Громадське.Світ проаналізувало думки американських експертів.

Дональд Трамп робить чимало гучних заяв. Вони створюють враження, ніби він здатен поставити світ з ніг на голову. Ці заяви дають ґрунт для побоювань, що невдовзі матиме місце велика домовленість Трампа з Росією – за рахунок України. Реагуючи на них, дехто пропонує піти на «болючі компроміси», відмовляючись від важких здобутків останніх років.

Але такі пропозиції є фальстартом. Бо існує чимало чинників, здатних  стримати волюнтаризм нового президента США – зокрема, у питаннях стосунків з Росією та санкцій проти неї. Ці чинники є як внутрішніми, так і зовнішніми.

Громадське.Світ спробувало їх проаналізувати, опитавши думки американських експертів.

1. СУДИ

Стримати Трампа можуть американські суди. Судова влада у США є незалежною, тому суди мають сміливість протистояти двом іншим гілкам влади, зокрема президенту.

Вже є приклади такого протистояння. На початку лютого федеральний суддя Сіетла Джеймс Робарт призупинив дію президентського указу Трампа про заборону на в'їзд біженців та мігрантів з 7 мусульманських країн. Ще раніше подібне рішення ухвалив суддя з Нью-Йорка.

У США «панує верховенство права і судді мають справді багато влади; вони наголошують на своїй аполітичності», — говорить у коментарі Громадському Александра Вакру з Центру Дейвіса російських та євразійських досліджень при Гарвардському університеті. Характерно, що Джеймса Робарта призначив республіканський президент Буш-молодший, що значно зменшує підозру про політичні мотиви.

Крім того, ситуація з Трампом не є новою: під час президентства Обами також були ситуації, коли судді оскаржували і зупиняли рішення президента.

 

2. КОНГРЕС

Конгрес — головна законодавча інституція США — також може бути противагою новому президенту.

«Конгрес пишається тим, що в Конституції його згадано на першому місці, а тому вважає себе так само потужною інституцією, як і президент», — розповідає Громадському Девід Гершенгорн, керівник Брюссельського бюро  Politico.

Конгрес має важливу роль у питанні санкцій щодо Росії. Зараз санкції накладені президентським указом (executive order), який Трамп може скасувати.

Але Конгрес у відповідь може закріпити санкції на рівні закону, що зробить їхнє подальше скасування дуже складним.

Конгрес США також може бути противагою новому президенту Фото: president.gov.ua

Джерела Громадського стверджують, що законодавче закріплення санкцій проти Росії може відбутися дуже швидко. Відповідний закон готовий. Лідери республіканців і демократів можуть запустити його в будь-який момент, тримаючи поки що цю карту як потужний козир.

«Я не думаю, що санкції [США проти Росії] будуть зняті в якомусь найближчому майбутньому», — говорить Громадському Аліна Полякова, заступниця директора Центру Євразії в Атлантичній раді США. Вона звертає увагу на «одностайне схвалення, яке Конгрес висловлював підтримці України» протягом останніх років – попри суперечності між республіканцями та демократами щодо інших питань.

 

3. РЕСПУБЛІКАНЦІ

Противага Трампу може вийти і з середовища його рідної партії – Республіканців.

В партії вже є потужна опозиція – передусім сенатори Джон МакКейн та Ліндсі Ґрем. Лідер більшості у Сенаті Мітч МакКоннел також відіграє цікаву роль: попри свою обережність, він критично висловлювався про спроби Трампа зблизитися з Росією.

«Якщо інші республіканці відчуватимуть, що люди починають відвертатися від Трампа, вони будуть готові піти на конфронтацію з ним, адже це допоможе їм бути знову обраними», — коментує це питання Громадському Александра Вакру.

Якщо ж Трампу доведеться шукати підтримки у традиційних республіканців, як правило, ворожих щодо Росії, йому доведеться забути про свою прихильність до Кремля.

Лідер більшості у Сенаті Мітч МакКоннел (в ценрі) критично висловився про спроби Трампа зблизитися з Росією

Фото: сторінка Senator Mitch McConnell у facebook

4. ДЕРЖАВНІ СЛУЖБОВЦІ

Всередині американської держслужби також є сили, які чинитимуть опір Трампу.

«Державна служба часто функціонує відповідно до її власних правил», — говорить Громадському Джеффрі Манкофф, експерт американського Центру стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS). Указ проти мігрантів викликав спротив багатьох держслужбоців. «Вони намагалися зливати інформацію, яка подає дії президентської адміністрації в поганому світлі», — додає він.

Крім того, існують певні управлінські традиції, які складно зруйнувати. «Призначення, які зробив Трамп, здебільшого відповідають традиціям та зобов'язанням американської зовнішньої політики», — говорить Громадському Джеймс Дентон, редактор журналу World Affairs Journal.

Характерним прикладом є ситуація навколо посади радника президента з національної безпеки. Як відомо, 13-го лютого у відставку з цієї посади подав Майкл Флінн, відомий своїми зв’язками з Кремлем. 20-го лютого йому на заміну було призначено генерал-лейтенанта Герберта Раймонда МакМастера.

МакМастер має військовий досвід, зокрема в Іраку та в Афганістані. Крім того, донедавна він займався розробкою стратегії американської армії щодо протидії Росії, зокрема її кібер-атакам. Майкл МакФол, колишній посол США в Росії, говорить у коментарі Politico, що позиція МакМастера щодо Росії аж ніяк не є м’якою.

Тому цілком можливо, що оточення Трампа в самій адміністрації буде здатне серйозно стримати його амбіції.

Новий радник Трампа з національної безпеки генерал Герберт Раймонд МакМастер (ліворуч) вважає, що США мають дотримуватися «принципу стримування» у відношеннях з Россію

Фото: Mike Pryor/United States Army photo

5. БІЗНЕС

Ще одним чинником стримування Трампа може бути бізнес.

«Американська бізнесова спільнота, зокрема високотехнологічні компанії, дуже жорстко відреагували на заборону в'їзду для іммігрантів», — говорить Девід Гершенгорн.

Оскільки Трамп реагує на бізнесові чинники, голос великих компаній та їхній вплив на бізнес-клімат в США може мати для нього суттєве значення.

 

6. МЕДІА

Чимало медіа продовжують бути дуже критичними до Трампа. Він розпочав з багатьма з них відверту війну, наприклад, назвав CNN «фальшивими новинами» — Fake news.

Проти критичних медіа Трамп бореться за допомогою лояльних до себе каналів та власного Твіттера: тут кожен пост набирає 100 — 200 тисяч лайків і поширень.

Утім, якщо рейтинг Трампа падатиме, виникає питання, чи буде він і далі йти на конфронтацію з впливовими ЗМІ.

Проти критичних медіа Трамп бореться за допомогою лояльних до себе каналів Фото: сторінка Donald J. Trump у facebook

7. ПРОТЕСТИ

Протести проти Трампа після інавгурації зібрали мільйони людей по всій Америці.

Наступного дня після його вступу на посаду, 21 січня, у Вашингтоні на «Марш жінок» вийшли півмільйона людей – значно більше, ніж на саму інавгурацію.

Учасниці Маршу жінок у Вашингтоні Фото: National Education Association (NEA)

Після оприлюднення антимігрантського указу люди спонтанно збиралися в аеропортах. Не тільки, щоб протестувати, але й для того, щоб допомогти: багато юристів безкоштовно допомагали мігрантам, яких не пускали на територію країни.

«Трамп є людиною, що дуже прагне народної підтримки – і коли він бачить подібні протести, це його не може не непокоїти», – говорить Громадському Александра Вакру.

Протести проти антимігрантського указу Трампа в США

Фото: flickr/Joe Piette

 

8. СПЕЦСЛУЖБИ

Ще перед інавгурацією Трамп удався до серйозної конфронтації з головними американськими спецслужбами, які звинувачували його в російських впливах.

Це розкіш, яку президент навряд чи може собі дозволити.

Тому далі він буде змушений вести себе обережніше. Якщо спецслужби вважають, що його обранню допомогла близькість з Росією, – він прагнутиме довести їм протилежне.

 

9. БЛИЗЬКИЙ СХІД

Обмежувати простір для маневру нового президента можуть також міжнародні чинники.

Ключовим є Близький Схід. Тут Трамп хоче співпрацювати з Росією для боротьби проти «Ісламської держави». Але в цьому регіоні Америка та Росія мають різних союзників: США – Ізраїль та Об’єднані Арабські Емірати, Саудівську Аравію, Катар, Кувейт, Росія – режим Асада в Сирії та Іран.

Зустріч Трампа з ізраїльським прем'єром Нетаньяху минулого тижня породила сенсацію: Трамп заявив, що США більше не просуватимуть політику створення двох держав (Ізраїлю та Палестини).

Така відверто проізраїльська позиція навряд чи сподобається Росії. Це, своєю чергою, може похитнути надію Трампа на співпрацю з Москвою на Близькому Сході.

Водночас, Трамп займає ворожу позицію щодо Ірану, вважаючи зняття санкцій з Тегерану помилкою. Однак Росія і Іран є союзниками щодо сирійського питання (обидві підтримують Асада), а тому діаметральна розбіжність щодо Ірану сильно звузить можливості для їхньої взаємодії.

Дональд Трамп (праворуч) на зустрічі із президентом Ізраїлю Біньяміном Нетаньяху заявив, що Сполучені Штати більше не просуватимуть політику «дві держави для двох народів», яку Вашингтон обстоював десятиліттями Фото: Official Facebook Page of the Government Press Office in Israel

10. КИТАЙ

Китай є ще одним фактором, який може стримати зближення Трампа і Путіна.

Річ у тому, що одна з основних дилем американсько-китайських відносин стосується долі Південно-Китайського моря. В акваторії, що багата ресурсами та є важливим транспортним коридором для США, Китай намиває острови, претендуючи на те, що тепер море належить йому.

США будуть засуджувати цю повзучу анексію.  Для збереження послідовності їм треба засуджувати і анексію Криму, і агресію на Донбасі. Адже якщо Трамп заплющує очі на зміни кордонів в Європі, тоді йому треба буде заплющити очі і на зміни кордонів в Азії. А це не в інтересах Америки.

 

11. РОСІЯ

Росія сьогодні стає жертвою свого успіху. Її поведінка була надто нахабною та надто помітною – що змушує багатьох на Заході відверто говорити про загрозу з боку Кремля.

Теми російських впливів активно торкаються опоненти Трампа: як серед демократів, так і серед республіканців.

«Трамп сьогодні став вимушений бути більш обережним з ідеєю зближення з Росією», — говорить Джеффрі Манкофф.

«Три попередні адміністрації США ставили питання, чи можуть вони мати нормальні відносини з Росією. І відповідь, зрештою, була ось якою: ні, не можуть», — говорить Громадському Лорн Кранер, заступник Держсекретаря США за президентства Джорджа Буша-молодшого.

«Інтереси США та Росії просто не збігаються», — додає Дамір Марусіч, редактор The American Interest Online.

Телефонна розмова Трампа з керманичем Росії Владіміром Путіним не принесла сенсацій Фото: сторінка Donald J. Trump у facebook

12. ЄВРОПА

Як це не парадоксально, Трамп може бути чинником нового зміцнення Європи.

Російські хакерські атаки проти Демократичної партії США, а також на міністерства та політиків у Чехії, Італії, Франції та інших країнах поставили Європу перед фактом: Росія є серйозною загрозою. На цьогорічній Мюнхенській безпековій конференції Урсула фон дер Ляєн, німецький міністр оборони, відверто говорила про те, що Росія здійснює атаку на відкрите суспільство та європейський спосіб життя.

Тому навряд чи Європа, зокрема, Німеччина, будуть спостерігати за «великим компромісом», якого може прагнути Трамп з Росією. «Складно собі уявити, що сьогодні Трамп і Путін сядуть за стіл і будуть поміж собою вирішувати, де саме має пролягти певна лінія поділу – а лідери України, Польщі, Німеччини, Франції це все приймуть», — говорить Громадському Джеффрі Манкофф.

Тому перемога Трампа з популістичними та ксенофобськими гаслами може, зрештою, мобілізувати спротив популізму та новому авторитаризму і в Європі, і в США.  

 

Громадське дякує Інституту світової політики за допомогу в організації інтерв'ю.

Поділитись: