Депутати збільшили видатки на кисневі станції. Це має зменшити попит на кисень у балонах

За відповідний законопроєкт №5460 проголосували 336 народних депутатів.

У порівняльній таблиці до другого читання зазначено, що депутати підтримали виділення 650 мільйонів гривень на централізовані закупівлі кисневих станцій для опорних закладів охорони здоров’я та ще 150 мільйонів гривень ㅡ на субвенцію місцевим бюджетам щодо проєктування та встановлення кисневих станцій.

Навіщо це потрібно?

У пояснювальній записці до законопроєкту вказується, що усі заклади охорони здоров'я, які надають стаціонарну допомогу пацієнтам із COVID-19, мають чотири способи забезпечення подачі кисню:

• кисневі балони;
• портативні кисневі концентратори (один з найбільш популярних методів подачі кисню в Україні);
• кисневі резервуари для рідкого кисню;
• кисневі станції.

Автори законопроєкту вказують, що подання кисню у балонах повністю залежить від потужностей заводів-виробників та логістики, а лікарні, які використовують лише балони, першими потрапляють у дефіцит кисню під час підвищення на нього попиту.

Водночас встановлення кисневих концентраторів збільшує навантаження на електричні мережі лікарень, що може вивести її з ладу. А кисневі резервуари для рідкого кисню потребують дозаправлення, через що може виникнути ризик кисневої залежності.

Натомість депутати пропонують збільшити кількість кисневих станцій ㅡ власних систем генерації лікарнею кисню з навколишнього повітря (технологія PSA), які подають кисень під високим тиском по усьому медзакладу через централізовану систему трубопроводів від єдиного генератора. Автори законопроєкту вказують, що така система може забезпечити повну кисневу незалежність лікарні.