Життя

«Боснійська модель може як об'єднати, так і розділити Україну» - експерт

Життя/«Боснійська модель може як об'єднати, так і розділити Україну» - експерт
Зберегти
Вигляд

Останнім часом «боснійську модель» пропонують, особливо у Москві, як спосіб врегулювання конфлікту в Україні.

Що таке «боснійська модель» та які наслідки вона мала для самої країни, в якій її було застосовано?

Про переваги та ризики для України досвіду Боснії та Герцеговини – держави, яку після війни розділили на дві частини за етнонаціональним принципом – Громадське спілкувалося зі Стефано Б'янкіні, професором історії Східної Європи Університету Болоньї (Італія), президентом Інституту Центрально-Східної Європи та Балкан.

Боснійську модель називають – особливо в Росії – можливим варіантом розв’язання конфлікту в Україні. Що таке ця боснійська модель і яким чином вона стосується України?

  • Боснійська модель була розроблена США у період війни і значною мірою вона була нав’язана посередниками зі США, враховуючи різний етно-національний склад Боснії. У чому вона виражається? Це не лише міжнародна угода, а й конституційна.

  • Згідно з нею, Боснія та Герцеговина стала країною, розділеною на дві частини, хорватсько-мусульманську федерацію та сербську республіку. У федерації мешкає 51% населення, у сербській республіці 49%. Федерація поділена на 10 кантонів і децентралізована, сербська республіка централізована.

  • В українському контексті цей механізм може означати поділ на центрально-західну Україну, яка має особливі стосунки з євроатлантичними структурами, і східну частину – наскільки велику, буде суб’єктом переговорів – яка матиме широку автономію та тісні стосунки з Росією. Це могло би бути рішенням для того, щоб не ділити країну, а зберегти її більш-менш єдиною.

  • Однак таке рішення може призвести як до більшої єдності, так і розділити країну: і ще невідомо, яким буде майбутнє самої Боснії. Якщо таку модель буде обрано як можливий компроміс в українському конфлікті, то це може покласти край загибелі людей. Позитивний аспект Дейтонської угоди у Боснії полягав у тому, що більше не стріляли – настав мир, однак це не означало, що він приніс економічний прогрес і розвиток країни. Насправді така модель може серйозно заблокувати управління державою і ухвалення рішень.

  • Які ризики такої моделі для України? Є побоювання, що у разі надання особливих прав східним регіонам вони зможуть блокувати ініціативи київської влади, зокрема, у зовнішній політиці.

  • Безсумнівно, і це те, що відбувається у Боснії. Постійно потрібно вести переговори і домовлятися. Але це і є ознакою демократії. Зрозуміло, що має бути добра воля двох сторін шукати компроміс, і це не завжди так.

  • Випадок Боснії має певні особливості, яких не існує в Україні. Ця країна розділена на дві частини, але їх населяють три різні народи, і це дає привід хорватам вимагати створити ще одну частину.

  • Не знаю, чи цей механізм може бути більш ефективним в Україні, ніж у Боснії, з точки зору управління. Він означає серйозну децентралізацію влади і потрібно чітко визначити, у яких випадках обома сторонами може бути застосоване право вето.

  • У випадку України є ще й зовнішній гравець – Росія, яка напряму втягнута у конфлікт…

  • Подібне було й у випадку Боснії, і там гравців було двоє – Сербія та Хорватія. У військовому конфлікті брали участь армії цих двох країн.

  • Але жодна з цих країн не є геополітичною потугою, на відміну від Росії…

  • Але там були Сполучені Штати. Однак звичайно ж не є випадковістю те, що саме Росія пропонує Україні боснійську модель. Росія використовує ту політику, яку просували Сполучені Штати у Боснії, в Косово, як прецеденти.

  • У Києві вважають, що Росія використає боснійську модель для того, щоби шантажувати Україну. Наскільки східні регіони України, отримавши особливий статус, будуть автономними у своїй політиці і здатними ухвалювати рішення без втручання Москви?

  • Про це поки важко говорити. Залежить від того, якою буде ця угода – чи нададуть цим регіонам право встановлювати окремі зв’язки на зовнішній арені. Така модель може стимулювати обидві сторони конфлікту до діалогу. Ризик існує, це зрозуміло. Недовіра і підозри між сторонами можуть заблокувати управління країною і ухвалення рішень, як сталося у Боснії. У такому випадку доведеться чекати, щоби виросло нове покоління, щоби освіта та контакти між сторонами допомогли змінити ситуацію. Питання у тому, наскільки дві частини країни взаємодіятимуть одна з одною: чи можна буде вільно пересуватися між ними, вчитися, працювати? Чи не будуть вони жити окремим життям – як у Боснії?

  • Утім, війна у Боснії та Герцеговині тривала три з половиною роки. Тому чим швидше закінчиться військовий конфлікт в Україні, тим легше буде відновити втрачені зв’язки, чим довше він триватиме, тим важче це буде зробити.

Більше про небезпеки "боснійського сценарію" для України дивіться у випуску Громадське.Світ з Ольгою Токарюк та Геннадієм Друзенком, урядовим уповноваженим з етнонаціональної політики

 

/Ольга Токарюк та Анна Перепелиця

Пов`язані новини