«Досить ґвалтувати правосуддя»: Кислиця закликав не допустити головування росії в Радбезі ООН з 1 квітня

З 1 квітня росія почне головування у Раді Безпеки ООН, якщо її члени не ухвалять рішення про недопущення.

Про це повідомив постійний представник України при ООН Сергій Кислиця. Він закликав не допустити росію до головування в Радбезі.

«У ніч вторгнення росії Антоніу Гутерреш назвав це "найсумнішим днем за його перебування на посаді". Це буде найсумнішим днем в історії ООН до 1 квітня 2023-го, коли рф почне головування в Радбезі, якщо справедливість не візьме гору. Досить ґвалтувати правосуддя та гнобити Статут ООН!» — написав представник України.

Кислиця зазначив, що рішення про виключення росії з Радбезу і щонайменше недопущення її головування належить до компетенції членів Ради Безпеки, а не Генсека.

Головування Ради здійснюється кожним із членів по черзі протягом одного місяця за назвами держав-членів відповідно до англійського алфавіту, тобто на себе цю роль беруть 12 країн із 15 членів Ради Безпеки ООН.

Цього року членами Радбезу є п’ять постійних (Китай, росія, Велика Британія, США та Франція) і 10 непостійних (Албанія, Бразилія, Габон, Гана, Мальта, Мозамбік, ОАЕ, Швейцарія, Еквадор, Японія).

Нагадаємо, у грудні 2022 року Міністерство закордонних справ України закликало держави-члени ООН позбавити росію статусу постійного члена Радбезу ООН та загалом виключити її з ООН.

Про дії росії в Радбезі ООН

Для ухвалення рішення у Раді Безпеки потрібно 9 голосів, зокрема згода всіх постійних членів. Цим регулярно користується росія, блокуючи невигідні для себе рішення. Реформа Радбезу обговорюється давно, але для цього теж потрібна згода її п'яти постійних членів.

Крім того, після розпаду СРСР у 1991 році росія зайняла його місце в Раді Безпеки, хоча жодного рішення про вступ рф до ООН чи обрання Генасамблея ООН не ухвалювала.

Представник України Сергій Кислиця ще в грудні 2021 року з трибуни Генасамблеї заявляв, що росія не береться легітимізувати свою присутність серед постійних членів Радбезу ООН, оскільки проводить агресивну політику щодо інших держав і не може розраховувати на підтримку двох третин членів, як це передбачено статутом.