Четверта промислова революція: ризики і перспективи України

Парова машина розпочала першу промислову революцію, електричний конвеєр – другу. Завдяки автоматизації виробництва відбулася третя. Четверта — цифрова — розпочалася в середині минулого століття і триває й досі в усіх сферах життя. Технології постійно змінюються, а інновації у світі з’являються та поширюються з неймовірною швидкістю. Як четверта промислова революція може глобально підняти світовий рівень життя та яке місце у цьому процесі займає Україна напередодні Всесвітнього економічного форуму у Давосі обговорювали з головою наглядової ради Української Асоціації венчурного капіталу та прямих інвестицій (UVCA) Андрієм Колодюком, виконавчим директором CIVITTA Ukraine Антоном Шуликом та директоркою департаменту міжнародних програм Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Оленою Трегуб  в ефірі Громадського і зібрали для вас 10 основних тез.

1. Теми України цьогоріч немає в офіційному порядку денному Давосу, але вперше відбудуться два заходи, які мають на меті представити Україну не в контексті геополітичних викликів, загроз, проблем та корупції, а як майданчик для інвестицій та нових можливостей.

Андрій Колодюк: «Цього року Українська асоціація венчурних інвестицій (спеціалізуються на фінансуванні росту молодих компаній — ред.) та приватного капіталу вперше в історії світового економічного форму проводять два заходи, аби люди з усього світу познайомились з тим, що сьогодні є Україна і що вона може запропонувати. Ми пропонуємо практичні пропозиції щодо технологічної співпраці, щодо інвестицій, в тому чисті венчурних , тому що вся Четверта Індустріальна революція пов’язана з венчурними інвестиціями і людським капіталом, які і створюють речі, що сьогодні рухають весь світ. І в Україні це є».

Це чудесно, що в Україні є галузь, яку можна представити. Колись була лише реклама Держагентства з питань залучення інвестиції Владислава Каськіва на автобусних зупинках в Давосі, що в Україні є 45 мільйонів споживачів

Олена Трегуб: «Вперше Україна буде представлена саме під таким кутом. Зазвичай про Україну в Давосі говорили в контексті майбутнього Євразії, чи майбутнього демократії, корупції, минулого року щодо війни з Росією, і щороку відбувається супутній захід, який проводить фонд Віктора Пінчука, де не представляються можливості країни, а більше піднімаються геополітичні теми як то Україна між Сходом і Заходом. Це чудесно, що в Україні є галузь, яку можна представити. Колись була лише реклама Держагентства з питань залучення інвестиції Владислава Каськіва на автобусних зупинках в Давосі, що в Україні є 45 мільйонів споживачів. Нарешті ми віднаходимо наші конкурентні переваги».

2. Україна має всі умови для того, аби у міжнародному поділі праці займати сегмент, пов’язаний з високими технологіями. ІТ-галузь — третя за темпами зростання галузь в економіці України.

Антон Шулик: «З точки зору мікробізнесу, є представники економіки, які готові, але більшість не готова. І з цього боку ІТ-сектор є трохи виокремленим. Є поняття google bubble (мова йде про феномен створення власного, відокремленого простору. Як, наприклад, працівники компанії Google намагаються відокремитись від інших компаній — ред.), тут можна сказати, IT bubble — є трохи окремий світ від того світу, в якому живуть сьогодні український бізнес і українська промисловість.

Четверта промислова революція це все ж таки про промисловість, і саме тут маємо проблему поєднання цього IT-світу із промисловістю. Ось тут є зараз велика проблема, з якою треба працювати, і ми бачимо по одному із наших пілотних проектів у львіському регіоні, що бізнес не розуміє, навіщо йому впроваджувати інновації. Тому сьогодні перше питання — як ми можемо розказати бізнесу, навіщо йому впроваджувати технології, скільки це коштує і який дає результат»

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як збільшити прибутки від українських IT-компаній вдвічі – дослідження

3. Війна не може бути перешкодою для інвестицій.

Андрій Колодюк: «Ізраїль воює десятиліттями, але тільки за останній рік залучив 11,7 мільярдів доларів. З іншого боку, кожен іноземний інвестор, якого вдалося залучити, буде зацікавлений підтримувати в країні мир, адже захищатиме не стільки країну, скільки власні активи»

Ізраїль воює десятиліттями, але тільки за останній рік залучив 11,7 мільярдів доларів

4. Варто сміливіше поєднувати ІТ і промисловість. Успішні проекти часто виникають на стику галузей: ІТ і сільського господарства, ІТ і медицини тощо. Не можна відділяти інформаційні технології від інших сфер життя. 

Андрій Колодюк: «Україне може стати місцем, куди можуть приїжджати не тільки локальні, а й міжнародні підприємці і створювати компаніі. Україна має позиціонувати себе, як місце ведення будь-яких справ. Через те, що наше законодавство не таке жорстоке, як в інших країнах світу, багато речей створюється тут. Наприклад, ті ж дрони чи біотек. До нас приїжджають експериментувати — і це приваблює багатьох інших підприємців»

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ІТ для аграріїв: як заробити на технологіях у сільському господарстві — БІЗНЕС-ПЛАН

5. Щоб підприємці впевненіше інвестували у майбутнє, в інновації, потрібно створити стабільне правове поле, передбачувані правила гри хоча б на кілька років.

