Дещиця: Роль Польщі — солідарізувати позицію ЄС щодо Росії на підтримку України

Андрій Дещиця — посол України у Польщі, екс-міністр закордонних справ України. Під час короткого візиту до України відповів Громадському, чому було перенесено візит президента України до Варшави, чому закон про вшанування воїнів УПА викликав нарікання в Польщі, що при цьому не врахували українські політики, чи польське керівництво може бути долучене до переговорів з Росією, що означає для України обрання Анджея Дуди президентом Польщі, чому українцям стало складніше отримувати польські візи, як це може змінитися, чи можуть покращитися умови роботи українців у Польщі?

Чому було перенесено запланований візит президента України до Польщі?

Ми готували і будемо готувати далі зустріч президента України з президентом Коморовським і новообраним президентом Анджеєм Дудою. На жаль, через організаційні питання за браком часу не вдалося це зробити відразу після виборів. Однак ми маємо домовленість зі штабом Анджея Дуди, а також з канцелярією президента Коморовського, що такий візит відбудеться для того, щоб президент Порошенко познайомивсяз президентом Дудою.

Польща є одним із найближчих союзників України. Водночас зараз негатив викликало прийняття українським парламентом закону «Про правовий статус і вшанування пам’яті учасників боротьби за незалежність», тобто закону про вшанування воїнів УПА. Що ви на це відповідаєте?

На жаль, і мені справді шкода, що ці закони прийняті в той день, коли в українському парламенті виступав президент Польщі і висловлював пропозиції щодо ще більшої співпраці. Саме тоді був прийнятий закон, який неоднозначно сприймається в польському суспільстві, зокрема та його частина, яка стосується покарання за образу тих організацій, які перелічені в цьому законі. Але більша частина польського суспільства розуміє, що Україна має право на свою історію, право на її вшанування, але вважає, що такі закони не мають забороняти право на діалог, дискусії та на пошуки історичної правди. Шоста стаття цього закону стала предметом критики не тільки Польщі, а й у експертів інших країн. Чого він став предметом критики і незадоволення? Це стосується двох аспектів: перший — історичний, а другий — моменту, коли був прийнятий цей закон.

Та я завжди пояснюю, що цей закон не направлений проти Польщі. Він в першу чергу направлений на вшанування українських героїв, але жодним чином не передбачає приниження польського народу чи польських військових формувань. Нам потрібно про ці проблеми говорити, створити ґрунт для того, щоб ці питання обговорювалися на рівні експертів та істориків. І це відбулося. Володимир Вятрович з Інституту національної пам’яті поїде до Польщу. Там йтиметься про комісію на тему Волинської трагедії. Нам потрібно це оцінити і в разі потреби вибачитися.

Чи можливе долучення Польщі до переговорів з Росією. Під час подій на Майдані польський міністр закордонних справ долучався до переговорів, а Польща може бути сильним союзником?

Щодо врегулювання подій в Україні, то не було окремого учасника — Польщі. Росія не погоджується, щоб була Польща чи інша країна. Польща і без того відіграє на міжнародній арені важливу роль, підтримуючи Україну. Її роль — зцементовувати, зміцнювати, об’єднувати, солідарузувати позицію Євросоюзу щодо Росії на підтримку України. Це Польщі вдається. Питання врегулювання українсько-російського конфлікту — не лише переговорний формат. Роль Польщі є дуже значимою.

Попри все ОБСЄ показує свою неефективність. Самі чиновники визнають, що часто не мають змоги виконати заявлене. Чи може бути змінено формати місії, залучення інших інституцій?

На сьогодні ми маємо Мінські домовленості. Ми маємо завершити їх виконання. Якщо не вдасться то треба думати про нові формати.

Чого чекати Україні від президенства Анджея Дуди?

Треба нав’язати, треба почекати, щоб новий президент офіційно приступив до виконання своїх обов’язків, це буде 6 серпня. Треба продовжити лінію на розвиток дуже інтенсивних відносин у всіх сферах.

В умовах, коли говорять про безвізовий режим з ЄС, збільшилася кількість скарг через відмови українцям у візах до Польщі й інші програми. Як ви плануєте на це впливати і захищати права українських громадян?

Польща почала видавати візи відповідно до вимог Шенгенської зони. І це трохи ускладнило збирання документів. На жаль, це ускладнення процедури здачі документів. Але Польща діє як член Шенгену. Більш проблематичне питання — термін подання на візу і очікування візи. Складність в тому, що значно збільшилася кількість українських заявників. З кожним роком і місяцем збільшується кількість українських громадян, які подають документи на отримання польської візи. В той же час кількість співробітників польських консульських установ в Україні не збільшується. Немає таких бюджетів. Вони не очікували, що буде така велика кількість українців, які захочуть отримати польську візу. Ми порушуємо це питання на рівні міністерства. Польські колеги кажуть, що вони шукають шляхи вирішення цього питання. А ще в Донецьку і Сімферополі закрилися 2 польських консульства. Я також закликаю наших громадян в Польщі навчатися і працювати легально. Закликаю не відкладати питання свого перебування, продовження візи. Тоді не буде виникати проблем з чергами, затримками.

/Наталя Гуменюк, Богдан Гдаль