default

Чи може Путін втримати схід України? (огляд преси)

default/Чи може Путін втримати схід України? (огляд преси)
Зберегти
Вигляд

«Чи може Путін втримати схід України? Російський бліц-криг, який видавався неминучим, так і не матеріалізувався. Одна із причин: різне бачення Москвою та бойовиками того, що вони хочуть насправді» - пише у The Daily Beast Анна Нємцова. ««Цей бліц-криг так і не стався тому що наша армія ДНР не підтримувала ідею операції у Мар’їнці, атаку здійснювало міністерство внутрішніх справ ДНР», - пояснив The Daily Beast Андрій Шпігель, військовий комендант Донецька. Взявши аркуш паперу та олівець, комендант намалював просту оптичну ілюзію із циліндрів, які в залежності від точки зору можуть виглядати або вигнутими, або квадратними. «Є щонайменше три правди», - каже він. «Одна в Росії, одна в України і одна в ДНР, але реальність – тільки одна». У своїй ідеальній реальності донецькі сепаратисти хотіли б зберегти всю зброю та владу, отримувати фінансову підтримку від Росії та вести бізнес з Україною».

«Як американський аналітичний центр впав у ноги Путіну. Раніше Московський Центр Карнегі вважався прихистком російського лібералізму. Зараз його обвинувачують у тому, що він є «троянським конем» для розповсюдження російського впливу». Журналіст The Daily Beast Джеймс Кірчік дослідив еволюцію Московського Центру Карнегі на тлі війни Росії проти України. ««Росія повернулась у 16 сторіччя, а ці люди продовжують скандувати: «Нам не треба зупиняти Росію, бо вона стане ще більш небезпечною», - каже Георгій Сатаров, колишній радник Єльцина та керівник московського Фонду ІнДем. «Що ще може бути більш небезпечним за нинішній час? Іронія, але одну і ту ж пісню хором співають по обидва боки океану, в Росії та Америці. Той, хто спостерігає за цим починає замислюватись, а хто у хорі диригент та вокалісти. І вони ось – у Московському Центрі Карнегі», - каже Сатаров».  

«Туреччина та США в цілому домовились про план, який передбачає спільні дії американської авіації, сирійських повстанців та турецької армії з метою створення 100 кілометрової зони, вільної від бойовиків Ісламської Держави, вздовж кордону Туреччини та Сирії. Про це повідомили представники Туреччини та США. За їхніми словами, зону, де не буде Ісламської Держави, контролюватимуть помірковані сирійські повстанці. Турки її ще називають «зоною безпеки» для тимчасово переміщених осіб із Сирії. І хоча ще багато умов треба визначити, зокрема те, як глибоко цей пояс безпеки простягатиметься у Сирії, цей план значно посилить турецько-американську військову співпрацю проти бойовиків Ісламської Держави. Так само як і координацію зусиль США із сирійськими повстанцями у регіоні», - пише The New York Times.

«Цьогоріч понад 400 тисяч людей будуть намагатись потрапити до Європи, відправившись у небезпечну подорож: половина з них втікає від громадянської війни у Сирії та від жорстоких репресій уряду Еритреї. Поки вони потраплять на Захід, їм доведеться ризикувати життям двічі: спершу, тікаючи із своїх країни, а потім, намагаючись потрапити до наших. У жертв попередніх конфліктів доля була кращою. Після радянського вторгнення 1956 року, 200 тисяч угорців втекли до Австрії та Югославії. За лічені місяці їх розселили навіть у таких далеких країнах, як США, Австралія, Бразилія та Туніс. Пізніше, коли війна в Індокитаї порозкидала мільйони людей, міжнародна спільнота прийняла 1,3 мільйони біженців. У 90-і роки, майже 4 мільйони людей втекли від конфліктів на Балканах. І світ знову допоміг. Але в умовах нинішньої кризи із біженцями спільні дії ЄС провалились, залишивши країни один на один із проблемами», - пише Джордж Сорос у The Financial Times.