Від барикад до введення російських військ. Чому і як «спалахнув» Казахстан

Як почалися протести?

Нові протести є наймасовішими з 2011 року. Тоді вони також спалахнули в невеликому промисловому містечку на заході країни Жанаозені, де на вулиці вийшли працівники нафтогазових підприємств, незадоволені своїми низькими зарплатами. Хоч сам регіон дуже багатий на запаси газу та нафти.

Тодішній президент Нурсултан Назарбаєв жорстко придушив протести, силовики застосували зброю. За офіційними даними тоді загинули 16 людей, ще понад 100 постраждали. Влада розпочала репресії.

Відтоді невдоволення владою серед населення тільки зростало. Низький рівень життя та економічні проблеми в багатій на природні ресурси країні підкидали хмизу до вогнища.

У 2019 році президент Нурсултан Назарбаєв, який незмінно правив країною 30 років, пішов у відставку. Але сподівання населення на реформи не виправдалися — нові обличчя до влади не прийшли. Назарбаєв очолив Раду безпеки Казахстану, а пост президента зайняв його ставленик Касим-Жомарт Токаєв.

Врешті каталізатором протестів 2022 року, які також розпочались у Жанаозені, стало різке підвищення цін (удвічі) на скраплений газ, яким більшість людей у регіоні та країні загалом заправляють свої авто.

Жанаозен вийшов першим, а вже надвечір 2 січня мітингувала вся Мангістауська область. Демонстрації почались і в інших містах на заході країни. Спершу влада просто ігнорувала вимоги знизити ціни на газ, та вже надвечір 4 січня президент Касим-Жомарт Токаєв відгукнувся у Twitter і доручив уряду «розглянути ситуацію в Жанаозені з огляду на економічну доцільність у правовому полі». Ціни в області таки знизили, але протести набували все більших масштабів.

Чому взагалі підвищили ціни?

Формально за підвищення цін відповідає газовий оператор «КазМунайГаз», який пояснив їхнє зростання виходом на біржу і впровадженням ринкових цін.

Раніше ціни на газ субсидіювалися державою і газ був дешевшим. З 2019 року скраплений газ у Казахстані — біржовий товар, але тільки цьогоріч ним справді почали там торгувати.

Проте скраплений газ — основне паливо для автівок у Казахстані, а підвищення цін удвічі вдарило по гаманцях як автомобілістів, так і всього населення загалом, адже вартість багатьох товарів прив'язана до цін на паливо.

Чому протести продовжилися і що тепер вимагають?

Рішення знизити ціни на газ лише в одному регіоні викликало обурення в інших областях, адже там автомобільний скраплений газ почав дорожчати ще з середини літа 2021 року.

До вечора 4 січня мітинги охопили всі регіони країни разом із містами-мільйонниками — Алмати, Нур-Султаном та Чимкентом.

Крім соціальних вимог, з'явилися й політичні: щодо відставки уряду, усунення Касим-Жомарта Токаєва з посади президента країни та відставку колишнього президента Нурсултана Назарбаєва з посади очільника Ради безпеки — він, на думку громадян, пішов з посту глави держави лише формально.

Протестувальники почали захоплювати адмінбудівлі, з’являлися повідомлення, що силовики подекуди переходять на сторону демонстрантів.

Як реагує влада?

На тлі протестів вранці 5 січня уряд пішов у відставку, Токаєв заявив, що очолить Раду безпеки Казахстану замість Назарбаєва, але пообіцяв жорстко діяти щодо демонстрантів.

5 січня в країні на добу вимкнули інтернет, а увечері по всій території Казахстану оголосили режим надзвичайної ситуації. Президент звернувся до держав-членів Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ) по допомогу в придушенні протестів та заявив про «терористичну загрозу». До складу ОДКБ, окрім Казахстану, також входять Росія, Білорусь, Вірменія, Таджикистан та Киргизстан — всі вони погодилися ввести свій контингент до країни. Вранці 6 січня російські військові вже туди прибули й почали виконувати завдання.

Цікавою є також кардинальна зміна риторики влади щодо протестувальників: ще 2 січня Токаєв називав їх демонстрантами, а вже 5 січня вони перетворилися для нього на «міжнародні терористичні банди» та «змовників».

Яка ситуація зараз?

В Алмати влада проводить «антитерористичну операцію». Офіційно уже затримали понад 2 тисячі людей. Напередодні в місті відбувалися жорсткі протистояння силовиків та протестувальників.

Там демонстранти захопили будівлю акимату (держадміністрації) та летовища, однак уже в ніч проти 6 січня влада міста заявила, що аеропорт очистили від протестувальників і він повертається до штатного режиму роботи.

У Міністерстві внутрішніх справ Казахстану станом на ранок 6 січня повідомляли про десятки загиблих демонстрантів та 8 силовиків. Влада стверджує, що під час протистоянь із демонстрантами поранення отримали 317 силовиків. А втім, наскільки ці дані достовірні — невідомо.

Як повідомляє «Vласть» із посиланням на державний телеканал «Хабар 24», під час мітингів постраждали більш як тисяча людей. 400 із них госпіталізовані, а 62 — у реанімації.

Чим усе може закінчитися і кому це зіграє на руку?

Як ми уже зазначали, ситуація в Казахстані змінюється швидко та кардинально, тому прогнозувати щось складно.

Напередодні в Росії почали лунати тези про те, що до організації протестів можуть бути причетні США. Вашингтон ці закиди відкидає.

У Казахстані такі звинувачення в бік США офіційно не лунали, але президент Токаєв заявив про «зовнішню агресію» та «терористичні банди, що пройшли серйозну підготовку за кордоном».

Очевидно, що для Росії, яка є давнім партнером Казахстану та фактичним лідером як в ОДКБ, так і у Євразійському економічному союзі, вигідно диктувати свої умови. Негайним введенням контингенту Кремль укотре намагається показати свою роль у регіоні й хоче зберегти вплив на Казахстан.

The New York Times пише, що протести почались «в особливо незручний час для Путіна, який сподівається використати три зустрічі наступного тижня із західними делегаціями, щоб передомовитись про міжнародні безпекові угоди щодо України та сфери впливу у Східній Європі та Центральній Азії».

Що ж до дій влади Казахстану, то в разі вщухання протестів, ймовірно, як і у 2011 році, одразу почнуться масові репресії.