«Це ж цілий “Палич”» Як екскерівника катівні «Ізоляція» викрили у Києві та під чиїм захистом він жив там два роки

Донецьку в'язницю «Ізоляція» ЗМІ неодноразово називали «останнім концтабором Європи». За словами колишніх в'язнів, вона відома як одна з найпохмуріших в'язниць «ДНР», існування якої ніколи не підтверджувалося владою невизнаної «республіки».

9 листопада у Києві затримали її начальника — Дениса Куликовського із позивним «Палич». За його словами, у столиці він жив із 2019 року. Але як «Палич» там опинився і хто йому в цьому допоміг? Наші партнери зі «Спектру» розбиралися в деталях цієї заплутаної історії.

Приморський суд Маріуполя 10 листопада взяв «Палича» під варту на два місяці. На суді Куликовський просив «задля безпеки» відправити його на час слідства до СІЗО Києва. Слідче управління СБУ, яке займається його справою, теж у Києві, але для обрання запобіжного заходу Куликовського чомусь везуть через усю країну до Маріуполя, а потім знову повертають до Києва, надійно ізолювавши у столичному СІЗО.

Очевидно, що тут виникає безліч питань. Концтабір «Ізоляція» розташований на вулиці Світлого шляху в Донецьку, а «Палич» заарештований чомусь у Києві.

Окрім того, місцевим журналістам, які позліталися до Маріуполя на суд, він через броньоване скло дуже стримано повідомив, що «Ізоляція» — це «погане місце», що його дружина зараз сидить у СІЗО Донецька, а син живе в «ДНР» із дідусем. Суду ж Куликовський взагалі розповів, що останні два роки провів у Києві, ніде не працював, жив на орендованих квартирах, які йому допомагали знімати «знайомі». Провину він визнав і попросився назад до Києва — дуже стисло й максимально нечітко.

У Маріуполі було багато кореспондентів київських ЗМІ, а фото й відео з зали суду дали у своїх сюжетах новин багато телеканалів. Але, найімовірніше, «Палича» приховували не від журналістів, а від його колишніх в'язнів, які так швидко на суд на Донеччині зреагувати просто не змогли й не приїхали поставити своєму кату та його прокурорам свої цілком логічні запитання.

«Він був геть непересічний “товариш”»

Концтабір на місці колишнього артпростору «Ізоляція» виник, як і багато інших «підвалів» 2014 року, на місці бази чергових військових. Артпростір займав будівлі колишнього Донецького заводу ізоляційних матеріалів — це група капітальних залізобетонних будівель із великими підвалами та бомбосховищами на випадок ядерної війни. Від інших таких самих численних колишніх заводів простір був кращим своєю облаштованістю і не занедбаністю.

Дістався він всесильному «МДБ ДНР» і, відповідно, в'язні в тутешніх підвалах з'явилися одразу. Вочевидь, вперше приміщення масово стали в пригоді для колишніх своїх — після розгрому владою «ДНР» місцевих формувань козацтва «Всевеликого війська Донського» у квітні-травні 2015 року. Тоді, після розгрому баз козаків і виявлення там безлічі в'язнів, було заарештовано близько 200 персонажів, що найбільше запам'яталися викраденнями, тортурами і мародерством. Тримали їх в «Ізоляції», але згодом частина цих людей із в'язнів перетворилася в цьому похмурому місці на наглядачів та охоронців.

Люди, які воювали «за Росію», після звільнення з подібних катівень у «ДНР» та «ЛНР» зазвичай мовчать. У камерах «останнього концтабору в Європі» росіян і місцевих, які приєдналися до них, зазвичай близько 30%. Про них як про сусідів за ув'язненням розповідають усі звільнені українці. Сумну славу «Ізоляції» створили «політичні» — через тортури та знущання у таборі пройшли багато десятків людей. Вони вийшли на волю після серії масових обмінів 2018-2019 років, після чого дали численні свідчення, сотні інтерв'ю та навіть написали кілька книг.

Цих людей захоплювали від 2016 року. Останні звільнені в'язні «Ізоляції» вийшли за обміном у грудні 2019-го. Є поодинокі історії людей, які сиділи в «Ізоляції» восени 2018 року і навіть у перші місяці 2019-го і вже потрапили до рук російського ФСБ як «шпигуни СБУ». Усі вони розповідають одне й те саме: системні тортури струмом у спеціально обладнаних приміщеннях та безсистемні знущання у камерах, виведення жінок на зґвалтування, чоловіків та жінок на примусові роботи — іноді на бойових стрільбищах та на завантаженні боєприпасів у танки.

