УКРАЇНА

Дискримінація в армії: про жінок і не тільки

12 березня, 2018 15:26
УКРАЇНА/Дискримінація в армії: про жінок і не тільки
Зберегти
Вигляд
lead
Щороку до 8 березня Міноборони проводить брифінги з питань гендерної рівності, відомство навіть створило окремий відділ — з питань гендерної рівності, мовляв, щоб наблизити армію до стандартів НАТО.

Що насправді відбувається з правами жінок в армії, хто кого дискримінує на передовій і в казармі, а також про «нежіночу службу», «нежіночі звання» Громадське говорило у студії з Інною Заворотько — офіцеркою відділу військового права Управління правового забезпечення Генштабу Збройних Сил. Нижче — головні тези розмови.

«Жінкам дозволили стріляти офіційно»

Від 2016 року жінкам дозволили обіймати певні посади у Збройних Силах, які раніше забороняв закон. Перелік розширився й змінився у 2016 році, коли внесли зміни до наказу Міноборони (останні зміни внесли торік восени). До середини 2016-го траплялися випадки, коли жінок, які фактично воювали на сході України, виконуючи обов'язки суто військові — снайперки, мінометниці тощо, офіційно записували кухарями, медиками та іншими «більш жіночими» професіями.

«Великим питанням залишається сприйняття і стереотипність мислення особового складу Збройних сил і взагалі розуміння базових понять, що таке гендерна рівність, і чого ми говоримо про неї власне в ЗСУ», — висловлює свою думку Інна Заворотько.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ ДРУЖИНА: 5 випадкових історій жінок в армії — Hromadske.doc

Наразі цю проблему вирішують тренінгами й роз'ясненнями — такою собі просвітницькою діяльністю. З командирами військових частин працюють юристи, медичні працівники, фахівці морально-психологічного забезпечення, капелани та прес-служба, розповідає вона. Це саме ті люди, яким військові довіряють найбільше. Проте законодавство змінити швидше, ніж свідомість:

«Збройні сили України, як і будь-якої іншої держави, — це традиційно більш чоловіча аудиторія, тому зламати стереотипи сприйняття жінки в армії складно».

Тепер жінки в армії можуть обіймати як рядові, так і офіцерські посади (на фото зліва направо — контрактниця ЗСУ, операторка безпілотника в батальйоні «Донбас-Україна» Юлія Толопа (позивний «Валькірія»), волонтерка, засновниця Центру підтримки аеророзвідки Марія Берлінська, контрактниця ЗСУ, медсестра Людмила Калініна) Фото: Богдан Кутєпов/Громадське

Як Міноборони піклується про репродуктивне здоров'я жінки

Після боротьби правозахисниць із дискримінаційними законодавчими актами й нормами, МОЗ таки скасував наказ, який забороняв працю жінок у 450 професіях. Відмінили його в січні 2018 року, відтак жінки, якщо захочуть, можуть працювати і свердлильницею, і машиністкою бульдозера, долотозаправницею, лісорубкою, скотобійницею тощо.

На сьогодні у Збройних Силах України проходять службу близько 25 тисяч жінок, з них понад 3 тисячі — офіцери. 10 тисяч жінок служать на посадах, які визначають боєздатність ЗС України. Учасниками АТО є більше 6 тисяч жінок, 2 тисячі й сьогодні виконують бойові завдання в зоні конфлікту на сході країни. Окрім цього, понад 31 тисяча жінок обіймає в ