Демонстрант тримає прапор перед поліцією під час акції протесту після закриття виборчих дільниць на президентських виборах у Мінську, Білорусь, 9 серпня 2020 року.
Фото:

EPA/TATYANA ZENKOVICH

9 серпня в Білорусі почалися проблеми з інтернетом. Останніми днями чи не єдиним засобом комунікації був Telegram. Популярність у цьому месенджері почали набирати білоруські канали (NEXTA, Мая краіна Беларусь, Беларусь головного мозга), які оперативно повідомляли про протести та координували акції. Розповідаємо, що про них відомо.

NEXTA Live

Коли в Білорусі почалися протести, телеграм-канал NEXTA Live оперативно публікував інформацію, пов'язану з ними. Водночас державне телебачення транслювало серіали та кулінарні шоу. Протягом перших шести годин протестів на канал підписалося понад 100 тисяч людей. Зараз у NEXTA Live більше ніж 1,4 млн підписників.

Новини для каналу може надіслати будь-хто, просто написавши телеграм-боту. Штатних журналістів у NEXTA немає: за словами головного редактора Романа Протасевича, над каналом працює 3-4 людини. Вони збирають і публікують новини, які надходять від підписників. Протасевич запевняє, що новини від користувачів проходять ретельну перевірку.

«Telegram, по суті, єдина платформа, яка працювала хоч якось. Повільно, не завантажувалися медіафайли, але працювала. До нас прийшла величезна кількість підписників із-за кордону, у яких все прекрасно працює. І наші новини розліталися по світу. У цьому й перевага так званого "нового формату" — коли немає централізованого сайту, коли це неможливо якимось чином заблокувати, заборонити. Тому що доступ є у всіх», — розповів Протасевич в інтерв'ю Euronews. 

Окрім новин, канал почав інформувати про розташування поліції, початок протестів, місця, де можна сховатися від правоохоронців, контакти адвокатів.

Заснував NEXTA Live 22-річний блогер, якого знають під іменами Степан Путило, Степано Светлов і Степан NEXTA. Ще до створення NEXTA Live він працював над каналом NEXTA на YouTube. Першим відео була пісня «Выбора нет» (кавер на хіт гурту «Сплин»), присвячена президентським виборам у Білорусі 2015 року. У 2018 році проти блогера намагалися порушити кримінальну справу через образу президента — одне з відео називалося «‎Лукашерлок». Проте далі справа не пішла. У 2019-му автори каналу опублікували документальний фільм «Лукашенко. Кримінальні матеріали». Білоруська влада визнала його екстремістським. Зараз Степан, як і головний редактор NEXTA Live Роман Протасевич, живе в Польщі.

Чоловік стає на коліна перед білоруським спецназом під час протесту після президентських виборів, у Мінську, Білорусь, 11 серпня 2020 року.
Фото:

EPA/TATYANA ZENKOVICH

«Мая краіна Беларусь» 

Новинний телеграм-канал «Мая краіна Беларусь» також активно публікує інформацію щодо протестів. За словами засновника Сергія Беспалова, за ці дні аудиторія каналу зросла на 70-80 тисяч. Зараз там приблизно 150 тисяч підписників.

«Telegram став таким центром зв'язку, бо зараз у Білорусі вимкнули інтернет і люди не можуть нікуди зайти, а сайти “Труба”, “Онлайнер”, “Наша Нива”, “Свобода” просто лягли. Але й надіслати інформацію нам вони не можуть. Коли відбуваються найбільш гарячі події, то до нас не надходить інформація. Люди починають відправляти смс, ммс. Доводиться певний час чекати, іноді по пів години, поки люди дійдуть до вай-фаю», — каже в коментарі hromadske Беспалов.

За його словами, ніхто не очікував, що протести стануть масовими, люди будуть оборонятися та будувати барикади. «Для Білорусі це вперше. Прогнозувати, як закінчиться — важко, але видно, що люди незадоволені. Рейтинг Лукашенка дуже низький. Це й через коронавірус, бо він не запровадив карантин. Багато причин. У нього залишається лише силовий блок. Але надія на перемогу є».

Окрім відео та фото з протестів, «Мая краіна Беларусь» постить інформацію про місця зустрічі мітингарів, закликає виходити на вулиці та координує цей процес. Беспалов каже, що відчуває відповідальність за ці заклики, однак наголошує — канал не заохочує бити поліцію, це має бути винятково мирний протест.

Над проєктом «Мая краіна Беларусь» Беспалов довгий час працював сам, проте останні декілька місяців до роботи приєдналося 5 людей. Двоє з них займаються фактчекінгом новин. 

