Чи повинен Київ блокувати анклав на Донбасі? (огляд преси)

«Путін – об’єднувач. Війна примусила більшість українців бачити у росіянах ворогів, а не друзів», – у новому випуску журналу The Economist наголошується про психологічні зміни у громадській думці українців, які відбулись за останні 18 місяців. «За даними Київського міжнародного інституту соціології, у вересні 2013-го напередодні Майдану 88% українців ставились до Росії «позитивно». На травень 2015-го ця цифра впала до 30% (вона була б значно нижчою без урахування думки людей на контрольованих бойовиками південно-східних територіях). «Братству – кінець», – каже Михайло Забродський, командувач Високомобільними десантними військами Збройних Сил України. І це перешкоджатиме спробам Кремля повернути Україну на російську орбіту так, як йому вдалось після Помаранчевої революції», – вважає видання.

The Guardian пише про візит британського екс-прем’єра Тоні Блера до України. Газета повідомляє, що він відбувся на запрошення українського олігарха Віктора Пінчука, який за останні 4 роки заплатив у Фонд віри Блера понад 1 мільйон доларів. «Це вже не вперше, коли Блер консультує уряди пострадянських держав. У той час, коли шоколадний магнат-мільярдер Порошенко каже, що він хоче поради про те, як пройти через складні реформи, у минулому Блера критикували за загравання із авторитарними режимами у регіоні. У рамках своєї консультаційної роботи на президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва Блер консультував авторитарного правителя про те, як подолати критику за розстріл поліцією повстання нафтовиків у 2011-му році. У листі до Назарбаєва Блер сказав, що ці смерті, «якими б трагічними вони не були, не повинні затьмарити надзвичайний прогрес, якого досягнув Казахстан».

Олександр Мотиль у World Affairs пише, що стратегічно Україні краще заблокувати анклав на Донбасі, припинивши економічні зв’язки, постачання газу, електроенергії та води. «Чи страждатимуть, у результаті, люди цього анклаву? Так, але пам’ятайте. Вибір Києва полягає не у тому, хто повинен страждати, а у тому, хто повинен страждати більше: 40 мільйонів українців в Україні, які вже платять надзвичайно високу ціну кров’ю та грошима за війну Путіна; чи 3 мільйони жителів донбаського анклаву, які також платять надзвичайно високу ціну за свою бездумну підтримку сепаратистської авантюри? Для мене, 40 мільйонів, які зробили вірний вибір переважають 3 мільйони, які нашвидкуруч зробили невірний вибір».

The New York Times пише про посилення настроїв у країнах єврозони на користь виходу Греції. Такі ж настрої зростають і серед грецьких політиків. «Дефолт та вихід – це єдиний варіант», вважає депутат від партії Сіріза Костас Лапавіцас, економіст із лондонською освітою. «Інший вибір – погодитись на умови кредиторів, що означатиме повільну смерть». Вже багато років Лапавіцас каже, що Греції було б краще, якби вона мала незалежну валюту та приймала рішення про витрати і кредитування без тих обмежень, які накладає Європа. Ще донедавна його голос був одиноким. Але зараз все більше людей в уряді та за його стінами прислухаються. За даними одного із останніх опитувань, 58% членів партії Сіріза підтримують повернення країни до драхми».