Чорні діри бюджету. Рейтинг найзбитковіших державних підприємств України

«Держава повинна позбутися максимально всього. Я згоден із позицією європейців і США, що держава не є найкрутішим управлінцем і менеджером», — так прокоментував президент Володимир Зеленський «Велику приватизацію», запущену ще попередньою владою, але яка загальмувала через пандемію.

У 2020 році коронавірус завдав удару по й так слабкому місцю української економіки, тож урешті 15 найбільших держкомпаній сукупно отримали 42 мільярди гривень збитків. А загалом серед усіх держпідприємств прибутки мають лише 28%.

І йдеться не тільки про корупцію та неефективне управління, а й про те, що часто державні компанії мають абсолютно невластиві для своєї діяльності активи, як-от спортклуби, ферми, дитячі садки та навіть ведмедів. На такий радянський спадок йде чимало ресурсів, а користі з нього небагато.

Розповідаємо про три найзбитковіші державні компанії України.

№3. Укрзалізниця

«Просто без сліз неможливо дивитись. Вони банкрути», — так у червні цього року прокоментував ситуацію на Укрзалізниці Володимир Зеленський.

І справді — за попередній 2020 рік український залізничний перевізник отримав 11,9 мільярда гривень збитку. Щоправда, попередній збитковий рік у компанії був у 2015-му, а між ними були прибутки.

«Укрзалізниця» серйозно постраждала через пандемію — скоротилися доходи як від вантажних перевезень (65 мільярдів гривень проти 72,5 роком раніше), так і від пасажирських (4,1 мільярда проти 9,9 мільярда у 2019 році).

Проте вистачає проблем у компанії й без коронавірусу. Так, УЗ має борги, які взяла ще під Євро-2012, — кредитором був російський банк, але борги викупив інвестиційний фонд VR Global Partners. УЗ ці борги у близько 250 мільйонів доларів не визнає. Спроби домовитися результатів не дають, а суди поки держкомпанія програє.

Загалом же «Укрзалізниця» має боргів на 37 мільярдів гривень. На початку липня компанія розмістила євробонди на 300 мільйонів доларів — тобто взяла нових грошей у борг, аби погасити старі.

Через невтішні справи УЗ Верховна Рада створила тимчасову слідчу комісію для перевірки. Депутати дійшли висновку, що головні проблеми — неефективне управління та корупція. За словами голови комісії Юлії Грішиної, корупція «набула катастрофічних масштабів», а конкретно, — НАБУ оцінило втрати від корупції на закупівлях у 8 мільярдів гривень за останній рік.

Також «Укрзалізниці» закидають встановлення необґрунтованих тарифів на вантажні перевезення, що теж завдає збитків компанії. За підрахунками НАБУ, у 2020 році УЗ недоотримала через це 17 мільярдів гривень. Зокрема, низькі тарифи на перевезення руди задовольняють олігарха Ріната Ахметова, головного клієнта УЗ.

Врешті-решт такий стан компанії коштував її очільнику посади — Кабмін звільнив голову правління Володимира Жмака. На пошук нового голови УЗ готова витратити майже мільйон гривень, як свідчить тендер на ProZorro. А загалом на пошук керівників хочуть дати 6,6 мільйона.

Дивні закупівлі, а також непрофільні активи часто є ще однією причиною збитків держкомпаній.

Наприклад, УЗ замовила для 270 своїх працівників курс «Міжнародні стандарти фінансової звітності та практика їх застосування». 38 онлайн-лекцій тривалістю 60 академічних годин та 5 очних занять із лектором на 40 годин коштують 3 мільйони 867 тисяч гривень. Виходить по 14 тисяч на працівника.

Непрофільних активів в «Укрзалізниці» знайшлося майже 200, деякі з них вже виставлені на продаж. Список є на сайті компанії — там можна знайти й магазини, і спортклуб, і навіть дитячий садок із басейном.

Цікаво, двох ведмедів, яких також на своєму балансі виявила УЗ, порахували як один актив чи два? І чи не забули про два лімузини, які купили замість ремонту поїзда?

«Укрзалізниця платить зарплату дроворубам, лісничим та танцюристам. На балансі компанії — сотні підприємств, не пов'язаних із залізничними перевезеннями», — розповідав член правління УЗ Желько Марчек.

Деякі активи здають в оренду. Наприклад, УЗ віддала вантажне подвір’я на Донеччині та частину верхньої будівлі під'їзної колії на Дніпропетровщині. А за частину «асфальтового покриття» привокзальної площі в Маріуполі розміром 20 квадратних метрів компанія отримує від місцевого ФОПа аж 100 гривень на місяць.

№2. Нафтогаз

У 2020 році вперше за 5 років у списку збиткових держпідприємств опинився й енергетичний гігант «Нафтогаз». Й одразу на другому місці — мінус 19 мільярдів гривень. Роком раніше було 2,6 мільярда гривень прибутку.

У самій компанії пояснили такі фінансові показники зменшенням попиту на газ через пандемію, а також «резервами сумнівних боргів». Річ у тім, що до 31 липня 2020 року у випадку з газом для населення працював так званий механізм ПСО — «Нафтогаз» продавав газ за однією ціною компаніям, які постачали його населенню. Тобто ціна для населення була однаковою і зафіксованою.

І хоч із 1 серпня 2020-го цього механізму не стало, бо запрацював ринок газу, за перші пів року постачальники газу накопичили борги перед «Нафтогазом».

«Це стало причиною нарахування резервів сумнівних боргів у 23,2 мільярда гривень за 2020 рік та вплинуло на прибутковість», — йдеться у звіті компанії.

Водночас керівництво «Нафтогазу», зокрема, ексголова правління Андрій Коболєв, регулярно нагадує, що компанія залишається одним із найбільших платників податків до державного бюджету. Так, за 2020 рік «Нафтогаз» сплатив 141 мільярд гривень податків та дивідендів (конкретно податків — 18,8 мільярда).

Проте це не допомогло Коболєву зберегти свою посаду — уряд звільнив його через незадовільну роботу (у фінплані компанії було закладено 11 мільярдів прибутку), хоча за законом робити цього не може.

У випадку з «Нафтогазом» є місце історіям про нецільове використання грошей та іншим корупційним скандалам, без яких важко уявити державні компанії. Так, Державна аудиторська служба виявила в «Нафтогазі» фінансові порушення, що призвели до втрати 75,5 мільярда гривень. Прем’єр Денис Шмигаль заявив, що за цим фактом СБУ веде кримінальні провадження.

Деталі цього аудиту засекречені, а от у самому «Нафтогазі», звісно, не погодились із його висновками.

Повертаючись до збитків, також слід згадати про ще одну важливу причину зменшення доходів «Нафтогазу» — анбандлінг, який завершився 1 січня 2020 року. Це дивне слово означає розділення компанії на дві частини: з «Нафтогазу» виокремили активи, пов’язані з транспортуванням газу, з яких утворили нову держкомпанію — «Оператор газотранспортної системи України» (ОГТСУ).

Тобто тепер «труба», якою транспортується газ до Європи, належить не «Нафтогазу», а це були чи не найдохідніші активи компанії. Зокрема, за підсумками минулого року саме ОГТСУ очолив список найприбутковіших державних компаній з показником 20,1 мільярда гривень.

Якщо газотранспортну систему важко назвати непрофільним активом, то можна згадати й насправді дивні речі. Так, дочка «Нафтогазу» «Укртрансгаз» ліквідувала філію, до якої входили три сільськогосподарські комплекси та вісім санаторіїв і баз відпочинку. Тобто газова компанія мала, зокрема, один тепличний та два сільськогосподарські комплекси.

Інша дочка компанії, «Укртранснафта», мала фірму з виробництва одягу, підрозділ з обробки лісу та готельний комплекс.

Також «Укртрансгаз» здав в оренду адміністративне приміщення в Івано-Франківську площею майже 8 тисяч «квадратів». Щоправда, винаймає це приміщення підрозділ Івано-Франківської ОДА, а не хтось із приватного сектору.

А от «Укргазвидобування» хоче підвищити навички персоналу в роботі з програмами MS Excel, MS Power Point, MS Project, і не пошкодує на це 728 тисяч гривень. Натомість ДП «Нафтогаз — Енергосервіс» куди скромніший: виділив 1 800 гривень на навчання працівників з електробезпеки.

№1. Укренерго

Очолила список найзбитковіших держпідприємств у 2020 році компанія «Укренерго» — мінус 27,5 мільярда гривень. На відміну від «Нафтогазу» та «Укрзалізниці», не зайвим буде пояснити, що це таке.

«Укренерго» — оператор системи передачі, тобто компанія, яка управляє енергосистемою країни, зокрема, магістральними та міждержавними електромережами. Тобто вона забезпечує транспортування електроенергії до розподільчих мереж (це вже мережі обленерго).

Ще «Укренерго» забезпечує баланс виробництва/споживання електроенергії й потужності в енергосистемі в режимі реального часу.

Великі борги компанії пов’язані із загалом печальним станом ринку електроенергії, про який треба розповідати окремим матеріалом.

Левова частка збитків «Укренерго» — 23,3 мільярда — пов’язана з покладеними спеціальними обов’язками. Їх аж два: один забезпечує фіксовані ціни за світло для населення, а другий пов’язаний із так званим «зеленим» тарифом.

Саме останній і є головною причиною збитків. Згідно з законом, в Україні виробники електроенергії з відновлювальних джерел (тобто «зелені») отримують низку переваг, зокрема, найвищий тариф. Так, держпідприємство «Гарантований покупець» викупає у «зелених» виробників усю енергію за високим тарифом і продає за ринковою, тобто нижчою ціною. Цю різницю має покривати саме «Укренерго».

Задумано було так, що ця різниця має бути закладена в тариф на передавання — це гроші, які «Укренерго» отримує за транспортування енергії. Проте фактично таким чином вдається компенсувати лише частину дефіциту. Як приклад: у першій половині 2020 року «Гарантований покупець» мав дефіцит у 3 мільярди гривень, які має компенсувати «Укренерго». Але тариф на передавання дозволяв компанії отримати лише 800 мільйонів, а решту 2,2 мільярда брати було нізвідки.

Улітку тариф на передавання підвищили, й «Укренерго» почало отримувати більше грошей, однак їх все одно не вистачало.

Проблемою із «зеленим» тарифом є й те, що коли електроенергії вдосталь і «Укренерго» має комусь наказати зменшити виробництво, відновлювальну енергію можна обмежувати тільки останньою. І навіть в такому разі держава зобов’язана повністю заплатити за «зеленим тарифом» — тобто фактично за невироблену енергію.

Ще один вид спеціальних зобов’язань дозволяє простим українцям платити за електроенергію фіксований тариф — 1,68 гривні за кВт-годину, — далекий від ринкових реалій. І найбільше від цього втрачає державний «Енергоатом».

До слова, сам «Енергоатом» за підсумками 2020 року опинився на 5-му місці за сумою збитків — мінус 4,8 мільярда гривень. Крім того, що компанія віддає близько половини виробленої енергії за дуже низькими цінами, аби населення платило фіксований тариф, є й інші причини збитків.

Другу половину електроенергії «Енергоатом» може продавати на комерційному ринку, але до нього є запитання зі сфери антикорупції. Зокрема, питання є в НАБУ.

У лютому детективи прийшли з обшуками до офісу компанії за підозрою у продажу електроенергії за заниженими цінами. Пов’язана ця справа з аукціоном від 21 грудня, на якому «Енергоатом» продав майже 18% прогнозованого виробництва за весь 2021 рік за нижчою ціною, ніж була на ринку.

Близько 95% цієї електроенергії купили компанії «Д. Трейдинг» олігарха Ріната Ахметова та «Юнайтед Енерджі», яку пов’язують із Ігорем Коломойським. Як нам розповіло джерело в НАБУ, збитки держави оцінюють у 2,4 мільярда гривень.

Звісно, є й цікаві закупівлі: наприклад, «Укренерго» придбало 9 нових кросоверів, а Запорізька АЕС з переплатою замовила технічне переоснащення одного з енергоблоків. Рівненська АЕС натомість хоче купити двоє футбольних воріт за 110 тисяч. Фінансового звіту «Енергоатому» за 2021 рік ще немає, адже рік триває, але компанія вже готова заплатити 38,6 мільйона гривень за аудит такої звітності у 2021-2023 роках.

***

Погоджуючись із тим, що держава — не найкращий управлінець, влада вирішила позбутися значної частини своїх компаній. Найбільші з них увійшли до списку «Великої приватизації».

Однак є низка важливих стратегічних підприємств, які держава продавати не планує, і жодна зі згаданих у матеріалі компаній на приватизацію не піде. Водночас у деяких випадках можливе державно-приватне партнерство. Про це, зокрема, казав і президент.

«Попри те, що “Укрзалізниця” — це стратегічне підприємство, не бачу великої проблеми, щоб, наприклад, у будівлі вокзалів зайшли круті великі ритейлери. Щоб там були магазини, кафе, кінотеатри… Я б здав всі вокзали в концесію, було б дуже круто. Нехай люди заробляють, нехай люди отримають комфорт», — зазначав він.

Ще один пазл — завершення реформи корпоративного управління. Але зі звільненням Коболєва критика влади в цьому питанні стала куди гучнішою.