Демократи перемогли на виборах у Гонконгу. Чи означає це припинення протестів?

«Якщо ви можете виходити на протест, що вимагає крові, поту та сліз, то спуститися сходами та проголосувати — набагато легший крок», – каже The Guardian учасник протестів, що побажав залишитися анонімним.

Вперше за останні місяці вихідні в Гонконгу минули без протистоянь, стрілянини та сльозогінного газу на вулицях. Черги до дільниць шикувалися ще від недільного вечора, дехто навіть приходив із дітьми.

«Я голосував після обіду, і на дільницях було дуже спокійно, люди голосували організовано», – розповідає гонконзький активіст Джонсон Юнг, якого у липні затримала поліція разом з іншими протестувальниками.

За попередніми підрахунками, демократичні сили перемогли у 17 з 18 районних рад. Явка побила рекорди ще до обіду, а після остаточних підрахунків склала 71%. Гонконжці обирали понад 400 членів до районних рад міста. Їхні члени переважно консультують уряд щодо питань добробуту мешканців та розподіляють державні кошти на потреби району. По суті, в їхніх руках влади дуже мало, проте частина з членів районних рад входять до комітету, що обирає голову адміністрації Гонконгу.

Традиційно у всіх органах Гонконгу більшість мають лояльні до Пекіна сили, однак зараз опозиція сподівається отримати ширшу підтримку.

Водночас, були й повідомлення про підкуп виборців. Координатор всесвітнього руху «Free Hong Kong Center» Артур Харитонов опублікував фото, на якому люди вивантажують пакети з рисом для виборців пропекінської партії. Але попри все, демократам вдалося здобути підтримку.

«Члени районних рад не мають багато влади, але все одно — це шлях отримати контроль над власним районом, а для цього треба ресурси. Крім того, важливо показати єдність демократичного табору та зберегти імпульс, щоб ми і далі могли тиснути на уряд», – додає Юнг.

Шість місяців протестів, що почалися через ухвалення законопроєкту про екстрадицію, поки не досягли успіху. Гонконг є спеціальним адміністративним регіоном Китаю, однак з вищим рівнем демократії та дотриманням прав людини. Однак за запропонованим законом дозволялася би екстрадиція підозрюваних на материковий Китай. Попри те, що першопричина усунена — в жовтні влада оголосила, що відкликає законопроєкт — люди не йдуть з вулиць. Нині їхні вимоги набагато ширші — незалежне розслідування брутальних дій поліції, звільнення затриманих протестувальників, відмова від характеризування протестів як «бунту», відставка очільниці регіону Керрі Лем та обрання парламенту й лідера регіону шляхом загального виборчого права.

На жодну з цих вимог влада не реагує, наполягаючи на тому, що протестувальників меншість. Однак результати виборів довели протилежне.

Районні ради — єдиний орган Гонконгу, члени якого обираються шляхом загального голосування.

Лідера регіону обирає виборчий комітет (його більшість зазвичай лояльна до Пекіна). До нього зокрема належать члени місцевого парламенту, представники комерційного і фінансового сектору. А з 1200 членів комітету лише 117 є представниками районних рад.

«Результат є більше символічним, адже члени районних рад мають лише дорадчі функції, – пояснює гонконзька журналістка Гвінет Хо. – Навіть якщо продемократичні сили отримають більшість, цього недостатньо, аби повпливати на вибори глави регіону». 

Важливіші для регіону вибори відбудуться у вересні 2020-го року, де голосуватимуть за 35 із 70 депутатів до Законодавчої Ради (парламенту). Активісти сподіваються, що туди допустять більше продемократичних сил, наприклад, Джошуа Вонга, кандидатуру якого на цих виборах зняли.

Лідерка регіону Керрі Лем опублікувала звернення, де заявила, що влада Гонконгу «поважає результати виборів», а також візьме до уваги той факт, що люди невдоволені нинішньою ситуацією. «Уряд Гонконгу смиренно вислухає думки членів громади та серйозно задумається», – йдеться у заяві. Чи означає це, що влада нарешті піде на поступки протестувальникам — невідомо.

Офіційної реакції від Пекіна поки немає, однак міністр закордонних справ Китаю заявив, що «попри все, Гонконг залишається частиною китайської території», а «будь-яка спроба дестабілізувати Гонконг чи зашкодити його процвітанню та стабільності провалиться».

Яка зараз ситуація в Гонконгу?

Останні тижні протестів відзначилися найзапеклішим протистоянням, відколи вони тривають. Після загибелі молодого протестувальника на початку листопада, який впав з будівлі, втікаючи від сльозогінного газу, студенти з Китайського та Політехнічного університетів почали блокувати важливі транспортні артерії міста — магістралі поруч із кампусами.

Від неділі, 17 листопада, поліцейські намагаються «витурити» активістів із Політехнічного університету. Облава триває уже понад тиждень, але всередині досі залишається кілька десятків людей. Лише за вівторок, 19 листопада, поліція заарештувала 1100 людей поруч з університетом. Є й багато тих, кому вдалося вислизнути. Ві (справжнє ім’я вона приховує) — одна з них.

«Вперше ми спробували вибратися вранці, але поліція була всюди і нас помітили. Вони почали застосовувати сльозогінний газ, ми не могли дихати», – розповідає дівчина hromadske через Skype, ховаючи обличчя за двома парами окулярів та маскою.

З четвертої спроби їй вдалося вибратися. «Я чула, що багато людей плачуть, ми майже не мали надії», – каже дівчина. Через барикади, облаштовані проти поліції, активісти пробиралися до мосту та спускалися до магістралі на мотузці. Деякі втікали через каналізацію, однак багатьох і там спіймала поліція.

«Я думаю, те, що ми робимо — правильно, ми просто намагаємося вибороти свободу та справедливість», – каже Ві.

Арешт — один із найбільших страхів протестувальників, тож багато з них носять маски, приховують імена та намагаються не з’являтися на відео. Тим, кого вдається затримати, загрожує до десяти років ув’язнення за звинуваченням у бунті. Станом на кінець жовтня такі звинувачення отримали 230 людей, а затриманих у зв’язку з протестами було 2,400. Це — не враховуючи тих, кого арештували за останні тижні. Багато з них — неповнолітні.

«Людей загалом не залякують дії уряду. Коли Гонконг вдається до надзвичайних заходів, як от заборона на носіння масок, люди все одно виходять на вулиці. Чим більше поранених, травмованих, арештів молоді, тим більше суспільство активізується з вимогою розслідувати брутальні дії поліції», – каже активіст Джонсон Юнг. Він закликає увесь світ підтримувати Гонконг.

«Не лише Захід, а й решта світу, який сповідує цінності свободи та демократії, повинні підтримувати Гонконг. Бо те, що відбувається у Гонконгу, стосується не лише його. Гонконжці протистоять авторитаризму, який Китай намагається встановити не тільки всередині Китаю, а й за межами країни. Тож я вбачаю у підтримці Гонконгу моральний обов'язок і навіть вигоду для інших країн», – вважає активіст.