Держдума РФ ухвалила закон про визнання ЗМІ іноземними агентами: що це означає?

Державна Дума Росії 15 листопада підтримала в третьому читанні законопроект, що дозволяє зараховувати засоби масової інформації до іноземних агентів. «За» проголосували всі присутні депутати — 414 з 450-ти. Законопроект дозволить Міністерству юстиції Росії визнати іноземним ЗМІ будь-яку «структуру», яка знаходиться за кордоном і поширює інформацію на території РФ.

Громадське розбиралося, що являє собою цей законопроект, і що він змінить.

Що означає статус «іноземного агента»?

«Іноземним агентом» російське законодавство називає  некомерційну громадську організацію (НКО), яка фінансується з-за кордону і займається «політичною діяльністю».

«Політична діяльність» у даному випадку означає фінансування будь-яких політичних кампаній, а також проведення політичних акцій з метою впливу на ухвалення державними органами рішень, спрямованих на зміну державної політики, яку вони провадять, а також формуванні громадської думки в зазначених цілях», — ідеться в законі. Тобто, це можуть бути будь-які мітинги й громадянські акції. Закон визначає, що під «політичну діяльність» не потрапляють наукова й культурна робота, а також організації, які займаються благодійністю чи допомогою малозабезпеченим.

НКО повинні самостійно отримати в Мін’юсті статус «іноземного агента», увійшовши до загального реєстру. На сьогодні там  зареєстровані 87 організацій. «Іноземні агенти» зобов’язані щорічно надавати фінансову звітність і маркувати всю свою інформацію (зазначивши, що вона поширюється іноземним агентом).

Що буде, якщо не виконувати ці вимоги?

Можуть оштрафувати, а можуть і закрити. Якщо НКО вчасно не подає всю потрібну інформацію, приміром, фінансову звітність — на неї можуть накласти штраф від 10 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 167 до 5 тисяч доларів). Такі ж штрафи загрожують за поширення інформації без маркування. За відсутність НКО в реєстрі, можуть оштрафувати на суму від 100 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1677 — 8400 доларів). А якщо організація відмовляється надати документи для внесення до реєстру, керівника можуть засудити до двох років позбавлення волі, а саму організацію заборонити.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Троянський кінь» Кремля: соцмережі визнали, що їх використали для маніпуляцій у США

У 2016 році так була ліквідована правозахисна організація «Агора», яка займалася справами Олега Сенцова, Петра Павленського й учасниць Pussy Riot. Суд вирішив, що «Агора» займається активною політичною діяльністю, заразом відмовляючись реєструватися як іноземний агент. У грудні 2016 року Верховний суд Татарстану задовольнив вимоги Мін’юсту, ліквідувавши «Агору».

Ще «іноземні агенти» можуть зіткнутися з перевірками з боку наглядових органів. Приміром, якщо надійде інформація, що НКО причетна до екстремістської діяльності. У 2013 році (за рік після поправок у закон про іноземних агентів) була влаштована велика перевірка організацій. До їх списку увійшли, наприклад, «Жінки Дона» й католицька церква.

Що нового ухвалила Державна Дума?

Раніше ЗМІ не позначали як іноземних агентів. Відповідно до цього законопроекту, іноземним агентом може бути визнана будь-яка структура, яка поширює інформацію та отримує фінансування з іноземної держави, а це не обов’язково мають бути ЗМІ. Під таке визначення потрапляють навіть соціальні мережі.

«Закон оперує дуже дивними для російського законодавства термінами, — каже Громадському керівний партнер колегії юристів ЗМІ в Москві Федір Кравченко. — Наприклад, там використовується термін «іноземна структура», а раніше ми казали «іноземна юридична особа». Тому закон зачіпає будь-кого».

Насамперед, закон зачіпає філії іноземних ЗМІ, як-от «Радіо Свобода», «Російська служба ВВС» тощо. Перший заступник голови фракції «Єдиної Росії» Андрій Ісаєв, коментуючи закон, сказав, що крім «Радіо Свобода», під дію закону можуть потрапити Deutsche Welle, «Голос Америки» й CNN. Під загрозою й російські ЗМІ, що працюють за кордоном, приміром, «Медуза».

У Держдумі заявили, що ухвалення закону — вимушений захід. Депутати підтримали його в якості дзеркальної відповіді Мін’юстові США, який зобов’язав російський телеканал Russia Today зареєструватися в якості «іноземного агента».

«Ми цей закон ухвалювати не хотіли. Це закон, якого могло б і не бути. У Росії ніколи не вживалися заходи, які обмежували б свободу слова в будь-яких її проявах», — сказав перед голосуванням віце-спікер Держдуми й колишній журналіст «Першого каналу» Петро Толстой.

Як працюватиме закон на практиці?

Невідомо. Толстой заявив: якщо видання не зареєструється як інагент, «таке ЗМІ перестає працювати на території Російської Федерації».

Як це відбуватиметься наразі незрозуміло. Федеральний закон «Про засоби масової інформації» гарантує громадянам Росії «безперешкодний доступ до повідомлень і матеріалів закордонних засобів масової інформації» й забороняє безпосередньо блокувати сайти іноземних ЗМІ.

Водночас для того, щоб зареєструватися в РФ як іноЗМІ, потрібно отримати спеціальний дозвіл. У ньому можуть відмовити за низкою причин: за подачу неправдивих відомостей при реєстрації або за екстремістську діяльність. І наразі неясно, як після поправок використовуватиметься ця норма.

На думку Федора Кравченка, насамперед постраждають ті іноземні ЗМІ, що мають корпункт у Росії. Їх можна «дістати на місці», виписавши штраф і влаштувавши перевірки. Що стосується блокування сайтів, попри те, що закон про ЗМІ забороняє це робити, Генпрокуратуру така норма ніколи не зупиняла, додає Кравченко.

У Держдумі нагадали, що максимальна санкція за відмову реєстрації іноземним агентом — два роки позбавлення волі.

Що з цим законом не так?

Питань багато. Закон дає занадто широке визначення поняттю «іноземний агент». Правозахисники з Amnesty International пояснюють, що тепер у Генеральної прокуратури РФ з’явиться можливість блокувати доступ до веб-сайтів будь-яких «небажаних організацій».

Крім цього, є великі репутаційні ризики для ЗМІ. У Росії статус «іноземного агента» використовується для демонізації громадських організацій, які суперечать політичному курсу країни. Цим активно займаються федеральні канали. Останній приклад — сюжет на «Росія 24» про радіостанцію «Ехо Москви». Сюжет називався «Ехо Держдепу», у ньому йшлося про те, що НКО, з якими нібито співпрацює радіостанція, «небезпечніші за ІДІЛ». За два тижні на заступницю головного редактора Тетяну Фельгенгауер напали з ножем у редакції, а самі журналісти розповідали, що регулярно отримували погрози.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Російське розслідування» в США: арешт Манафорта й брехня ФБРівцям​

За даними Amnesty International, протягом чотирьох років існування закона про інагентів, 27 НКО змушені були закритися. У більшості випадів ідеться про організації, які допомагають жертвам насильства або займаються екологічним моніторингом.

Закон набрав чинності?

Законопроект повинна розглянути Рада Федерації, а відтак опиниться на підписі в президента РФ. Судячи з того, що його підтримали майже всі депутати Держдуми, закон, найвірогідніше, ухвалять остаточно.

На думку Федора Кравченка, імовірність внесення поправок, що пом’якшать закон, невелика. Імовірніше, у ньому чіткіше пропишуть усі юридичні норми. Для ЗМІ це навпаки гірше, адже тоді можливість оскарження закону фактично зникне.

Читайте також цей матеріал російською мовою.