Олена Трегуб: «У Давосі люблять розмовляти про те, що буде через 20 років, що буде через 30 років… В Україні немає такої культури, тому що тут є невпевненість у майбутньому. Яка є так само і у державній владі, і у громадян, у підприємців. І якщо цей підприємець не впевнений, що він взагалі буде існувати через 5 років, навіщо йому інвестувати  в щось зараз?»

Якщо підприємець не впевнений, що він взагалі буде існувати через 5 років, навіщо йому інвестувати в щось зараз?

6. Український ринок великий, тому дає можливість підприємцям-початківцям тестувати життєздатність своїх ідей. Розпочавши свій бізнес з вітчизняного ринку, можна масштабувати його на увесь світ.

Андрій Колодюк: «Щодо суспільства — звичайно є певна інерція, тому що ми — суспільство споживачів. Але все ж ми є досить великим ринком для того, щоб свої перші продукти на цьому ринку спробувати, отримати перших клієнтів. А потім вже масштабувати цей продукт за межами України. Це так як і відбувається. Якщо ти хочеш бути в цьому бізнесі, ти маєш створювати успішний продукт, який буде конкурентноспроможний у глобальному світі, але і на локальному ринку»

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українська IT: Ті, хто хочуть стати першими — RE:ФОРМА

7. Є такий термін «технологічне безробіття». Щодо кожної нової технології можна порахувати, скільки робочих місць вона створить, а скількох людей навпаки залишить без роботи. І кількість безробітних, як правило, переважає. Це проблема розвинених країн. Але вже зараз і Україні варто про це замислитись. З іншого боку, четверта індустріальна революція означає, що будуть створені нові робочі місця у професіях, які поки ще взагалі не існують.

Олена Трегуб: «У нас не відбувається таких от речей, як в Америці,  де на виробництвах, що у них лишилися, роботи працюють. От зараз, наприклад Дональд Трамп сказав, що він зберіг тисячу робочих місць компанії, яка хотіла будувати завод в Мексиці, вона залишить його в Америці. Але він не сказав, що насправді на тому заводі все одно більшість працюватиме не людей, а роботизована техніка. Він сказав «добре, я не віддав роботи мексиканцям», але хай він ще і у роботів забере роботу. Тому що робот дешевший за людину, йому не треба платити медичну страховку, різні соціальні речі. Його можна утримувати і це є модель економіки і прибутковості всіх цих кампаній»

8. Побудова «нової» промисловості є дуже капіталомісткою. В Євросоюзі підрахували, що потрібно інвестувати 90 мільярдів євро щороку, щоб створити «фабрики майбутнього». Цей обсяг коштів співмірний із річним державним бюджетом України.

Антон Шулик: «Бізнес сьогодні в Україні має думати з одного боку,  про ліквідність і про поточні завдання, а з іншого боку — він має думати про стратегічні питання і про інвестиції. Це складно, але ми маємо такі умови. Це може бути шансом, така може бути велика мотивація»

Якщо ти хочеш бути в цьому бізнесі, ти маєш створювати успішний продукт, який буде конкурентноспроможний у глобальному світі, але і на локальному ринку

9.  Україні потрібно стати «інноваційним офшором» для міжнародних компаній. Можна створити провідним компаніям такі сприятливі податкові умови, щоб вони були зацікавлені базуватися саме в нашій державі.

Андрій Колодюк: «Завдяки м’якому інвестклімату так приваблює корпорації Ірландія, де, наприклад, розташований центральний офіс Apple. В Ірландії були створені податкові умови, а потім туди поїхали люди. Тому Україна сьогодні повинна дати такі можливості, щоб технологічний бізнес світу почав робити щось в Україні.  Тому що це є питання нашої національної безпеки»

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чи стане Львів українською Кремнієвою Долиною? RE:ФОРМА

10. Якщо хочете конкурувати у сучасному світі на глобальному ринку праці необхідно неодмінно потрібно: знати англійську, навчатися протягом усього життя, уміти «продавати себе» і знати основи управління проектами.  

Антон Шулик: «Хороша освіта — це фундаментальні знання, які в Україні є, і практичні навички — мабуть, це основна прогалина, яку ми маємо в Україні тому, що аби людина мала прогресивні навички, вона має працювати у прогресивному бізнесі»

Олена Трегуб: «В Україні проблема у тому, що хорошу освіту важко капіталізувати. Якщо у Європі, Америці ти дійсно знаєш, що маєш хороший навик, ти можеш це продати і впевнений, що заробиш на цьому гроші. В Україні адекватний ринок поки що зароджується»

Андрій Колодюк: «Я вірю у самоосвіту. Якщо подивитися, то багато креативних і творчих людей зав’язували із традиційною освітою тому, що не могли там для себе нічого взяти, вони йшли і реалізовували те, що вони хочуть. Це не меседж всім студентам кидати університети, але паралельно з тим, що ви робите, спробуйте практично всі ваші задуми реалізовувати у проектах»

Спільний проект  Hromadske.UA та Київського хабу Global Shapers.

Kyiv Global Shapers Hub обрано для участі у секції проекту Shaping Davos 2017 у рамках щорічної зустрічі Всесвітнього Економічного Форуму у Давосі.