Часткова мобілізація в росії та реакція на неї: головне за день 21 вересня

президент росії володимир путін оголосив часткову мобілізацію в росії та пригрозив, що може застосувати ядерну зброю. Зібрали головні новини дня 21 вересня.

Часткова мобілізація

Президент росії володимир путін оголосив часткову мобілізацію в рф. Вона розпочинається вже з 21 вересня. Після путіна заяву зробив міністр оборони сергій шойгу. Він анонсував, що в межах часткової мобілізації мають призвати 300 тисяч резервістів. Вони, за словами міністра, необхідні для контролю захоплених територій та лінії фронту.

Мобілізувати нібито будуть тих, хто відслужив, має військово-облікову спеціальність, студентів обіцяють не чіпати. За словами міністра, строковиків на війну проти України не відправлятимуть. Однак у медіа неодноразово повідомляли, що росія все-таки відправляє строковиків на війну, попри свої запевнення у протилежному.

Ядерні погрози путіна

Під час своєї промови путін заявив, що це нібито росії погрожують ядерною зброєю. «Ті, хто веде ядерний шантаж проти рф, повинні пам'ятати, що роза вітрів може розвернутися в їхній бік», — сказав путін.

Натомість він погрожує, що в разі загрози територіальній цілісності росія готова «використати всі наявні в себе засоби. Це не блеф».

Реакція України

Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна не планує скасовувати звільнення окупованих територій навіть попри ядерні погрози глави рф володимира путіна. Зеленський наголосив, що не вірить, що путін застосує ядерну зброю. Він не виключає ядерного удару, але закликає не піддаватися на погрози путіна.

Головнокомандувач Збройних сил Валерій Залужний наголосив, що жодні заяви військово-політичного керівництва росії не вплинуть на готовність України воювати: «Ми знищимо всіх, хто зі зброєю прийде на нашу землю — чи добровільно, чи за мобілізацією. Хоч би скільки ворогів було, ми їх знищимо».

А депутати Верховної Ради схвалили постанову, якою засудили намір росії провести псевдореферендуми на окупованих територіях, російські ядерні погрози та інші порушення принципів і норм міжнародного права.

Відповідь Балтійських країн

Естонія заявила, що не впускатиме на територію своєї країни громадян рф, які поїдуть на війну проти України. Це стосується і тих, хто має посвідку на постійне проживання в Естонії. Латвія оголосила, що не видаватиме гуманітарні та інші види віз громадянам росії, які хочуть уникнути часткової мобілізації.

У Міноборони Литви заявили, що теж не можуть залишатися лише спостерігачем. Відтак ця країна у відповідь на російську мобілізацію привела Сили швидкого реагування до стану підвищеної готовності.

Заяви із США

Речник Ради національної безпеки Білого дому Джон Кірбі назвав погрози путіна ядерною зброєю «типовими» та «безвідповідальними», але каже, що США та союзники сприймають їх серйозно. Він наголосив, що якщо рф все-таки застосує ядерну зброю, «це матиме серйозні наслідки».

Крім того, президент США Джо Байден під час свого виступу на Генасамблеї ООН сказав, що розпочата росією війна проти України має закінчитися на справедливих умовах. І єдина країна, яка стоїть цьому на зваді, — сама рф.

«Постійний член Ради безпеки ООН вдерся до своєї сусідньої країни. росія безсоромно порушила основи Статуту ООН, чітку заборону завоювання сусідньої країни», — наголосив глава США.

Обстріли України

В Офісі президента повідомили, що після успішного контрнаступу української армії на Харківщині росія почала частіше обстрілювати Україну. Це, зокрема, стосується енергетичної інфраструктури — щоб залишити українців без тепла і світла.

Так, російські війська вночі завдали ракетного удару по Кураховому на Донеччині. Там щонайменше 12 людей зазнали поранень. Згодом росіяни вдарили по Запоріжжю: щонайменше 5 прильотів ракет у трьох районах, троє потерпілих, уражено об’єкти інфраструктури та будинки приватного сектора. А під вечір окупанти вкотре завдали ракетного удару по Дніпропетровщині: поранили двох людей, ще одна — загинула.

За підрахунками Генштабу ЗСУ, протягом 21 вересня станом на 18:00 внаслідок ударів російських військ постраждала інфраструктура понад 30 населених пунктів.

Ув'язнення кримських татар

Так званий Верховний суд окупованого Криму призначив 17 років ув'язнення заступнику голови Меджлісу Наріману Джелялову, а активістам Асану та Азізу Ахтемовим — 15 та 13 років відповідно.

Окупаційна влада звинувачує їх у підриві газопроводу в селі Перевальне. Кримські татари свою вину не визнають. Вони наголошують, що справу сфабрикували, а щодо них застосовували тортури.

Ситуація на фронті

Генштаб ЗСУ ввечері розповів, що за добу підрозділи українських військ відбили атаки противника в районах населених пунктів Куп'янськ, Веселе, Зайцеве, Курдюмівка та Бахмутське. Водночас ракетні війська та артилерія ЗСУ вдарили по 22 об’єктах противника. До зони ураження потрапили склади боєприпасів, об’єкти ППО та понтонні переправи окупантів.

Для підтримки дій наземних угруповань авіація України завдала 32 удари по ворожих позиціях: підтверджено ураження 17 районів зосередження живої сили та військової техніки противника, 4 опорних пунктів, 10 позицій зенітних ракетних комплексів та одного складу з боєприпасами.