До посольства України в Казахстані по допомогу звернулися 43 громадянина, вони у безпеці — МЗС

Станом на вечір 6 січня до посольства України в Казахстані звернулися 43 громадянина. Усі вони — пасажири скасованих авіарейсів з Алмати та Нур—Сулатана.

Про це нам у коментарі заявив речник МЗС України Олег Ніколенко.

Він зазначив, що загроз безпеці українців немає. Їх забезпечили тимчасовим житлом та їжею, а дипломати підтримують із ними регулярний зв‘язок.

У МЗС також зазначали, що, за інформацією казахстанської сторони, відновлення роботи міжнародного аеропорту в Алмати заплановане на 7 січня. Посольство взаємодіє із перевізником, щоб наші громадяни змогли залишити територію Казахстану за першої нагоди.

Інформації про потрапляння українців у надзвичайні ситуації на тлі подій в Казахстані до МЗС не надходило.

Нагадаємо, 5 січня протестувальники захопили аеропорт в Алмати, а вже вночі 6 січня влада заявила про проведення «антитерористичної операції» у місті та звільнення аеропорту.

Що робити українцям в Казахстані?

МЗС закликає уникати місць масових заходів, насамперед у великих містах, бути особливо пильними й обережними, а також зареєструватися в електронній системі «ДРУГ», щоб дипломати могли вчасно надати допомогу.

У разі загрози життю чи безпеці українці можуть звернутися по допомогу за номером телефону: +7 705 755 66 10 або на електронну пошту: emb_kz@mfa.gov.ua

Ситуація в Казахстані

Люди вийшли на протести після того, як уряд запровадив з 1 січня 2022 року нову ціну на зріджений нафтовий газ: більшість транспорту в Мангістауській області заправляється цим паливом, але нинішній розмір мінімальної заробітної плати робить його фактично недоступним.

Протестувальники вимагали вдвічі знизити ціну, а область забезпечити постійним запасом газу — наразі стикаються зі збоями в його подаванні. Зрештою президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв 4 січня оголосив про зниження ціни на газ (а втім, лише в Мангістауській області). Окрім того, люди вимагали відставки уряду — цю вимогу виконали зранку 5 січня.

Менше з тим, протестувальників це не зупинило, і 5 січня акції тривали: люди вимагали відставки колишнього президента Нурсултана Назарбаєва з посади очільника Ради безпеки — оскільки він, на думку громадян, пішов з посту глави держави лише формально. Після цього Токаєв заявив, що очолить Раду безпеки Казахстану замість Назарбаєва. Заворушення у країні Токаєв пов'язує зі «змовниками, яких підтримують фінансово», та обіцяє жорстко реагувати.

А 6 січня у Міністерстві внутрішніх справ Казахстану заявили про десятки загиблих демонстрантів, військових і поліцейських. За офіційними даними, а Алмати затримали понад 2 тисячі людей. Влада та державні ЗМІ повідомляють про сотні поранених з обох сторін.

Дії влади

5 січня в Казахстані оголосили режим надзвичайної ситуації. Президент Касим-Жомарт Токаєв звернувся до держав-членів Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ) по допомогу в придушенні протестів та заявив про «терористичну загрозу».

До ОДКБ, окрім Казахстану, належать Росія, Білорусь, Вірменія, Таджикистан та Киргизстан — всі вони погодились увести свій контингент в країну.