Колишній політв’язень: Найкраща зброя для звільнення бранців з Росії — громадський та міжнародний тиск

Найкращою допомогою у переговорах зі звільнення бранців є тиск громадського суспільства на українську владу для активізації її дипломатичних зусиль і, як наслідок, міжнародний тиск на Росію

Найкращою допомогою у переговорах зі звільнення бранців є тиск громадського суспільства на українську владу для активізації її дипломатичних зусиль і, як наслідок, міжнародний тиск на Росію.

Про це в ефірі Громадського розповів колишній в’язень ФСБ Юрій Яценко.

«У переговорах важливу роль відіграє саме активність громадського середовища, яка не дає забути про проблему політв’язнів і завдяки якій я і є звільненим. Саме громадські організації і правозахисники весь час стимулювали державу до більш ефективних дій», — зауважив він.

На його переконання, подальша справа за міжнародним середовищем, тиск якого на Росію демонструє неабияку ефективність. Правового рішення, вважає він, очікувати від політично-мотивованих справ не слід.

Міжнародні брифінги, конференції, парламентські слухання в західних державах дають великий ефект, вважає Яценко.

«Дипломатія працює краще, коли є живі свідчення від самих бранців та їх родичів. Якщо розповісти, як катує ФСБ, якщо люди дізнаються, як це — висіти в наручниках з мішком на голові, коли тебе годинами б’ють в пах — до них швидко доходить і вони усвідомлюють свою роль у звільненні бранців», — переконаний він.

Проте, за його словами, це тільки один із аспектів всього обсягу роботи з визволення з Росії українських громадян.

За участі Яценка було створено робочу групу при МЗС, в яку входять громадські організації, що займаються звільненням українських політв'язнів у Росії — УГС, ЄвромайданSOS, КримSOS та інші.

«Ця платформа стала комунікаційним майданчиком, де влада тісно співпрацює з громадськими організаціями».

Сам Юрій Яценко наразі працює над розвитком проектів, ухвалених з міністром закордонних справ Павлом Клімкіним. В числі його ініціатив — законопроект про державну допомогу політв’язням у Росії.

«Законодавчо в Україні немає поняття «політв’язень за кордоном», але в цьому є потреба. Більшість політв’язнів є годувальниками сімей. Їх родичам не вистачає грошей навіть для того, щоб приїхати до суду, не те що на адвокатів. Це соціально незахищена категорія населення», — зауважив він.

На думку Яценка, заслуга політв’язнів також полягає у тому, що вони захищали інтереси України, у зв’язку з чим були репресовані.

«Більшість політв’язнів зараз у тюрмах через те, що відстоювали державний інтерес України. Наприклад, кримські татари — де вони житимуть, коли повернуться до України? Треба встановити державний орган, який вів би систематизовану роботу з адвокатами і сім’ями політв’язнів, роботу на міжнародному рівні», — підкреслив він.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Колишній політв’язень: Переговори з ватажками бойовиків — зрада інтересів України»