ENRU

Чи призведе «весна реформ» до зростання економіки

Наприкінці зими прем’єр-міністр України Володимир Гройсман пообіцяв українцям «Весну реформ» — ухвалення депутатами 35 законопроектів, які мали б полегшити життя українському бізнесу. Що ховається за поетичною назвою «Весна реформ»? Які саме потрібно ухвалити документи, та що від них очікують підприємці й політики?

Ключові проблеми, які заважають українському бізнесу, — це  обмежений доступ до ресурсів, банківських кредитів і коштів інвесторів, тиск органів контролю, відсутність підтримки інновацій, зарегульованість митних процедур і суттєві обмеження під час проведення операцій з валютою.

Вони можуть майже зникнути, якщо депутати ухвалять законопроекти, запропоновані урядом. Усі 35 проектів законів можна розділити на п'ять категорій.

1. Захист прав бізнесу:

  • Створення Служби фінансових розслідувань.
  • Запровадження інституту бізнес-омбудсмена для захисту прав бізнесу.
  • Підвищення персональної відповідальності посадовців органів контролю за порушення при проведенні перевірок.
  • Поява уповноваженого економічного оператора для спрощення та пришвидшення митних процедур.
  • Розвиток «єдиного вікна» на митниці.

2. Дерегуляція та поліпшення бізнес-клімату:

  • Спрощення здійснення інвестицій в Україну, що сприятиме підвищенню країни в рейтингу Doing Business.
  • Декомунізація.
  • Спрощенні правила роботи для 500 тисяч підприємств у формі ТОВ.
  • Спрощення умов для запуску нових вітчизняних проектів у нафтовій галузі.
  • Детінізація та спрощення регулювання ринку металобрухту.
  • Єдиний рахунок для сплати податків та зборів.
  • Перехід на РРО нового покоління — планшети, смартфони.
  • Спрощення операцій з валютою.
  • Скасування валютних ліцензій для інвестування за кордон.
  • Чіткі критерії призупинення зовнішньоекономічної діяльності.

3. Полегшення доступу до фінансування:

  • Часткове відшкодування кредитів для малого бізнесу та фермерських господарств.
  • Розвиток товарних бірж.
  • Спрощення доступу в Україну для іноземних інвесторів.
  • Захист прав кредиторів.
  • Урегулювання процедури банкрутства, зокрема фізичних осіб.
  • Запровадження міжнародних стандартів корпоративного управління.

4. Прозорий доступ до державних ресурсів:

  • Розвиток інфраструктури через механізми концесії.
  • Захист бізнесу від зловживань під час держзакупівель.
  • Новий вид оренди державного майна через систему ProZorro.

5. Заохочення інновацій:

  • Підтримка та стимулювання розвитку стартапів.
  • Розвиток венчурного інвестування.
  • Поява індустріальних парків.
  • Посилення захисту авторських майнових прав.
  • Розвиток ринку електронних грошей.

«Найважливіше — це розібратися з адмініструванням оподаткування і податковою інспекцією. Служба фінансових розслідувань — це мій чемпіон. Я вважаю, що це найвідчутнішою зміною для бізнесу», — розповідає Громадському голова Офісу ефективного регулювання Олексій Гончарук.

Інша важлива складова — спрощення операцій з валютою. Україна досі живе за правилами, які Уряд установив ще у 1993 році. Нацбанк уже розробив законопроект, який дозволить українцям вільно купувати акції іноземних компаній (сьогодні існує ліміт — інвестиції в розмірі не більше 50 доларів тисяч на рік), а бізнес — брати дешеві кредити за кордоном.

«Це наздвичайно важливо для того, щоб побудувати вільний рух капіталу — це цивілізовані правила гри з інвесторами. Люди не боятимуться інвестувати в Україну, адже розумітимуть, що зможуть забрати звідси гроші, коли їм це буде потрібно», — вважає Олексій Гончарук.

Ще один із законів суттєво покращить позиції України у світовому рейтингу легкості ведення бізнесу Doing Business. За останні чотири роки країна вже піднялася на 20 позицій — з 96 місця на 76-е. Проте вести бізнес в Україні інвестори все ще побоюються.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Хто інвестує в Україну?

Також Володимир Гройсман очікує, що ухвалення законопроектів прискорить зростання економіки з 2-3% до 5-7%.

«Це все необхідно для того, щоб ми системно наздоганяли інші європейські, східноєвропейські країни, від яких ми суттєво відстали. Ми наразі друга по бідності країна в Європі. Ми маємо зростати швидше, ніж інші. Світова економіка зростає трохи менше, ніж на 4% на рік, а ми десь на 3%», — підраховує заступник голови Стратегічної групи радників при Кабміні України Павло Кухта.

Проте чи настане «весна реформ», залежить від депутатів. Очевидно, що ухвалення всіх 35 законопроектів уже до кінця весни — це, найпевніше, мрія. Ефективність роботи депутатів, м'яко кажучи, не вражає. Адже деякі з необхідних законів перебувають у Верховній Раді ще з 2015 — 2016 років.

«В Україні, на жаль, завжди є проблема із пошуком консенсусу і взагалі якоїсь конструктивної позиції в принципі. Це така національна хвороба в нас, і вона дуже сильно загострюється при проведенні реформ», — вважає Павло Кухта.

Поза тим, далеко не всі депутати знають, що майже всі законопроекти вже зареєстровані у Верховній Раді.

«Ми очікуємо на законопроекти від прем'єр-міністра Гройсмана, коли їх зареєструють, ми оцінимо рівень реформаторства, закладений в них», — заявив народний депутат Іван Вінник.

А дехто з народних обранців навіть не вірить, що ухвалення законів щось змінить.

«Сьогодні майже всі реформи — це фейки, майже всі закони під загрозою, тому що якісний закон ухвалюється, але не реалізовується. Наприклад, закон про трансфертне ціноутворення ухвалений 2 роки тому, але досі не працює», — каже народний депутат Олег Березюк.

Проте за реформи потрібно боротися. І якщо хоча б половину законів ухвалять не весною, а до кінця року — це стане великою економічною перемогою.