У цьому безмежному існуванні «Палич» вирізнявся особливим садизмом, раптовими нічними п'яними атаками на блоки камер, під час яких в'язнів, за їхніми свідченнями, били та влаштовували показові бійки між ув'язненими на втіху наглядачам, а також психологічним ламанням людей за допомогою інших в'язнів — їх ставили до стінки, забороняючи спати, пити, їсти, користуватися туалетом.

Куликовського відрізняло від інших ще зневага до заходів безпеки. Він багато пив, «працював» із відкритим обличчям та уривками розповідав в'язням про себе. Наприклад, про те, що до війни нібито працював начальником загону у 97-й колонії в Макіївці.

Про початок кар'єри Куликовського відомо мало, але за «Ізоляцією» його багато хто пам'ятає.

«Людина була наділена неконтрольованою владою і робила з цим, що хотіла. Весь цей об'єкт, "Ізоляція", був під ним. Хоча, мабуть, не весь — там була військова частина, її він не зачіпав. А от усе, що було пов'язане з нами, обслуговування в'язниці — це все було на ньому, — розповідає “Спектру”, колишній в'язень Андрій Кочмурадов, який провів в “Ізоляції” десять місяців із понад двох років ув'язнення у тюрмах “ДНР”. — Мене привезли туди 16 жовтня 2017 року. З “Паличем” ми не знайомилися, спочатку ти пересуваєшся там із мішком на голові й чуєш тільки голоси та кроки чиїсь, а потім тебе виганяють на роботу, і ти чуєш ті самі голоси, бачиш обличчя людей і розумієш, що ось цей — саме той "Палич". Не знаю, як у всій "ДНР" (там місць свавільних не бракувало, катували й у підвалі будівлі колишнього СБУ, і на Шевченка, 26 у підвалах "МДБ", і багато де ще), але на "Ізоляції" — так, він був геть непересічним “товаришем”...»

— Ти пам'ятаєш, як він «залетів»?

— Я точно не пам'ятаю, чи це сталося до 23 лютого, чи до 8 березня 2018 року... «Палич» вкотре перебрав з алкоголем і ввечері влаштував побиття до напівсмерті одного з ув'язнених на другому поверсі, у своїх апартаментах. Ми всю ніч не могли спати, було таке відчуття, що когось у відрі чи тазику по підлозі катають. До ранку стало відомо, кого — людина, вся перебита, з поламаною рукою, потім відлежувалася кілька тижнів. Його досі не обміняли, і він сидить там в одній із колоній. У процесі хтось із конвоїрів все ж таки просигналізував у «МДБ», і «Палича» наступного дня вгамували — самого замкнули в одній із камер.

Як «Палич» опинився у Києві

Незапланованих тортур та смертей в «Ізоляції» було багато. І після цього випадку «Палича» самого «закрили». Є інформація, що його потім вивезли й ще кілька разів використовували як ката під час тортур, але потім колишній начальник концтабору остаточно зник, що породило багато чуток серед в'язнів.

Одна з цих чуток була на перший погляд абсолютно неймовірною — нібито двічі бачили, як «Палич» гуляє Києвом.

«У мене є свої оцінні судження щодо опублікованих переговорів “Палича” з ще однією людиною з “МДБ” із позивним Пенсіонер. Там говорить "Палич", я його впізнав — це до ворожки не ходи! Але характерно, що апаратура, яка записує, стоїть зазвичай на якійсь одній стороні, в одного або в іншого. Так от: коли говорить “Палич”, він начебто в мікрофон промовляє, кожне зітхання, придих, 100 відсотків записувальна апаратура стоїть на його боці! А СБУ це уявляла якось, що вони відстежують, пишуть Пенсіонера. Я гадаю, що десь “Палич” СБУ тримав і використовував у своїх цілях, і чутки такі ходили», — висловив свої припущення «Спектрові» Андрій Кочмурадов.

Подібних «дзвінків» було чимало. Наприклад, журналістка телеканалу «1+1» Мар'яна Бухан повідомила, що коли вона робила розслідування про ката «Ізоляції», на неї вийшла людина, яка відрекомендувалася співробітником СБУ, яка погрожувала і вимагала не показувати фотографії «Палича» в ефірі — нібито це буде перешкоджати його упійманню. А потім, після того, як журналістка дала чітко зрозуміти, що перше публічне фото ката «Ізоляції» буде опубліковано, людина раптом повідомила, що «Палич» від початку 2019 року перебуває в Києві. «Є безліч нюансів, і він “не на свободі”», — казав «співробітник СБУ».

Після сюжету на каналі «1+1» Національна поліція України порушила кримінальну справу та оголосила Дениса Куликовського у розшук. Це було рік тому.

«Кажучи відверто, сюди він потрапив не власним ходом»

«Спектр» зміг поговорити з представником групи людей з-поміж колишніх добровольців війни на Донбасі та в'язнів «Ізоляції», які ведуть непублічну боротьбу за покарання всіх причетних до концтабору «Ізоляція». На умовах анонімності ми поговорили і з поінформованим джерелом серед колишніх співробітників українських спецслужб.

З приходом до влади Володимира Зеленського та призначенням головою СБУ співробітника юридичного відділу «Студії Квартал 95» Івана Баканова у спецслужбі відбулася, як кажуть її співробітники, «політична ротація». Пішли багато фахівців, які займалися безпосередньою роботою проти самопроголошених республік та Росії, припинилася розробка замахів на окремих діячів «ДНР» та «ЛНР».

За словами джерел «Спектра», Денис «Палич» Куликовський втрапив у цей розлам у діяльності українських спецслужб.

«Кажучи відверто, сюди він потрапив не власним ходом, і привезли його не з Донецька, а з Росії у 2019 році, — стверджує джерело "Спектра". — Виходив він на зв'язок із київської квартири, йому нарізали завдання, і він їх виконував».

Про які завдання йдеться? У січні-лютому 2021 року на українському сайті «Обозреватель» із посиланням на українську розвідку було опубліковано цілий масив записаних переговорів бойовиків «ДНР», і в кожному записі як один зі співрозмовників фігурував Денис Куликовський.

Розмови стосувалися, наприклад, планування захоплення з грошима на території Росії Романа «Хакера» Полянюка, нібито він був скарбником керівника «Центру спеціальних операцій МДБ ДНР» Василя Євдокимова із позивним Ленін. З Леніним українські спецслужби пов'язують організацію успішних замахів на полковника СБУ Олександра Хараберюша та керівника одного зі спецпідрозділів Головного управління розвідки Міноборони України полковника Максима Шаповала.

Із розмов двох ветеранів «МДБ ДНР» стає зрозуміло, що раніше саме Вадим Долгов на позивний Пенсіонер займався «господарськими» питаннями Леніна, але був посунутий молодшим і обізнаним у питаннях комп'ютерів та оборотом криптовалют «Хакером». Один із великих треків цієї цілої серії прослуховування стосувався, зокрема, грошей та схем збагачення Василя Євдокимова.

Протягом останніх кількох років Денис Куликовський багато разів телефонував із різних київських квартир своїм соратникам із «МДБ ДНР» та обговорював безліч конфіденційних питань. І, зважаючи на порівняно свіжі «зливання» у ЗМІ, це відбувалося під контролем чинних співробітників українських спецслужб. І все це з огляду на очевидний факт, що «Палич» і сам є цінним джерелом інформації про силовиків «ДНР».

Розмови були оприлюднені в лютому 2021 року, але відбувалися набагато раніше — 20 серпня 2020 року ФСБ Росії опублікувала повідомлення про те, що було зупинене вивезення з Росії в Україну «громадянина Російської Федерації, одного з лідерів народного ополчення Донбасу, який брав активну участь у бойових діях проти ЗСУ». У переліку заарештованих був і співрозмовник «Палича» Вадим Долгов — Пенсіонер.

Щось пішло не так. Спершу в Москві, а потім і в Києві...

Що саме? За інформацією джерел «Спектра», у Києві на слід «Палича» вийшла одна з компактних груп донецьких пошукових систем зі зв'язками в силових структурах України. До групи, зокрема, входять колишні в'язні «Ізоляції». Одна з її цілей — встановлення всіх учасників організованого співтовариства, яке склалося довкола концтабору в Донецьку. «Палич» утримувався на своїх конспіративних квартирах досить вільно — тікати йому фактично не було куди. «ДНР» він залишив після грубих «зальотів» та відсиджування в камері, проти інтересів Росії він системно працював останні кілька років у Києві, у будь-якому місці України чи будь-якої іншої цивілізованої країни його могли заарештувати.

Він поводився максимально тихо, але ходив на закупи, гуляв вулицями й комусь трапився на очі.

«Чутки про те, що “Палич” у Києві, ходили давно. Але на його слід ми потрапили випадково. Допомогли, як не дивно, Христо (Грозєв, болгарський журналіст-розслідувач, — ред) та Bellingcat — розповідає джерело “Спектрові”. — Ми його знайшли й хотіли вже самі його “крутити”, розробили історію, в якій його брати мала Національна поліція. Але, мабуть, десь “протекло”, і його оперативно взяла СБУ. Буквально на кілька днів нас випередили. Тепер у Службі відбуваються тектонічні зрушення. Вони ж два роки тримали його у незрозумілому статусі — всі про нього знали, але ніхто його не оформлював. А що таке не оформлювати людину в розшуку із заочно врученою підозрою? Виходить, що люди, які свого часу все зробили правильно — вивезли його з Росії, розкрутили, взяли в роботу, — з боку Кримінального кодексу найбільше втрапляють! І “Палича” прикривати тепер немає кому. Люди, які все це починали, з якими він, можливо, про щось і домовлявся, вже не працюють. А якихось офіційних документів точно немає, якщо вони й були. Теоретично його можуть обміняти після вироку, але я думаю, що він сам не захоче йти на обмін. Тут він може отримати довічне, а там...»

«Такі, як “Палич”, не втечуть від відповіді»

Доля «Палича» останніми днями наче в тумані. На третю добу після арешту не з'явилося жодної публічної інформації від СБУ щодо того, як кат «Ізоляції» потрапив до Києва, на які гроші та за допомогою яких «знайомих» він два роки винаймав квартири і жив у столиці, про що свідчать численні оприлюднені у 2021 році записи його розмов із колишніми колегами щодо «МДБ ДНР». Слідство в Україні у подібних справах може тривати роками, але змовчати про історію «Палича» не вдасться — у цій справі надто багато вже звільнених жертв і тих, хто ще сидить у «ДНР», травмованих їхніми історіями журналістів, залучених громадських правозахисних організацій. Занадто багато ненависті та жаги справедливості.

«Якщо дійде до допитів, я теж не полінуюся і з якимсь юристом, адвокатом піду й запитуватиму: “А як це взагалі сталося?” Ото нівроку! Цілий “Палич” — і раптом у Києві спливає. І він тут чи не з 2020 року чи раніше, а проти нього жодного розслідування! Буде ще й упізнання, я бачив його обличчя! Там не завжди ти з мішком на голові — колючий дріт чи металобрухт у мішку не потягаєш. Я практично впевнений, що такі люди як “Палич”, не втечуть від відповіді. Може змінитися ця влада, десять разів зміняться прокурори, судді чи слідчі, але ж ми всі залишимося!» – гаряче пояснює «Спектру» колишній в'язень «Ізоляції» Андрій Кочмурадов. І він у своєму обуренні не самотній.

Війна триває восьмий рік, і на українській стороні в результаті обмінів 2017 та 2019 років опинилися двоє підлеглих «Палича» серед в'язнів — Євген Бражніков та Олексій Кусков. Їх також звинувачували у знущаннях з ув'язнених. Щодо Бражнікова суди тривають просто зараз.

Фактів про існування в центрі Європи концтабору більш ніж достатньо. «Ізоляція» продовжує працювати, всіх причетних до її роботи встановлюють поіменно, триває кропіткий пошук, який дуже нагадує повоєнний розшук нацистських злочинців.

«Встановлено понад 80 осіб, із них десятьом заочно оголошено про підозру й одного ось заарештовано, — розповідає “Спектру” джерело зі складу пошукової групи. — Але це не суто концтабір “Ізоляція” — це і судді, і прокурори, і співробітники “МДБ”, і призначені ними адвокати. Це всі, хто так чи інак відправляв людей до “Ізоляції”».

10 листопада у Покровську Донецької області відбулося перше засідання заочного суду проти перших встановлених восьми охоронців «Ізоляції». У їхній справі 34 потерпілих.

Автор: Дмитро Дурнєв, Spektr.Press. hromadske публікує матеріал за підтримки «Медиасети»