Безвіз: чому Україна відстає від Грузії?

5 вересня Комітет з громадянських свобод, юстиції та внутрішніх справ (LIBE) Європейського Парламенту проголосував за надання безвізового режиму Грузії.

Це ще не фінал, а тільки етап у процедурах ЄС. У комітеті голосували на підтримку доповіді євродепутатки Марії Ґабріел, яка рекомендує «безвіз» для грузинів.

Однак, дві інші країни, які йдуть паралельно з грузинами до безвізової мети, – Україна та Косово – позитивного рішення поки що не отримали.

І якщо щодо Косова голосування було негативним (депутати схвалили «позитивну» доповідь, але проголосували проти переведення Косова до наступного етапу процедури – передусім через проблеми з кордоном між Косово та Македонією), то щодо України голосування взагалі не було заплановано.

Громадське спробувало розібратися, в чому причини відставання Києва від Тбілісі. І які ще процедури треба пройти Україні, щоб отримати безвізовий режим з ЄС.

Процедура: грузини давно попереду

Відставання України від Грузії пов'язане як із внутрішніми процедурами в Європарламенті, так і з невпевненістю європейців щодо поступу України в боротьбі проти корупції.

Розгляду питання про безвіз на комітеті Європарламенту передував серпневий скандал навколо електронного декларування статків чиновників в Україні. Нагадаємо, тоді система електронного декларування спочатку не отримала сертифікації з боку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації. Потім систему було запущено без сертифікації, і нарешті поспіхом сертифіковано. Ця напівдетективна історія не викликає особливої довіри з боку європейців.

Утім, наше відставання від грузинів має значно довшу історію, ніж серпневі події.

Навіть якби у серпні нічого драматичного не сталося, результат засідання комітету LIBE 5 вересня був би, ймовірно, таким самим.

Причина у процедурі: у комітеті Європарламенту спочатку представляють проект доповіді щодо безвізових перспектив. Потім депутати мають змогу внести необхідні поправки. І лише потім за цю доповідь голосують.

«Про цей порядок розгляду питання, за яким 5 вересня мали тільки заслухати доповідь щодо України, а голосувати мали на наступному етапі, було відомо і раніше», — коментує Громадському Олександр Сушко, науковий директор Інституту євро-атлантичного співробітництва.

Марія Ґабріел, доповідачка Європарламенту щодо скасування віз, представила проект доповіді щодо Грузії ще 4 липня 2016 року.

Тому голосування за підтримку цієї доповіді могло відбутися 5 вересня.

Натомість доповідь по Україні було представлено тільки 5 вересня.

Отже, голосування по Україні того самого дня просто не могло бути за процедурою.

Грузія вийшла вперед ще минулого року.

«Уже на початку минулого року було відомо, що Грузія виконала критерії плану дій з візової лібералізації, і Єврокомісія навіть зволікала з рішенням по Грузії, намагаючись підтягти Україну, щоб це пішло одночасно», — додає Олександр Сушко. Але синхронізувати все одно не вийшло.

Ключовий документ у безвізовому процесі – законодавча пропозиція Єврокомісії щодо скасування візового режиму, після якої питання починають розглядати Європарламент і Рада ЄС – була оприлюднена в 9 березня 2016 року для Грузії та тільки 20 квітня – для України.

А тому Європарламент почав процес розгляду грузинського питання раніше, ніж розгляд українського. Відповідно, доповідачка Європарламенту, депутатка Марія Ґабріел, мала змогу представити свою доповідь щодо Грузії раніше. Тому її змогли раніше проголосувати відповідні комітети Європарламенту.

Зради немає, проблеми є

Іншими словами, не варто події 5 вересня вважати черговою «зрадою».

Рух України до безвізового режиму триває, він іде через складні європейські процедури. І все ще є шанси, що вони завершаться цієї осені.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: КОЛИ УКРАЇНІ ЧЕКАТИ БЕЗВІЗОВОГО РЕЖИМУ?

Але це не означає, що проблем з процесом безвізового режиму в Україні немає.

У європейській процедурі до безвізу на Україну чекають ще чимало точок, де ухвалюватимуться рішення. І прогрес України в боротьбі проти корупції буде для цих рішень ключовим аргументом.

По-перше, комітет з громадянських свобод, юстиції та внутрішніх справ матиме наступне читання по доповіді Ґабріел – на якому комітет може дати «зелене світло» для українського безвізу. Дату засідання ще не призначено, але воно може відбутися в кінці вересня – на початку жовтня.

По-друге, після розгляду в комітетах, за «безвіз» мають проголосувати на пленарному засіданні Європарламенту. Тут ще неясно, чи відбуватиметься розгляд питання в одному читанні, чи в двох. Залежить від того, наскільки у депутатів Європарламенту буде певність щодо прогресу України.

Якщо буде два читання, то між ними може пройти кілька тижнів чи навіть місяць.

По-третє, після цього, рішення має ухвалити Рада ЄС (тобто всі країни-члени Євросоюзу, на рівні міністрів юстиції та внутрішніх справ). За процедурою рішення вимагає кваліфікованої більшості, тобто теоретично рішення може бути ухвалене навіть тоді, коли деякі країни будуть проти.  Але на практиці, скоріше за все, Рада ЄС прагнутиме одностайності.

Іншими словами, попереду ще чимало важливих подій, на яких ЄС дуже прискіпливо на різних рівнях розглядатиме поступ України в антикорупційних реформах. Повноцінний запуск системи електронного декларування та ефективна робота Національного антикорупційного бюро, Спеціалізованої антикорупційної прокуратори та Національного агентства з питань запобігання корупції тут є ключовими моментами. За цим європейці дуже уважно слідкують.

«У ЄС надзвичайно добре поінформовані, що в нас відбувається, — коментує Громадському Ірина Сушко, керівниця організації «Європа без бар'єрів», яка займається візовими питаннями. — За моїми спостереженнями, зімітувати якийсь прогрес чи ввести в оману європейську сторону українській владі не вдасться», - додає вона.

Безвіз – не привід розслаблятися

Навіть якщо Україна пройде всі ці процедури восени і з початку наступного року отримає безвізовий режим, це зовсім не означатиме, що ЄС далі не слідкуватиме за ситуацією з боротьбою проти корупції в Україні.

Бо Брюссель продовжуватиме свій моніторинг виконання антикорупційних реформ.

Крім того, зараз йде процес ухвалення більш жорстких умов до країн із безвізом. Просто кажучи, Євросоюзу буде легше скасовувати безвізовий режим для тих країн, які порушують визначені ним правила. У Брюсселі запровадять або поправки до вже наявного регламенту щодо скасування безвізу для країн-порушниць, або запропонують новий механізм. Увага до антикорупційного прогресу тут може бути важливим елементом.

Тут Рада ЄС випереджає Європарламент: вона вже подала свої пропозиції. Зараз важливо, наскільки швидко Європарламент ухвалить нові норми. Цілком можливо, ЄС запровадить безвіз тільки після того, як вони будуть прийняті.

Але в кожному разі важливо пам'ятати: ЄС дуже активно слідкує за прогресом України в сфері боротьби проти корупції.

І будь-яку імітацію чи будь-який регрес у реформах там дуже швидко помічають.