччя. Так почалася так звана «Московська справа». У п'яти випадках учасники протесту отримали реальні терміни: від 2 до 5 років колонії:

Блогер Владислав Синиця — 5 років колонії (за твіт про дітей силовиків)

Данило Беглець — 2 роки колонії (потягнув поліцейського за руку) 

Іван Подкопаєв — 3 роки колонії (розпорошив газовий балончик) 

Кирило Жуков — 3 роки колонії (доторкнувся до шолома росгвардійця)

Програміст Костянтин Котов (російський активіст, який підтримував Олега Сенцова та українських моряків) отримав 4 роки колонії (за сукупністю чотирьох адміністративних порушень за участь у протестах). Ще щонайменше в дев'яти випадках триває слідство і суди. Правозахисники говорять про масові репресії.

За даними руху «Голос», який моніторить вибори, день голосування супроводжувався численними порушеннями по всій РФ (8 вересня був єдиним днем голосування, в Росії також вибирали 16 губернаторів і низку регіональних парламентів). 

З 45 округів Москви в 20 перемогли ті, підтримати кого закликала російська опозиція. Таким чином, виграла стратегія «Розумного голосування» — віддавати голоси за найсильнішого опонента влади. І програла стратегія московської влади, яка прагнула провести в думу «системних лібералів» — вони теоретично могли б претендувати на роль лідерів нової системної правої партії в Москві та кандидатів до Держдуми від Москви в 2021 році. 

Не допомогло навіть те, що ці люди спеціально відмовилися від статусу кандидатів від правлячої партії «Єдина Росія», а назвалися самовисуванцями. Водночас незареєстровані кандидати — муніципальний депутат Ілля Яшин, представниця Фонду боротьби з корупцією Олексія Навального Любов Соболь, Дмитро Гудков, Костянтин Янкаускас — стали ще відомішими.

До Москви hromadske приїхало напередодні дня голосування, провело день з учасниками протестів і залишилося розбиратися — що ж далі? За протестами і політичною боротьбою в спецрепортажі ми показуємо, хто вони — люди, яких звинувачували у справах про масові заворушення. Як ці звинувачення вплинули на їхні сім'ї? Як суспільство реагує на репресії? Який шлях обирають російські опозиціонери і наскільки масовим є невдоволення? Хто став тим цивільним активом, який займається правозахистом? Чому і як неважливі, на перший погляд, локальні вибори вже змінили політичний порядок? Чим відрізняються протести літа-2019, що вони змінили, якщо незареєстровані кандидати так і не прийшли до влади навіть на рівні міста, а десятки людей, як і раніше, залишаються за ґратами?

Дійові особи, Москва-2019

***

Валерій Костенок

«Нам потрібна влада не заради влади, а щоб працювати у своєму районі».

Валерій Костенок, Москва, Росія, 6 вересня 2019 року
Фото:

Олександр Кохан/hromadske

«Я — політик», — каже наймолодший з учасників протесту, що проходить по справі про «масові заворушення», 20-річний Валерій Костенок.

Член партії «Яблуко» балотувався в муніципальні депутати відразу після школи і тоді виступив опонентом свого директора, але програв. На акціях 27 липня кинув пластикову пляшку в поліцейського. 12 серпня його затримали за статтею 212 КК — масові заворушення. Тоді як ця стаття передбачає підпали, погроми, знищення майна і застосування зброї та вибухових пристроїв.

«Найменша необачність може перетворитися на посадку».

3 вересня Костенок вийшов на свободу — справа розвалилася. На вибори до Мосміськдуми Валерій прийшов з бабусею, чий підпис також був визнаний фальшивим, та з 15-річною двоюрідною сестрою, яка хоч ще і не голосує, але розповідає, як політизувалася сама та її однолітки.

***

Григорій Охотін

«Дії силових органів принципово не змінилися. Принципово змінилася реакція суспільства на репресії».

Григорій Охотін, Москва, Росія, 6 вересня 2019 року
Фото:

Олександр Кохан/hromadske

Григорій Охотін — співзасновник правозахисного медіапроєкту «ОВД-Инфо», який фіксує затримання на протестах, що допомагає адвокатам і захисникам надавати допомогу учасникам. Волонтерський проєкт був створений після затримань під час протестів проти виборів до російської Державної думи взимку 2011-го. Сьогодні в «ОВД-Инфо» понад 35 людей і сотні волонтерів. Ігнорувати їхню інформацію не можуть і федеральні ЗМІ.

***

Михайло Рубін

«Влада вважає, що протест уже злитий. Стратегічно вони, звісно, шалено програли».

Михайло Рубін, Москва, Росія, 9 вересня 2019 року
Фото:

Олександр Кохан/hromadske

Михайло Рубін — заступник головного редактора видання «Проект». Він зробив розслідування про те, як саме і чому ухвалювалися рішення не допускати незареєстрованих кандидатів, і як російська влада, по суті, вирішила скасувати вибори в Москві і Петербурзі. Рубін також пояснює, чому влада так боїться «Розумного голосування». На телеканалі «Дождь» Рубін — автор рубрики «Рубінові зірки», де аналізує політику Кремля.

***

Ілля Яшин

«Мені здається, опозиція і так чимало зробила на цих виборах».

Ілля Яшин, Москва, Росія, 8 вересня 2019 року
Фото:

Олександр Кохан/hromadske

Ілля Яшин — один з лідерів російської опозиції. Коли Кремль нав'язував образ опозиції як такої собі неконструктивної сили, Яшина обрали муніципальним депутатом. Він став одним з найактивніших у Москві, заробляв підтримку мешканців, опікуючись справами району. Та зареєструватися на вибори наступного рівня — до Мосміськдуми — Яшину не дали. 

Цього літа він був затриманий 5 разів — двічі його відправляли до спецприймальника після того, як він відбував по 10 днів у СІЗО. Таким чином Яшин був ізольований, щоб у жодному разі не привертати увагу до виборів і не агітувати за інших кандидатів.

***

Валерія Касамара

«У москвичів була можливість вийти на узгоджені мітинги».

Валерія Касамара, Москва, Росія, 8 вересня 2019 року
Фото:

Олександр Кохан/hromadske

Касамара висувалася по тому ж округу, де і незареєстрований Ілля Яшин. Одна з найяскравіших кандидатів-самовисуванців, що представляє так званих «системних лібералів». Опозиція називає Касамару головним кандидатом від «Єдиної Росії» в Москві, що та категорично заперечує. 

Проректорка одного з кращих вишів Росії — Вищої школи економіки. Програла вибори, поступившись 2000 голосів малоактивному «есеру» Магомету Яндієву (партія «Справедлива Росія» — ред.). Той був підтриманий «Розумним голосуванням» в останній момент (після того, як на 45-ому окрузі не був зареєстрований Яшин та знявся кандидат від КПРФ).

***

Олег Степанов

«Чинна влада не зупиниться, вона продовжуватиме заарештовувати невинних людей».

Олег Степанов, Москва, Росія, 9 вересня 2019 року
Фото:

Олександр Кохан/hromadske

Координатор московського штабу Олексія Навального і співробітник Фонду боротьби з корупцією (ФБК). 27-річний Степанов за освітою соціальний антрополог і вивчав міграцію українців до Італії. Та завжди цікавився політикою, за нею і прийшов в команду Навального. Активісти Навального були драйверами спершу висування незалежних кандидатів до Мосміськдуми, потім протестів, а далі й «Розумного голосування».

***

Ілля Азар

«Я сподіваюся, що активність не згасне, і люди продовжуватимуть боротися за своїх».

Ілля Азар, Москва, Росія, 9 вересня 2019 року
Фото:

Олександр Кохан/hromadske

Ілля Азар — журналіст, муніципальний депутат. Став одним з найяскравіших учасників протесту. У червні 2019 був одним з лідерів акцій на підтримку затриманого журналіста «Медузи» Івана Голунова.

Самого Азара за літо 2019-го затримували 4 рази. Ввечері 2 вересня журналіста забрали з власного будинку, в якому лишилась півторарічна донька. В день виборів Азара ненадовго затримали в центрі Москви разом з активістами в футболках, на яких були портрети політв’язнів. Поліцейські пояснили, що Ілля Азар у них в списку «підозрілих осіб» із формулюванням «перевірка документів».

***

Ілля Новіков

«На піку було 90 слідчих по цьому процесу, а у справі про теракт в Беслані було 62 слідчих в групі — порівняйте».

Ілля Новіков, Москва, Росія, 8 вересня 2019 року
Фото:

Олександр Кохан/hromadske

Російський адвокат, який захищав багатьох українських політв'язнів — звільнених Надію Савченко, Миколу Карпюка та Станіслава Клиха, а також капітана «Бердянська» Романа Мокряка. Нині продовжує вести справи українців Олексія Чирнія (останнього учасника «групи Сенцова»), Валентина Виговського та Ігоря Кияшка. Ілля, як і багато інших адвокатів, зголосився захищати одного з найвідоміших обвинувачених — блогера Єгора Жукова.

***

Євген Овчаров

«Мені гріє душу, що люди починають розуміти, що людяність має відношення до політики».

Євген Овчаров, Москва, Росія, 9 вересня 2019 року
Фото:

Олександр Кохан/hromadske

Євген Овчаров — друг Єгора Жукова і очільник його штабу.

Євген Жуков — лібертаріанський блогер. Спершу був затриманий за звинуваченням у масових заворушеннях, та після того, як виявилось, що у слідства немає доказів, Жукова звинуватили в закликах до екстремізму за його відеоблоги.

«З нами доведеться рахуватися».

23-річний Євген Овчаров сам є активістом. Він вважає, що сьогодні головним порядком денним будь-якого російського політика має бути звільнення політв'язнів.

/Матеріал вийшов за підтримки «Медиасети»

Поділитись: