ENRU
Вбивства, тортури і проблеми з водою — доповідь ООН про порушення прав людини на сході України
13 червня, 2017
496398f10cca90e88
Фото: EPA/ALEXANDER ERMOCHENKO

Проблеми з доступом до води, які можуть перерости в зараження населення інфекційними хворобами, відсутність мобільного зв’язку між окупованою територією та звільненою, сексуальне насильство над жінками в сірій зоні, продовження практики катування затриманих з обох боків лінії розмежування  та небажання факти катувань розслідувати — Громадське аналізує найважливіші дані доповіді ООН про порушення прав людини на сході України у період з 26 лютого до 15 травня цього року.

Вбиті та поранені

Місія ООН зафіксувала 10090 вбитих від початку конфлікту і до 15 травня цього року. Серед них — 2777 цивільних мешканців по обидва боки лінії розмежування. З них 1367 чоловіків, 826 жінок, 90 хлопчиків, 47 дівчаток, і ще 149 дорослих, стать яких не вдалось встановити.

Громадське підрахувало також, скільки українських військових було вбито за час конфлікту. Останні цифри генерального штабу — 2267 загиблих.

Якщо вірити цим цифрам, то виходить, що втрати серед незаконних збройних формувань складають за весь час конфлікту приблизно до 5 тисяч. Як пояснила Громадському керівник місії Фіона Фрейзер, дані щодо загибелі та поранення на Донбасі перевіряються її офісом дуже скрупульозно і по кілька разів по обидва боки від лінії розмежування. За час конфлікту також було поранено 23 966 людей з обох боків фронту.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Ситуація з порушенням прав людини на сході України загострилась» — голова місії ООН з прав людини

За звітний період вбито 36 цивільних (21 чоловік, 11 жінок, троє хлопчиків та одна людина, стать якої не вдалось ідентифікувати). Поранено 157 мирних мешканців (90 чоловіків, 55 жінок, 9 хлопчиків, одна дівчинка, і двоє людей, стать яких не вдалося з’ясувати). Це на 42% більше жертв, ніж за попередній звітний період (жовтень 2016 — лютий 2017).

За останніми даними генштабу, на сході України за час конфлікту було вбито 2267 військовослужбовців (на фото - український військовий на території вугільної шахти Бутівка у травні 2017 року) Фото: EPA/VALERI KVIT

Вода

Донецька фільтрувальна станція, яка забезпечує водою 345 тисяч людей в Авдіївці, Ясинуватій та частині Донецька через обстріли зупиняла свою роботу впродовж звітного періоду 6 разів.
Маріуполь, де зараз проживає майже 450 тисяч людей, через пошкодження Південнодонбаського водогону з січня 2017 потерпав від нестачі води, отримуючи її з природного резервного водосховища.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Працюємо, попри обстріли і страх»: чому така важлива Донецька фільтрувальна станція

Ще одна проблема — обстріли в безпосередній близькості від насосної станції першого підйому Південнодонбаського водогону. Вона подає неочищену воду до п’яти фільтрувальних станцій, які, у свою чергу, забезпечують водою більше одного мільйона людей по обидва боки від лінії зіткнення — від Маріуполя на півдні до північно-західного кордону Донецької області. Вона є невід’ємною частиною інфраструктури водопостачання.

Вбивства цивільних — відповідають лише виконавці, а не командири

Справи щодо позасудових страт почали розслідуватись, а підозрюваних у цих злочинах затримали. Однак, командири людей, які могли замовити ці вбивства, не притягнуті до відповідальності. Наприклад, місія стежить за справою Олександра Агафонова, якого тримали в СБУ і який піддавався катуванням. Агафонов помер в поліцейському відділку в Ізюмі в 2014 році.

Також ООН стежить за розслідуванням справи про вбивство двох жінок в Луганську в червні 2015 року. Дії командирів тих, хто вчинив це вбивство, досі не були розслідувані.

Місія стежить за двома останніми випадками вбивств цивільних, які ймовірно вчинили українські військові. Один чоловік зник безвісти в Авдіївці 3 березня 2017 року. Його тіло знайшли 10 березня на відстані 40 кілометрів звідти — неподалік Красногорівки. Співробітника СБУ, підозрюваного у вбивстві цього місцевого мешканця, взяли під варту у березні, але пізніше звільнили під заставу. Поки триває досудове розслідування, рідні вбитого не мають ніякого захисту і бояться за своє життя.

Стежить місія і за розслідуванням іншого вбивства: 23 вересня один із мешканців села Піщане, повернувшись після тривалої відсутності додому, виявив, що його будинок розграбований і підпалений, а родич, який там жив, — зник. Пізніше поліція знайшла його тіло, закопане в сусідньому лісі зі слідами чотирьох кульових поранень. З 11 членів збройних формувань України, яких підозрюють у цьому злочині лише п’ять перебувають у суді, і тільки один з них звинувачується саме у вбивстві.

На окупованій території місія стежить за справою про вбивство двох людей в Горлівці. Вони зникли в жовтні 2016 року, а їхні тіла знайшли 20 березня 2017-го в Горлівці. Однак рідним опізнати їх не дали. Найімовірніше, що цих людей вбили в жовтні 2016 представники незаконних збройних формувань — йдеться у звіті.

Пізніше так звана поліція «ДНР» заявила, що розслідування в цій справі триває.

Місія стежить за низкою випадків вбивств та пограбування цивільних у зоні конфлікту Фото: EPA/MARKIIAN LYSEIKO

Електрострум до статевих органів — ООН і в 2017-му фіксує насильницькі зникнення

На підконтрольній Україні території:

У квітні 2017 року поліція в Бахмуті затримала двох чоловіків і вивезла їх в невідоме місце за межами міста, де один з них утримувався протягом доби, а другий — протягом трьох днів без зв’язку із зовнішнім світом. Чоловіків окремо допитували про причетність до озброєних груп у 2014 році. Під час допитів до них застосовувались тортури. Обидва були жорстоко побиті, а одному з них до статевих органів підключали електричний струм. Жертви посадили до слідчого ізолятора, звинувативши в членстві у незаконних збройних формуваннях

На непідконтрольній Україні території:

В січні 2017 року 16-річна дівчинка була затримана на блокпосту зі своїм батьком. Протягом семи годин її допитували представники «міністерства державної безпеки» («МДБ») без присутності батьків або адвоката. Її обшукував чоловік, хоча вона наполягала на тому, щоб особистий огляд проводила жінка. Її відпустили того ж дня.

Блогера, який жив у Луганську і публікував інформацію про повсякденне життя в місті, позбавили волі в листопаді 2016 року. Йому «висунули обвинувачення» у «шпигунстві» проти «Луганської народної республіки» на користь української влади і у «розпалюванні міжнаціональної ворожнечі». Крім кількох відео з його «зізнаннями», опублікованими «МДБ», немає ніякої інформації про його місцеперебування або долю.

Віталія Руденка, суддю Луганського обласного апеляційного суду, затримали в пункті пропуску Станиця Луганська у жовтні 2016 року. Станом на 15 травня 2017 року, він залишався під вартою в Луганську. Місії відмовили в зустрічі з ним.

Крім того, ООН закликає звільнити 5 підлітків, яких затримало «МДБ» наприкінці серпня 2016 року.

Пакети на голову, прийом «Ластівка» та підпалювання сідниць запальничкою — жертви катувань СБУ

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Тюрма, якої не існує, але з якої виходять люди. Микола Вакарук, 585 днів позбавлення волі

29 квітня 2015 року п’ятнадцять невідомих озброєних осіб затримали активіста антимайдану. Вони доставили його до будівлі Харківської СБУ. Там його били бейсбольною битою та симулювали втоплення. Кати також зняли з чоловіка штани і підпалювали йому сідниці запальничкою, вимагаючи зізнатися у зберіганні зброї. Через завдані травми жертва постійно шкутильгає.

Іншого потерпілого затримали та побили у своїй квартирі співробітники спецпідрозділу СБУ Альфа вночі 30 травня 2015 року. Після цього його також доставили до будівлі Харківської СБУ. Там його, скутого наручниками, правоохоронці кинули на підлогу та били ногами й кулаками. Під час допиту до жертви застосовували спосіб катування, що називається «ластівка»: кат ставав на спину жертви та піднімав йому руки за спиною, спричиняючи цим нестерпний біль у суглобах.

Ще одну жертву доставили в будівлю Харківської СБУ 29 травня 2015 року після затримання на контрольно-пропускному пункті. Співробітники СБУ били чоловіка, вимагаючи зізнатися в терористичній діяльності.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: До кінця 2016 в «таємній тюрмі» СБУ утримувалися троє людей — доповідь міжнародних правозахисників

Усі троє жертв були переведені до слідчого ізолятора в Харкові, де вони й перебували станом на 15 травня 2017 року.

Місія зафіксувала та описує ще десятки випадків, де тортури застосовувались до членів незаконних збройних формувань з боку переважно представників служби безпеки України.

«Били кийком, поки той не зламався» — катування представниками «ДНР»

У жовтні 2016 року, в Донецькій області на блокпосту, що контролюється озброєними групами, затримали чоловіка, якого доправили у «відділок поліції» Донецька. Його допитували тричі, жорстоко б’ючи ногами, кулаками і кийком. Руки чоловіка при цьому були сковані наручниками. Кілька разів йому на голову одягали пластиковий пакет, від чого він задихався. Один із тих, хто проводив допит, погрожував відрізати затриманому палець і змусив жертву повірити, що він не жартував. Інший погрожував пістолетом і казав, що тіло чоловіка знайдуть у річці. Жертву також били електрошоком по спині, голові та боках. Його звільнили в грудні 2016 року.

У березні 2015-го на блокпосту, підконтрольному озброєним групам, затримали чоловіка та доставили його в Докучаєвськ. Там озброєні люди в мундирах «Донецької народної республіки» катували його: били кийками, доки ті не зламалися, застосовували електрошокер і проламали йому голову. Чоловіка відвезли у лікарню, а потім — в захоплене колишнє приміщення СБУ Донецька, де знову катували. Пізніше, його прив’язали до стільця, допитували і били пластиковою трубою. Один зі злочинців застебнув ремінь навколо шиї затриманого і затягував його, поки жертва не втратила свідомість. Електричний струм застосовувався неодноразово. Кати також погрожували чоловікові, що змусять його підірвати себе. Жертву відпустили в квітні 2016 року, утім лише тепер він погодився про це розповісти.

Троє українських солдатів були захоплені озброєними групами батальйону «Призрак» у Луганській області в серпні 2014 року. Щовечора їх били. Один з катів із позивним «Лєший» проколов жертві ножем долоню, порізав палець і зламав руку прикладом кулемета. Солдатам відмовили у медичній допомозі та не годували. Також їм влаштовували імітацію страти. Одного з них утримували в одиночній камері та постійно били. Злочинці також лили крижану воду йому на голову, зламали руку та прострелили ногу. Чоловіка відвели в туалет і сильно вдарили прикладом гвинтівки. Коли він лежав на підлозі, стікаючи кров’ю, хтось кинув у туалет навчальну гранату. Після цього, дружина одного з «командирів» помочилася на жертву. Його відпустили наприкінці 2014 року.

Місія ООН задокументувала свідчення ще десятків жертв катувань з боку незаконних збройних формувань.

«Поліцейські сказали, що вона була сама в усьому винна» — сексуальне насильство на сході України

У жовтні 2016 року, в Мар’їнці, підконтрольній ЗСУ, двоє п’яних солдат увірвалися до будинку, в якому мешкала жінка. Вони почали приставати до неї та спробували стягнути з неї спідницю. Один із нападників вдарив її по обличчю металевою мискою, розбивши жінці ніс і губу. Їй вдалося вирватися до іншої кімнати та зателефонувати власнику будинку. Той зв’язався з поліцією і командиром військової частини. Також про інцидент повідомила в поліцію і сама жінка, але коли поліцейські прийшли допитувати її, то сказали, що вона сама була винна. Пізніше слідчий поліції повідомив їй, що справу закрили за відсутністю доказів.

28 червня 2014 року, в одному із населених пунктів Луганської області, підконтрольному озброєним групам, жінку та її 4-річну доньку зупинили біля їхнього будинку шестеро озброєних людей і наказали відкрити гараж. Коли вона відмовилась, один із чоловіків пригрозив зґвалтувати її своїм кулеметом. Він тикнув зброєю в сідниці її доньки, погрожуючи зґвалтувати їх обох. Кілька разів він вистрілив у землю біля ніг жінки, поранивши їй палець. Того ж дня чоловік потерпілої повідомив про те, що сталося «командирові» озброєної групи. Через місяць його затримали ті ж люди та жорстоко били протягом шести днів. Сім’я покинула підконтрольну озброєним групам територію відразу після звільнення чоловіка.

Місія ООН задокументувала свідчення десятків жертв катувань з боку незаконних збройних формувань (на фото КПП біля Станиці Луганської із сторони бойовиків) Фото: EPA/ALEXANDER ERMOCHENKO

«Нікого не звинуватили у вбивстві людини» — відповідальність за злочини

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що треба знати про справу екс-бійців «Торнадо»

Місія ООН з прав людини вітає закінчення процесу та винесення вироку 13 бійцям роти міліції спецпризначення «Торнадо». Однак Управління верховного комісара з прав людини (УВКПЛ) стурбоване тим, що, попри переконливі докази насильницької смерті принаймні однієї людини, проти жодного з обвинувачених не висунули обвинувачень у вбивстві.

УВКПЛ зауважує, що жодного з членів незаконних озброєних груп не притягли до відповідальності за катування, жорстоке поводження або свавільне позбавлення життя. Натомість, більшість з них постають перед судом лише за обвинуваченням у членстві або підтримці озброєних груп. Втім ООН відмічає, що нещодавно, вперше за час конфлікту, проти семи членів озброєних груп були висунуті обвинувачення у порушенні правил та звичаїв ведення війни у зв’язку із позасудовими стратами, незаконним позбавленням волі, катуванням і жорстоким поводженням  до українських солдатів та цивільного населення.

«Я не можу викликати солдат Захарченка в суд» — «слідчий» в Донецьку  батьку вбитого «оплотівцями»

Працівники місії ООН в Донецьку зібрали вагомі підтвердження, що паралельні структури не забезпечують доступу жертв порушень прав людини до ефективних засобів правового захисту. Прикладом є справа про вбивство 8 листопада 2014 року в Донецьку місцевого бізнесмена, імовірно здійсненого членами батальйону «Оплот». «Військова прокуратура» «Донецької народної республіки» розпочала розслідування, під час якого встановлено трьох свідків — членів батальйону «Оплот». Однак розслідування зайшло в глухий кут через небажання слідчих викликати їх на допит.

«Невиплата пенсій — це економія витрат» — зі щорічного звіту пенсійного фонду України

Уряд досі не вирішив питання про виплату пенсій усім громадянам України, які мають на це право. Щонайменше 160 тисяч пенсіонерів, які проживають на територіях підконтрольних озброєним групам, не отримували пенсії у період з грудня 2014 року до грудня 2016 року, оскільки вони не були зареєстровані як внутрішньо переміщені особи.

Люди, які все ж зареєструвалися як ВПО, були вимушені проходити складну процедуру перевірки. За її результатами у 2016 році припинили виплату пенсій більш як 400 тисячам осіб, які мали право на їхнє отримання. У 2016 році, у своєму щорічному звіті Пенсійний фонд України представив цей результат як «економію видатків».

ООН підтримує ідею міністерства з питань тимчасово окупованих територій, котра пропонує пенсіонерам, які проживають на території підконтрольній озброєним групам, подати заяву на виплату пенсії у будь-якому відділенні Пенсійного фонду (на території, що контролюється Урядом), без вимоги реєструвати статус переселенця. Для пенсіонерів, які обмежені в пересуванні, рекомендується зарезервувати кошти для виплат, а тим часом разом з міжнародними організаціями розробити прийнятний механізм здійснення виплат. Пропозиція також передбачає процедуру фізичної ідентифікації пенсіонерів.

Уряд досі не вирішив питання про виплату пенсій усім громадянам України, які мають на це право Фото: EPA/ALEXANDER ERMOCHENKO

Підписуйтесь на наш канал в Telegram