Люди гуляють на Майдані Незалежності під час карантину у Києві, 7 червня 2020 року
Фото:

УНІАН

В Україні настало літо, на вулицях спека, і — все ще коронавірус. Хоча про нього і карантин іноді нагадують лише маски на обличчях відвідувачів магазинів чи пасажирів автобусів. Та й у них маски або під носом, або на підборідді. Кожен день в Україні виявляють 400-500 нових випадків захворювання. Але чому тоді карантин послаблюють?

5 червня Кабмін знову послабив карантин. Тепер можна сидіти в ресторанах (не тільки на літніх майданчиках), відвідувати церкви, і людям старшим за 60 років не дотримуватися самоізоляції. Кілька областей до таких послаблень не готові, але це не означає, що їхні мешканці правил дотримуються.

Так було і раніше. Наприклад, 11 травня за добу виявили 416 випадків інфікування — тоді карантин послабили вперше. Відкрили салони краси, літні майданчики кафе, дозволили гуляти в парках. 22 травня, коли виявили 432 нових інфікованих, запрацював громадський транспорт, готелі, дозволили спортивні заходи для професійних спортсменів. Напередодні 25 травня захворіли за добу 406 людей, але в цей день відновили роботу метрополітену.

Каранин в Україні ввели 12 березня 2020 року. Тоді Covid-19 виявили у двох людей. 3 квітня, коли за добу виявили 138 людей з коронавірусом, ввели масковий режим, обов’язкову самоізоляцію, заборонили ходити в парки, сквери, а на вулицях можна було ходити максимум по двоє.

Чому тоді карантин слабшає з дня на день, якщо випадків інфікування виявляють все більше, і щодня їхня кількість приблизно однакова, а іноді помітно більша, ніж зазвичай? Коли ухвалюють рішення, послаблювати карантин чи ні, то рахують не лише кількість інфікованих людей за добу. Розрахунки, якими керуються в нашій країні, трохи складніші. І тепер рішення по кожній області мають ухвалювати їхні керівники. А дані про можливість послаблення карантину публікують щоденно на сайті МОЗ.

Отже, щоб визначити, чи готова область послаблювати карантин, треба порахувати наступне:

  • Скільки виявили нових випадків інфікованих. Їх має бути менше 12 на 100 тисяч населення і так протягом 7 днів.
  • Скільки в інфекційних лікарнях (які визначені як опорні для прийому пацієнтів з коронавірусом) зайнятих ліжок. Їх має бути менше 50%.
  • Скільки зробили тестувань. Протестованих має бути більше 12 на 100 тисяч населення, і так протягом 7 днів.

Якщо всі ці показники збігаються, то вважається, що лікарі в конкретній області тримають епідемію під контролем. Якщо ні і є локальні спалахи, то карантинні обмеження треба повертати і з’ясовувати, що саме в протиепідеміологічних заходах було не ефективним.

«У нас епідемія під поганеньким, але радше таки під контролем. Ми побачимо, що не під контролем, коли буде значно більше випадків. Карантин вводиться тоді, коли хворобу не можна контролювати іншими засобами. Тут важливо, щоб, коли послаблювали карантин, то відстежували динаміку — тижнями, а не статику за один день», — розповідає ексзаступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк.

Люди гуляють Хрещатиком під час карантину в Києві, 9 червня 2020 року
Фото:

УНІАН

Карантин потрібен був для того, щоб підготуватися. Тепер лікарі і потенційні пацієнти знають, що робити у випадку захворювання, принаймні в більшості випадків: «Йшлося про те, щоб виграти час. Щоб встигнути мобілізувати медперсонал, підготувати необхідні документи, подивитися на дослідження, які стосуються вірусу… І попередити появу величезної кількості хворих… Це була мета. В принципі, ми її досягли. Досягли певного ефекту плато», — каже лікар-інфекціоніст Федір Лапій.

Отже, тепер, щоб піднімати економіку і покращувати наш з вами психологічний стан, карантин треба послаблювати. Але, насправді, люди самі вже це зробили. До прикладу, в Києві, де немає показників, які б дозволяли наступний етап послаблення карантину, все одно є кафе і ресторани, де відвідувачі сидять всередині закладу, а не на літньому майданчику. Ми виявилися не надто слухняними і дисциплінованими. Чому? Бо не довіряємо тим, хто цей карантин встановлює.

Це теж і про президента Володимира Зеленського, який одного дня каже, що коронавірус — серйозна хвороба, і закликає на Великдень сидіти вдома. А потім в Хмельницькому п’є каву в кафе разом з друзями і колегами, хоча кафе мають бути зачинені. І потім виправдовується перед журналістами, що, якщо щось порушив, готовий заплатити штраф. А потім взагалі розповідає, що планував заразитися коронавірусом, щоб довести іншим його існування, але команда його від цього відмовила.

А народний депутат Микола Тищенко відкриває ресторан «Велюр» для кола наближених, коли всі ресторани в країні мають бути зачинені. А його дружина відкриває салон, хоча всі салони мають бути зачинені.

А головний санітарний лікар Віктор Ляшко, який ходить на каву з президентом і не проти балотуватися на посаду міського голови Києва, зізнається в неправді. Каже, що на початку карантину заборонили ходити в парки і сквери не тому, що була епідеміологічна необхідність, а щоб люди більше боялися і більш сумлінно ставилися до заборон.

Пасажири в масках у вагоні метро в Києві, 29 травня 2020 року
Фото:

УНІАН

«Комунікаційно був втрачений певний важливий момент. Це мало бути контрольоване урядом — коли і як послаблювати. У нас вийшло, що уряд нічого не робив, поки люди самі не закінчили собі карантин. Уряд навздогін його послабив, хоча де-факто визнав, що все було і так послаблено. Ось чому виник провис в мобілізації людей. Тому що вони самі ухвалювали рішення», — пояснює Павло Ковтонюк.

Якщо підсумувати, то уряд послаблює карантин, тому що може. Тому що зараз медична система справляється із коронавірусом. А людям потрібна робота, треба добиратися до цієї роботи, а також від неї відпочивати. Про це говорить і виконувач обов’язків генерального директора Центру громадського здоров’я Ігор Кузін:«В МОЗ була довга дискусія про те, як ми можемо послаблювати карантин. Ми розуміємо, що не зможемо уникнути цієї інфекційної хвороби і певна частина населення перехворіє. Щоб не зупинялася економіка і продовжувалося життя, але щоб не допустити масового потрапляння хворих в лікарні, карантинні заходи в деяких регіонах можуть бути або пом’якшені, або скасовані взагалі. Але ми маємо враховувати не тільки готовність області, але й рівень свідомості населення. Бо з’являється інформація, що в деяких регіонах почала зростати інфекційна захворюваність. Вони мають зробити крок назад. Поки не зміниться свідомість, про скасування карантину не йтиметься».

Перехожі та пасажири у маршрутці на Подолі в День Києва, 31 травня 2020 року
Фото:

Мусієнко Владислав/УНІАН

Але правила тримати дистанцію, мити руки та носити маску в місцях скупчення людей — ніхто не скасовував. І відповідальність за наше здоров’я передовсім на нас самих. У Центрі громадського здоров’я сподіваються, що до кінця липня в Україні вже буде мінімальна кількість виявлених інфікованих на добу, тобто ми помітимо спад епідемії. Карантинні обмеження будуть ослаблені, але більш суворі вимоги повертатимуть локально — там, де будуть незначні сплески інфікування. А от що буде далі — спрогнозувати важко, і варто очікувати того, що суворий карантин може повернутися.

Поділитись: