Членкиня виборчої комісії готує виборчу дільницю в селі Іванковичі під Києвом до голосування на парламентських виборах, 20 липня 2019 року
Фото:

EPA-EFE/TATYANA ZENKOVICH

У скільки вибори до Верховної Ради обійшлися їхнім учасникам? Які партії та кандидати-мажоритарники витратили найбільше та з якою ефективністю? І хто став народним депутатом, витративши всього 260 доларів?

Команда SMM-агенції Hurskyi Digital, яка на виборах-2019 просувала двох майбутніх нардепів, проаналізувала фінансові звіти кандидатів, подані до ЦВК. hromadske публікує найцікавіші цифри.

Скільки витратили мажоритарники?

Згідно з законом про вибори народних депутатів України, і партії, і кандидати-мажоритарники можуть фінансувати свою кампанію виключно з власного виборчого фонду (ВФ). Вони зобов'язані відкрити рахунок для цього не пізніше десятого дня з дня реєстрації Центрвиборчкомом. 

Розмір виборчого фонду для мажоритарників не може перевищувати чотирьох тисяч мінімальних зарплат (в 2019 році — 16 692 000 гривень). 

Джерел наповнення виборчого фонду всього три — власні кошти кандидатів, внески фізичних і юридичних осіб. 

Для кожного джерела існує безліч правил і обмежень. Головне — максимальна сума внеску від фізичної особи не може перевищувати 400 розмірів мінімальних зарплат (або 1 669 200 гривень), для юридичних осіб — 800 мінімальних зарплат (3 338 400 гривень).

Сумарна величина виборчих фондів ТОП-20 кандидатів — 85,24 мільйона гривень або 18,08% від загального показника.

«Найбагатшими» кандидатами стали самовисуванці та кандидати від «Європейської солідарності» (8 і 6 осіб відповідно). Лише три «слуги народу» змогли похвалитися значним розміром виборчого фонду. Також до ТОП-20 потрапили по одному представнику від «Оппоблоку», «Опозиційної платформи — За життя» і «Голосу».

Що стосується наповнення виборчих фондів кандидатів-мажоритарників, то тут спостерігається майже рівність між власними коштами кандидатів і внесками фізичних осіб (49% і 45% відповідно). 727 кандидатів (37,5% від тих, хто подав звіт) отримували гроші від фізичних осіб.

Володимир Карплюк, самовисуванець по 95-му округу в Київській області, має найбільший показник внесків від фізичних осіб. Його вирішили підтримати аж на 6 999 119 грн.

Допомогу від юридичних осіб отримали лише 86 кандидатів. Найбільшу підтримку — 3,6 мільйона гривень — отримала Наталія Бігарі (партія «Голос», округ 90, Київська область).

Найбільше грошей у виборчі фонди назбирали та витратили кандидати-мажоритарники від «Слуги народу». Їхні кандидати сумарно акумулювали і витратили майже втричі більше за найближчих переслідувачів — ЄС, і всього лише на 4 мільйони гривень менше за всіх кандидатів від партій, які пройшли до парламенту, разом узятих. Це пояснюється, насамперед, тим, що кандидатів від «Слуги народу» було значно більше, ніж від інших партій.

А ось така ситуація з витратами мажоритарників в областях. Серед лідерів — Київ, Київська та Львівська області. Найбільш «бюджетні» області — Луганська, Кіровоградська та Волинська.

Найбільше витрачали на сході і півдні, а найменше — на заході України. 

Цікаво, що в Києві було витрачено майже 18%, а разом з Київською областю — 24% від усіх витрат у країні.

Як бачимо, можна стати народним депутатом, витративши лише 6,8 тисячі гривень ($260, 1,6 мінімальної зарплати або 69% від середньої зарплати). Що найцікавіше, це округ не в Донецькій області (там в окрузі №51 перемогу здобув кандидат, який набрав 220 голосів), а округ №124 у досить конкурентній Львівській області.

Ну, і друге підтвердження того, що «більше» не означає «краще» — рейтинг кандидатів, які програли вибори, маючи найбільші витрати. Як бачимо, навіть ресурси в 3-8 мільйонів гривень не є гарантією перемоги на окрузі. Цікаво, що цей рейтинг максимально схожий на ТОП-10 кандидатів за витратами. Лише троє «толстосумів» із ТОП-10 змогли пройти в парламент.

Скільки витратили партії?

Для виборчих фондів партій закон встановлює «стелю» на рівні дев'яноста тисяч розмірів мінімальної заробітної плати (в 2019 році це — 375 570 000 гривень).

Як ми бачимо, навіть «найбагатша» партія «Слуга народу» наповнила свої резерви лише на 30% від максимальної суми.

Лише 3 партії перетнули межу в 100 мільйонів гривень у своєму виборчому фонді — «Слуга народу», «Радикальна партія Олега Ляшка» і «Голос». «Європейській солідарності» Петра Порошенка до 100 мільйонів не вистачило близько 500 тисяч гривень.

Цілих 4 партії мали менше одного мільйона гривень на виборчу кампанію — «Сила права», «Патріот», «Партія зелених України» та «Сила людей», в якій взагалі вирішили, що їм не потрібні гроші на вибори. Варто відзначити, що «Сила людей» посіла 17-е місце (з 22-х), випередивши партії, які сумарно витратили 6,73 мільйона гривень.

Загальні витрати партій на цю виборчу кампанію становили 932,08 мільйона гривень. До мільярда не дотягли зовсім трохи.

Як бачимо, майже всі кошти (94%) партійних виборчих фондів — це власні гроші партій (партійні внески, «пожертвування» або ж просто «заведені» гроші спонсорів).

9 партій залучали кошти до своїх виборчих фондів через внески фізичних осіб. Найпопулярнішими серед «простих людей» виявилися «Українська стратегія» (УС) Володимира Гройсмана (17,03 мільйона гривень), Аграрна партія (12,42 мільйона), «Рух нових сил» (РНС) Міхеїла Саакашвілі (6,32 мільйона).

Що стосується внесків від юридичних осіб, то лише 4 партії були удостоєні уваги бізнесу: УС (7,5 мільйона), Аграрна партія (8,65 мільйона), «Сила права» (550 тисяч) і «Самопоміч» — всього 13 тисяч гривень.

Сумарно всі партії витратили на передвиборчу кампанію 902,75 мільйона гривень або 96,85% від сумарного ВФ.

Всі партії, крім однієї, витратили від 98% до 100% свого виборчого фонду. Лише «Опозиційна платформа — За життя» витратила 69,15%.

Найбільше політичні партії витратили на засоби масової інформації — 707,18 мільйона гривень (78%).

Підбиваючи підсумки витрат партій, варто подивитися на вартість голосу і мандата для тих партій, які пройшли. Як ми бачимо, «Слуга народу» виявилася максимально результативною по всіх фронтах. Позиції в цьому рейтингу повністю відповідають зайнятим місцям в підсумковому протоколі. Проте розриви в ефективності значно більші.

На завершення — низка цікавих показників, що стосуються фінансових витрат на виборах до українського парламенту 2019 року.

Поділитись: