Чи бути другому Чорнобилю? Найважливіше, що треба знати про можливий теракт на ЗАЕС та як уберегтися від радіації

Розмови про можливий теракт на тимчасово окупованій росіянами Запорізькій атомній електростанції особливо пожвавились останніми днями, коли українська розвідка повідомила про закладену вибухівку поблизу реакторів. Як може розвиватись імовірна аварія на ЗАЕС? Чим це небезпечно та які матиме наслідки? Що мають робити прості українці за найгіршого сценарію?

hromadske поспілкувалося з експертами, щоб відповісти на ці та інші запитання.

Як саме окупанти можуть реалізувати теракт на ЗАЕС?

Керівник військової розвідки України Кирило Буданов попередив, що росіяни замінували охолоджувач на захопленій Запорізькій АЕС. Також, за його словами, росія розмістила вибухівку поблизу чотирьох енергоблоків із шести. Розвідка має інформацію про можливий терористичний акт із боку росії на ЗАЕС із викидом радіації. Президент Володимир Зеленський зазначав, що росіяни вже все підготували для здійснення терористичного акту.

Уже 4 липня Генштаб ЗСУ повідомив, що на зовнішній покрівлі третього та четвертого енергоблоків ЗАЕС окупанти розмістили сторонні предмети, схожі на вибухові пристрої. Їх підрив не має пошкодити енергоблоки, але може створити картинку, нібито станцію обстріляли українські військові. Зеленський закликав світ відреагувати на загрозу провокації, яку можуть вчинити росіяни на ЗАЕС.

У Міжнародній агенції з атомної енергії (МАГАТЕ), однак, стверджують, що не виявили «видимих ​​ознак мінування або розміщення вибухівки» під час інспектувань ЗАЕС. Але для більш ретельної перевірки експерти агентства запросили додатковий доступ до об’єктів станції.

Наскільки захищені реактори Запорізької АЕС? 

Cтарша наукова співробітниця Інституту проблем безпеки атомних електростанцій НАН України Олена Паренюк зазначила, що на українських АЕС будують реактори, які повинні витримати падіння невеликого літака без заподіяння шкоди. Вибухівка, яку окупанти встановили на дахах, «не схоже, що буде страшнішою за літак», вважає експертка.

Також вона зауважила, що, оскільки на території України є небезпека смерчів, усі захисні оболонки реакторів (саркофаги-контайнменти) розраховані, аби витримувати сильні смерчі.

Але Чорнобильська АЕС теж була захищена, і все одно вибухнула?

Після Чорнобильської катастрофи людство дізналося, що реактори все-таки можуть вибухнути, а викид радіонуклідів у довкілля має катастрофічні наслідки. Відтоді було розроблено та впроваджено нові методи захисту реакторів, щоб подібного викиду більше не відбувалося.

Річ у тім, що конструкція Чорнобильських реакторів передбачала лише блоки біологічного захисту — негерметичні чаші та величезні важкі куби, які могли захистити хіба від невеликих викидів радіонуклідів. Після аварії на ЧАЕС усі реактори будують у герметичних саркофагах-контайнментах, які в разі чого мають захистити довкілля від радіонуклідів із реактора. Такий саркофаг є і на Запорізькій АЕС.

То чи можливий другий Чорнобиль?

Експертка Олена Паренюк та кандидатка біологічних наук, радіобіологиня Катерина Шаванова переконані, що ні.

Шаванова пояснила, що на Запорізькій АЕС інший тип реактора, ніж був на Чорнобильській. Також на Запорізькій станції немає графіту (саме звідти історія про графітові стрижні, що не встигли виконати функцію «уповільнювачів» на четвертому блоці ЧАЕС), а замість нього — вода.

«Не буде тут 10 Чорнобилів. Може бути щось інше, але Чорнобиля більше не буде», — вважає Шабанова, заперечуючи інформацію, яка ширилась у мережі, що наслідки від катастрофи на ЗАЕС нібито можуть бути вдесятеро гірші, ніж на ЧАЕС.

Але загроза пов’язана не лише з ядерним реактором.

Як може розвиватися аварія на ЗАЕС?

Можливих сценаріїв безліч. Наприклад, теракт може спричинити викид радіонуклідів у повітря, і тоді зона ураження залежатиме від напрямку вітру. Більш імовірним, на думку Паренюк та Шаванової, може бути витік у гирло Дніпра. Оскільки Каховської греблі, яка стримувала потоки води, вже немає, то радіонукліди може винести в Чорне море.

За однієї із версій, теракт на ЗАЕС може нагадувати Киштимську аварію 1957 року — першу в СРСР радіаційну надзвичайну ситуацію. Тоді розігрілося та вибухнуло сховище ядерних відходів, і радіонукліди почали витікати в річку в Челябінській області.

У розпал Холодної війни ліквідовувати аварію почали не одразу, тому її соціально-екологічні наслідки виявилися дуже серйозними. Якби влада одразу попередила населення, провела деактивацію чи відселила людей, аварія, можливо, не набрала б такого масштабу.

Експертки відзначають, що в умовах війни швидко й ефективно ліквідувати наслідки в разі теракту на ЗАЕС теж може бути складно. Особливо враховуючи, що сама Запорізька АЕС наразі під окупацією.

Аварія на АЕС Три-Майл-Айленд 1979 року — ще один варіант того, як гіпотетично може розвиватися ситуація на Запоріжжі. Тоді на станції в США стався блекаут через помилку операторів. Через відсутність запасних ліній електропередач на АЕС вимкнулося електропостачання та охолодження реактора. Сам реактор розплавився, але з нього нічого не витекло, радіонукліди залишилися на АЕС. Станцію законсервували і досі з нею нічого не роблять.

Відтоді на атомних електростанціях завжди є резервні лінії електропередач. Запорізьку АЕС нещодавно вперше за чотири місяці знову під'єднали до єдиної доступної резервної лінії 330 кВ. До цього станція могла покладатися лише на основну магістральну лінію 750 кВ, а в разі її вимкнення вмикалися дизельні генератори — крайній захід, який ядерники вважають надзвичайною ситуацією.

Також інцидент на Три-Майл-Айленд показав, що на атомних станціях завжди потрібна вода для охолодження. «Енергоатом» щоранку звітує про рівень води в охолоджувачах ЗАЕС. Реактори станції зараз перебувають у «холодному зупині» і тому, за словами експерток, цієї води, «скоріш за все, вистачить». Проте п’ятий реактор — у «гарячому зупині», і Шаванова називає це «моментом шантажу» з боку окупантів, оскільки вони можуть його знову ввімкнути.

За ще одним сценарієм, підрив системи охолодження може спричинити на Запорізькій АЕС аварію, подібну до Фукусімської у 2011 році. Тоді внаслідок землетрусу та подальшого затоплення припинилося охолодження трьох атомних реакторів. Влада створила зону відселення, але вже через три роки люди повернулися.

До яких наслідків може призвести теракт на ЗАЕС?

Поки що важко відповісти на це запитання. Усе залежить від багатьох факторів: буде вибух в атмосферу чи витік у водойми, куди дутиме вітер, наскільки швидко вдасться ліквідувати аварію тощо.

Експертка з питань ядерної безпеки Ольга Кошарна припускає: якщо окупанти знову запустять п’ятий енергоблок (наразі він єдиний перебуває у «гарячому зупині», інші — в «холодному»), тоді може початись ланцюгова реакція та вироблятиметься небезпечний при радіаційній аварії йод-131.

Якщо реактор у стані «холодного зупину» не охолоджувати, серйозна аварія може початися через 8 днів, у випадку з «гарячим» реактором — через 27 годин. Може статися вибух, подібний до того, що був на Фукусімі, з радіаційними наслідками. Він, «звичайно, за обʼємом буде менший, ніж на Фукусімі, але мало нікому не буде», вважає Кошарна.

А от професор Інституту радіології довкілля Університету Фукусіми Марк Железняк вважає, що якщо росіяни використають «фукусімський сценарій», катастрофічно руйнівних наслідків від цього теракту не буде. За його словами, це не буде радіаційна катастрофа, бо викид радіоактивного йоду на неробочій станції неможливий. У зоні найбільшого ризику викиду інших радіонуклідів перебувають тільки міста, розташовані близько до ЗАЕС — Енергодар та Нікополь, зауважив експерт.

Представник Інституту проблем математичних машин та систем НАН України Іван Ковалець опрацював понад 150 різних метеорологічних сценаріїв, за якими можуть розвиватись події на ЗАЕС у разі вибуху. На його думку, за найгіршим сценарієм, доведеться евакуювати людей у радіусі 20 км за напрямком вітру. Наслідки для них можуть бути відчутнішими, ніж для віддалених населених пунктів. І навіть у цьому випадку вони будуть значно слабшими, ніж якби станція працювала.

Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки відзначив, що наслідки аварії залежатимуть від того, чи витримає гермооболонка реактора. Якщо саркофаг не пошкодиться, але буде плавитися активна зона реактора (це може трапитись у разі повного знеструмлення одного енергоблока ЗАЕС чи пошкодження системи охолодження), тоді радіаційні наслідки від аварії в основному будуть обмежуватись межами санітарно-захисної зони — 2,5 кілометра навколо ЗАЕС.

А якщо станеться аварія з відкритим (або пошкодженим) саркофагом, то радіаційні наслідки аварії матимуть ширшу географію і гірші наслідки. Територія забруднення залежатиме від конкретного сценарію та метеорологічних умов.

То що із цим усім робити?

У разі аварії на Запорізькій АЕС офіційні органи влади будуть інформувати українців про рівень викидів, розвиток ситуації на аварійному енергоблоці, прогнозовану зону забруднення тощо.

Якщо станеться радіаційна аварія на АЕС, українцям надійде сповіщення про надзвичайну ситуацію. Почувши сигнал тривоги, потрібно ввімкнути радіо, телевізор або інтернет та прослухати повідомлення. Довіряти варто лише перевіреній інформації, яку повідомляють офіційні органи влади.

Найважливіше — це заховатися. Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки оприлюднив детальнішу інструкцію, як діяти в разі аварії людям у зоні ураження:

• Спершу одягніть респіратор або ватно-марлеву пов’язку. Якщо їх немає, прикрийте ніс і рот рушником, хусткою або шарфом.
• Залишайтесь у приміщенні або негайно знайдіть найближче укриття чи підвал, якщо ви на вулиці. Тримайтеся якнайдалі від стін і даху — на них осідає радіоактивний матеріал.
• Якщо ви прийшли з вулиці, зніміть верхній шар одягу та помістіть його у пластиковий пакет або герметичний контейнер. Це може усунути до 90% радіоактивного забруднення та зменшить час, протягом якого ви перебуваєте під впливом радіації.
• Закрийте та заблокуйте всі вікна, двері та вентиляційні отвори в приміщенні та не підходьте до них без нагальної потреби. Вимкніть кондиціонер та обігрівачі.
• Безпечними до вживання є лише бутельована вода та їжа в герметичних контейнерах (банках, пляшках, коробках) або їжа, яка була в холодильнику або морозильній камері.
• Дотримуйтеся правил особистої гігієни: протирайте вологою ганчіркою або чистим рушником харчові контейнери, столи та посуд. Не забувайте і про своїх домашніх улюбленців — протріть миски й килимки. Використані ганчірки покладіть у пакет чи пластикову коробку, яка герметично закривається.
• Стежте за подальшими повідомленнями від ДСНС, Держатомрегулювання, ДНТЦ ЯРБ, «Укргідрометцентру», армії, поліції чи місцевих органів управління. Вони сповістять про подальші дії, потребу в евакуації та правила безпеки.

А йод пити потрібно?

У Державному науково-технічному центрі з ядерної та радіаційної безпеки наголошують, що наразі жоден сценарій подій на ЗАЕС не потребує проведення йодної профілактики.

Експертки Паренюк та Шаванова зазначили, що таблетка калій-йодиду захищає щитоподібну залозу від радіації, але не створить «чарівного щита». Оскільки зараз на ЗАЕС усі енергоблоки не працюють, то радіоактивний йод не може виділитися навіть у разі теракту. Тому й потреби в таблетках калій-йодиду поки що немає.

Проте, п’ятий реактор досі залишається гарячим й окупанти можуть його знову запустити, від чого радіоактивний йод почне вироблятися. У такому випадку в разі аварії на станції офіційні органи України повідомлять, жителям яких населених пунктів треба випити калій-йодид і в яких дозах.