Життя

Депутати внесли до Ради законопроект про заборону пропаганди «Беркуту»

Мустафа Найєм
Життя/Депутати внесли до Ради законопроект про заборону пропаганди «Беркуту»
Зберегти
Вигляд
Народні депутати Мустафа Найєм (БПП) та Олена Сотник (Самопоміч) зареєстрували законопроект 9354 про засудження діяльності розформованих спецпідрозділів МВС «Беркут», які діяли під час подій Революції Гідності, а також заборону пропаганди їхньої символіки. Про це у Facebook повідомив депутат Мустафа Найєм.

«У п'ятницю ми разом з моєю колегою Оленою Сотник зареєстрували законопроект про заборону пропаганди діяльності та символіки підрозділів міліції «Беркут». Всьому цьому місце в музеях і на виставках», — повідомив Найєм.

Законопроект пропонує засудити діяльність «Беркуту» під час подій Євромайдану, а також під час подій анексії Кримсього півострова, як протиправну та встановити законодавчу заборону пропаганди їхньої діяльності.

Відтак, законопроектом пропонується заборонити виготовлення, поширення чи публічне використання символіки «Беркуту», крім випадків, передбачених законом. За порушення цієї заборони передбачений штраф від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені службовою особою, каратимуться штрафом від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Під «символікою» «Беркуту» мають на увазі прапори, емблеми, нарукавні знаки або інша продукція, на яких зображено поєднання птаха й напису «Беркут», а також гасло спецпідрозділу «Вище беркута ніхто не літає».

Під «пропагандою» розуміється виготовлення, поширення чи публічне використання продукції, що містить символіку «Беркуту», а також використання правоохоронцями форменого одягу форми «Беркуту».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Старі «беркутівці» у новій поліції

Як повідомив раніше Громадському начальник поліції Києва Андрій Крищенко, у столичній поліці продовжують служити 30% колишніх представників спецпідрозділу «Беркут». Серед цих людей близько 20 зараз є фігурантами кримінальних справ щодо злочинів Майдану.

У поліції пояснюють, що звільнити їх зі служби можуть лише на підставі обвинувального вироку. Втім юристка Євгенія Закревська, яка представляє інтереси потерпілих у справах Майдану зазначає, що вирок — це не єдина підстава для звільнення.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Все одно обрав би службу в «Беркуті» — обвинувачений у розстрілах Небесної сотні

Зазначимо, у розстрілах підозрюються 23 екс-працівників київського «Беркуту». 18 з них у розшуку, п'ятеро зараз на лаві підсудних. Справа щодо них слухається вже понад 2 роки в Святошинському суді Києва.

Екс-командир спецроти київсього «Беркуту» Дмитро Садовник, котрий втік з-під домашнього арешту, у вересні 2014 отримав російське громадянство вже через два місяці після втечі.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ Місцями Революції Гідності: 5 років тому й нині — фотопроект Громадського до річниці Майдану

Усі злочини, скоєні під час Революції Гідності, умовно об'єднані в одну велику «Справу Майдану», яка нараховує 89 кримінальних проваджень. У них, зокрема, розслідують вбивство 91 людини (78 мітингувальників та 13 силовиків).

Пов`язані новини