Чому насправді Україна не купує в Росії газ?

Партія «Народний фронт» стверджує, що моя «заява» про те, що, мовляв, це не Україна відмовилася від російського газу, а Росія перекрила його поставки, є неправдивою і недобросовісною. У НФ вимагають від мене вибачень перед суспільством.

Наскільки розумію, мова йде про такі мої слова в інтерв’ю:

«Знаєте, багато політиків розповідає всім, що це вони у 2014 році ухвалили рішення відмовитися від російського газу: мовляв, ось які ми молодці.

— А насправді?

— Насправді це не Україна відмовилася від російського газу, а Росія у 2014-му перекрила нам газ. Це не ми відмовилися купувати газ із РФ, а Газпром перекрив постачання газу в Україну. І варіантів у нас було небагато: або йти на політичні поступки Кремлю, а це означало б визнати анексію Криму й окупацію Донбасу. Або залишити майже 90% українських сімей без газу для обігрівання своїх осель. Ми розуміли, що зиму — а вона була дуже холодною – ми не пройдемо.»

«Народний фронт» у відповідь на мої слова стверджує:

«Правда, натомість, протилежна. Росія була не лише готова постачати газ Україні, але й дуже прагнула цього в обмін на нашу поразку, безпеку і незалежність.

Уряд Арсенія Яценюка не пішов на поступки російському агресору».

Те, що мої слова є правдивими і добросовісними, підтверджують багато фактів.

Але спеціально для «Народного фронту» наведу відео з виступом лідера цієї партії, Арсенія Яценюка, перед Верховною Радою, де він сам дуже чітко каже, що саме Росія перекрила газ:

Цей виступ відбувся через день після припинення поставок (17 червня 2014 року), тобто «по свіжих слідах», і тому складно було б щось переплутати.

Дивно, що «Народний фронт» зараз не погоджується ні з цим фактом, ні з твердженнями самого Арсенія Яценюка.

Йдемо далі. «Народний фронт» каже, що «у березні 2014 року уряд поставив «Нафтогазу» завдання домогтися від Газпрому справедливої ціни на газ, оскільки на той момент діяла кабальна норма попереднього режиму "бери або плати"».

Натомість пам’ятаю, як Яценюк відправив Коболєва в Москву просити Газпром залишити «знижку Януковича». Коболєв поїхав, але Газпром відмовив. Мало того, нагадав про мільярдні несплачені борги за реально поставлений газ. До чого тут «бери або плати», не зовсім зрозуміло.

«Народний фронт» каже, що «сподіваючись на тогочасну слабкість України, Газпром відкинув справедливі вимоги нашої сторони і висунув неприйнятні претензії. Унаслідок цього Україна в законний спосіб свідомо відмовилася від придбання газу на російських умовах, що й було повною мірою реалізовано після відкриття реверсних поставок із Словаччини. Це красномовно підтверджує й той приклад, що в затвердженому балансі газу на 2015 рік вже не згадується Газпром і містяться вказівки збільшити реверсні потужності».

Натомість я пам’ятаю, як сам пан Яценюк вважав «справедливими» вимоги залишити «знижку Януковича».

Він навіть потім наполіг вимагати цього в Стокгольмському арбітражі.

Але арбітраж не погодився зі справедливістю таких вимог, оскільки у відповідному додатку до контракту чорним по білому було написано, що знижка продовжується на наступний квартал, тільки якщо Газпром у письмовому вигляді на це погоджується, а Газпром не погодився.

На щастя, я разом із зовнішніми юристами наполіг, щоб ми вимагали в арбітражі також перегляду ціни просто до ринкового рівня, оскільки для цього були передбачені контрактом підстави. І цю нашу позовну вимогу арбітраж задовольнив.

Але головне, що після того, як Росія відмовилися продовжувати дію «знижки Януковича» на 2-й квартал 2014 року, ми не тільки не відмовилися від придбання газу в Газпрому, а, навпаки, почали фактично по максимуму відбирати газ у Газпрому і закачувати його в підземні сховища.

Так було доки нас Газпром не перевів на режим передплати, оскільки ми не погасили борги і не платили за новою ціною. По передплаті за новою ціною ми теж не заплатили, і тоді Газпром перекрив газ.

Тобто, якщо спростити, уряд Яценюка хотів купувати російський газ, просто за нижчою ціною. Газпром відмовився, і саме Газпром перекрив поставки газу.

Прокоментую й інші фрагменти з заяви «Народного фронту»:

«З квітня 2014 року уряд розпочав підготовку до арбітражних процесів. Як добре відомо всім причетним фахівцям, прем’єр-міністр Арсеній Яценюк особисто супроводжував цю роботу, забезпечував масштабну міжнародну підтримку діям для досягнення енергетичної незалежності країни, брав участь у виборі юридичних радників, а також в розробці тактики ведення арбітражу».

Дійсно, Арсеній Яценюк це робив (ну крім «розробки тактики ведення арбітражу»). І я про це багато писав. Не зовсім зрозуміло, до чого це тут.

Але якщо вже НФ про це пише, то справедливо буде додати, що, по-перше, у нас було два арбітражі: по контракту на купівлю газу і по контракту на транзит газу.

Так от, виграли ми $4,6 мільярда в арбітражі за контрактом на транзит, який ініціював я. Про те, що ми почали цей другий арбітражний процес, Яценюк дізнався з мого допису на Фейсбук.

І навіть у першому процесі, стосовно контракту на купівлю газу, в якому Яценюк на початку дійсно відіграв значну роль, арбітраж, повторюся, не задовольнив вимоги, на яких наполягав Яценюк («знижка Януковича), а задовольнив вимоги, які запропонували ми (ринкова ціна).

Твердження «Народного фронту»:

«Крім цього, уряд розробив чіткий план дій у ситуації, якщо Газпром відмовиться від постачання газу восени 2014 року. Таким запасним варіантом став словацький реверс. Ця важлива опція та інші продумані кроки змусили Газпром піти у 2014 році на так званий «зимовий пакет», що дав можливість Україні отримати в той час необхідний газ.»

Мені не зовсім зрозуміло, чиї були «продумані кроки». Ну і уточню, що «чіткий план» розробляв Нафтогаз, а уряд його затверджував.

Очевидно, що «словацький реверс» — це надто технічний рівень для уряду. Тому пропонував його Нафтогаз і Укртрансгаз. На переговорах щодо цього був присутній Ігор Діденко, тоді заступник міністра енергетики. Він справді допомагав, йому за це подяка. Але навіть за такої політичної підтримки спочатку це не вдавалося зробити (чіткий план, кажете?).

За рахунок чого це вдалося зробити — писав тут.

Також зауважу, що «зимовий пакет», тобто закупівля газу в Газпрому, який, до речі, ініціював і підписував уряд Яценюка, вже не був критичним для України, оскільки тоді (наприкінці 2014 року) словацький реверс, контракт зі Статойлом, про який я домовився ще в середині року, стали вже не «запасним», а основним варіантом. Це «зимовий пакет» був для нас запасним варіантом, на випадок, якщо зима буде холодною і потужностей по реверсу буде замало.

«Народний фронт»: «Прикметно, що під нинішнім «транзитним договором», де закладено невигідні Україні умови, стоїть підпис саме пана Вітренка. Слід нагадати, що саме пан Вітренко наполягав ще у 2009 році, що обґрунтована ставка транзиту має бути не меншою 5 доларів США. Природньо порівняти цю категоричну колись позицію з нинішніми домовленостями.

Дивним виглядає те, що українські переговорники не зуміли домогтися підняття транзитної ставки і вона залишилась на рівні, який є нижчим за середній рівень контракту 2009 року».

По-перше, я не знаю, про які «невигідні Україні умови» тут ідеться. Хотілося б почитати більш предметну критику, з обґрунтуванням, чому якийсь кращий варіант був би можливим.

Щодо ставки транзиту, то тут я не буду ховатися за формальностями на кшталт того, що тарифи на транспортування газу встановлює Регулятор, а Нафтогаз лише додає свою маржу, і що тариф за європейськими правилами, які Народний фронт може не розуміти в повній мірі, залежить від цілої низки параметрів, які могли суттєво змінитися у порівнянні з 2009 роком.

Головне те, що, на відміну від 2009 року, Газпрому не потрібен транзит в значних обсягах через Україну, принаймні у цьому немає критичної потреби.

В 2011 році був запущений «Північний потік - 1», потужність якого (більше 55 мільярдів кубів) значно перевищує половину обсягу транзиту, який ішов через Україну.

Нещодавно була запущена перша гілка «Турецького потоку». З другою гілкою його потужність перевищить 30 мільярдів кубів.

Додатково Росія значно наростила потужності для експорту скрапленого газу з Ямалу. І це вже не кажучи про «Північний потік - 2».

Тобто зараз переговорна позиція України з цієї точки була набагато слабшою, ніж у 2009 році. Дивно, як це можна не розуміти.

У таких умовах значне підвищення ставки транзиту (а вона все ж таки підвищилася), особливо враховуючи значне (у рази — у порівнянні навіть з 2009 роком) зниження цін на газ на європейському ринку навряд можна було вважати конкурентним і економічно обґрунтованим.

Наша перемога не в тому, що українські політики начебто відмовилися від поставок російського газу.

Тут недоречний пафос заяви «Народного фронту» про «дискредитацію України», про «зусилля багатьох справжніх професіоналів і патріотів», про «важливу економічною, політичну і навіть психологічну перемогу всієї України».

Наша спільна перемога в тому, що коли Газпром перекрив газ, ми знайшли альтернативні поставки і вижили без політичних поступок Росії.

Відверто кажучи, мені не дивно, що Яценюк може не хотіти усвідомлювати правди, навіть у ситуації, коли він її озвучував із трибуни Верховної Ради.

Це — діагноз застарілим порядкам у системі влади. Коли лояльність є вищою за професіоналізм.

Я страшенно дратував Яценюка своєю позицією. Наскільки мені відомо, він неодноразово намагався мене звільнити.

І це при тому, що, як показую на фактах, саме моя команда, всупереч обставинам, змогла замістити поставки від Газпрому поставками по реверсу з Європи. Без цього уряд Яценюка був би змушений «просити пощади» в Путіна, або пояснювати українцям, чому вони мають замерзати без тепла та газу.

Також саме ми з командою зробили так, що в Стокгольмському арбітражі ми виграли, а не програли. Щоб зараз казав Яценюк, якби ми тільки програли в арбітражі за позовами, на яких він особисто наполягав.

Пишу це не для того, щоб показати, що я та моя команда є унікальними для України. Ні, пишу це, щоб показати, що ми виграли завдяки професіоналам, які дратували Яценюка, а не завдяки його партнерам та політичним призначенцям.

Ми, як суспільство, маємо зробити висновки з того, як опинилися на краю прірви і за рахунок чого врятувалися. А ці застарілі порядки у системі влади мають залишатися в історії.

P.S. Багато моїх друзів були або є пов’язані з «Народним фронтом». З кимось ми були на Майдані, з кимось ми разом робили реформи. Я всім їм вдячний. Впевнений, що у мене з ними є спільна мета і спільне майбутнє. А ця заява «Народного фронту» — це просто непорозуміння, яке скоро забудеться.

Думка редакцiї може не збiгатися з думкою автора