Білорусь хоче очолити міжнародний орган сертифікації алмазів. Україна виступила проти
Білорусь подала заявку на посаду заступника голови Кімберлійського процесу (КП) у 2023 році та голови у 2024—му. Україна виступила проти та заявила, що так рф використовує дружню до себе Білорусь, аби російські алмази не стали «конфліктними» після повномасштабного вторгнення рф до України.
Про це пише Reuters із посиланням на лист, з яким ознайомилося це агентство.
«росія наполягає на тому, щоб Білорусь стала головою, щоб інтереси рф можна було краще відстоювати та захищати в межах Кімберлійського процесу», — заявив представник України у КП Володимир Татаринцев.
Раніше деякі учасники Кімберлійського процесу вже закликали до того, щоб алмази з росії називалися «конфліктними».
Об’єднані Арабські Емірати також подали заявку на головування у 2024 році в листі, з яким ознайомилося Reuters. ОАЕ не вводили санкцій проти росії, прагнучи зберегти, як вони це називають, нейтральну позицію щодо російсько-української війни.
Татаринцев зазначив, що Україна не заперечує проти висунення ОАЕ, але додав, що «навряд чи хтось зможе об'єднати Кімберлійський процес».
Як зазначає Reuters, КП ухвалює рішення консенсусом, тому розкол навколо росії несе ризики паралізувати цей орган.
Що це за орган?
Кімберлійський процес є колегіальним міждержавним органом, який діє відповідно до резолюцій ООН, що націлені на запобігання торгівлі «конфліктними» або «кривавими» алмазами.
Так, КП має право забороняти експорт алмазів із певних країн, як це було 2013 року, коли повстанці захопили владу в Центральноафриканській Республіці.
- Поділитися: