ENRU

День вуличної музики: 40 міст, краудфандинг і кіт

962

20 травня одразу у 40 українських містах відбудеться фестиваль «День вуличної музики». Ми поговорили з організаторкою фестивалю, Олесею Корженевською про те, як розпочинався фестиваль, звідки з'явилася ідея та до чого тут кіт.

Олеся Корженевська, hromadske.ua

Про те, як усе починалось

Почалося це все в кінці березня, коли закінчилася Революція Гідності. Мені зателефонувала Ірена Карпа і сказала «Ти ж івентор, давай робити круту подію. До мене звернувся польський українець з Литви Никодим Щегловський. Він запропонував зробити День вуличної музики». Я їй відповіла, що мені здається, що подібний фестиваль не на часі. У відповідь Карпа пояснила, що ми ніколи не піднімемося з колін, якщо не будемо показувати людям через культуру, що життя продовжується.

У результаті ми полетіли на добу в Литву, щоб поспілкуватися з організаторами тамтешнього фестивалю. Там як раз був перший в історії концерт «Океан Ельзи», і ми летіли в одному літаку з Вакарчуком. Він теж був запрошений на нашу зустріч, тож подивився на мою презентацію, висловив власні зауваження і запропонував прибрати сцену, аргументувавши це тим, що вуличні музиканти на сцені не грають.

Про історію фестивалю

Ми зустрічалися з Андрюсом Мамонтовасом,  відомим литовським музикантом, який на сцені вже 20 років. Він з друзями у 2007-му році придумав цю подію. Вони вийшли в центр Вільнюса, грали там цілий день.

Після цього до ініціативи почали приєднуватися інші міста і до того моменту, коли ми з ним розмовляли, то це було вже 50 міст. Тоді я подумала, що це так багато, а тепер у нас, у 2017 році, до фестивалю приєдналося вже 40 міст. Перший День вуличної музики пройшов 17 травня 2014 року. Бюджет склав 10 000 гривень.

Про цьогорічну підготовку

У 2017 році ми планували запустити кампанію на Спільнокошті, але не домовилися з ними, куди і як витрачати бюджет. Тому я зробила власну краудфандингову платформу, адже як проектний менеджер, знаю, на що потрібні кошти. Ми зробили цю платформу і дуже багато музикантів підтримали нас і дали нам щось, що можна купити, а гроші передати на наш фестиваль. Зараз ми запускатимемо другу хвилю подарунків, з дуже крутим мерчем — футболками, чашками, чохлами. Але найсмішніше було, коли ми продали кота.

Громадське Культура

Про мету

У мене немає мети, у мене є мрія, що один день на рік люди відкладатимуть усі свої справи і замість того, щоб займатися роботою, стануть і будуть співати й танцювати. І це буде найкращий день в році.