«Наш принцип — два джерела. Коли дві людини надсилають і підтверджують інформацію, є фото й відео, лише тоді ми публікуємо. У нас є люди, які збирають матеріал, але вони не зовсім у штаті, є ще інформатори, які вже довгий час нам надсилають новини з фото та відео. Це вже, так би мовити, перевірені люди, — пояснює Сергій. — Якщо ж інформація не підтверджується, то ми пишемо людям: пробачте. Бувають такі ситуації, ніхто не застрахований від цього». 

Частина команди телеграм-каналу «Мая краіна Беларусь» мешкає в Республіці, але деякі співробітники, зокрема й сам засновник, перебувають за межами країни. 

«Зараз я в одній із країн Євросоюзу, бо в Білорусі проти мене порушили кримінальну справу. Відтак мені доводиться брати участь у цих подіях лише за допомогою соціальних мереж», — каже засновник «Мая краіна Беларусь». 

За словами Беспалова, за подібними телеграм-каналами в країні активно стежать: «Мій колега Ігор Лосік (засновник телеграм-каналу «Беларусь головного мозга» — ред.) зараз перебуває за ґратами. Йому хочуть дати 3-4 роки, те саме було б і зі мною. Вони просто приходять, забирають, порушують справу й саджають людей у в'язницю».

Мітинг жінок на підтримку затриманих та поранених учасників протестів, що спалахнули після президентських виборів, у Мінську, Білорусь, 12 серпня 2020 року.
Фото:

EPA/TATYANA ZENKOVICH

«Беларусь головного мозга»

На каналі «Беларусь головного мозга» (БМГ) зараз понад 400 тисяч підписників. Останнім часом вони роблять дописи про мітинги в Білорусі. Підписники можуть надсилати новини через телеграм-бот. hromadske просило БМГ розповісти детальніше про роботу каналу, але там заявили, що не дають коментарів: «Один із наших адміністраторів зараз у в'язниці через те, що не був анонімним».

До блогера Ігоря Лосіка прийшли з обшуком у червні 2020 року, потім затримали. У каналі «Беларусь головного мозга» писали, що це була заздалегідь підготовлена операція. 

«Затримання Лосіка пов’язане з висловлюваннями Лукашенка про Telegram. Ясно, що цим зачистка не закінчиться», — написали в каналі. Проти блогера порушили кримінальну справу за статтею 342 «Організація масових заворушень». Правозахисний центр «Весна» визнав його політв’язнем.

Люди стоять біля ізолятора тимчасового тримання, де перебувають їхні родичі, які брали участь у протестах після президентських виборів, у Мінську, Білорусь, 12 серпня 2020 року.
Фото:

EPA/TATYANA ZENKOVICH

«Чай з малинавым варэннем» 

Телеграм-канал публікує новини Білорусі, які також можна надіслати на телеграм-бот каналу. Зараз там приблизно 116 тисяч підписників.

Спочатку «Чай з малинавым варэннем» виріс із російського пабліка з новинами й жартами «Лентач». У 2014 році майбутній засновник «Чай з малинавым варэннем» Ігор Кот влаштувався в «Лентач». Згодом у нього з'явилася ідея створити «білоруський філіал», а назву він обрав через заяву Лукашенка, що чай із малиновим варенням — його улюблений. 

В інтерв’ю Tut.by Ігор розповідав, що над проєктом, окрім нього, працюють ще кілька хлопців — співзасновники, залучені практично від самого початку запуску. 

«Це не наймані працівники, яких можна “виставити на вулицю” за неуспішність, — каже Ігор. — Плюс чатик із десятьма людьми, які приносять по посту в місяць».

Зараз, за словами Ігоря, над каналом працює 10 людей. Аудиторія за останні дні збільшилася вдвічі. У коментарі hromadske Ігор каже, що канал відчуває відповідальність за подачу інформації, тому команда намагається стримувати емоції.  

«Важливе правило редакції: ми ніколи не закликали на жодну акцію та на жоден протест. Якщо ти так робиш, то несеш відповідальність за те, що буде людьми. Наше завдання — показати події, а що з цим робити чи не робити рішення читача», — пояснює Ігор. 

Він каже, що сама команда каналу не підтримує жорстокість влади та вважає такі дії неприпустимими: «За кого голосували хлопці, я не питав. Програма Тіхановскої, про яку ми знаємо — проведення чесних виборів. Думаю, саме цього хоче більшість білорусів».

Поділитись: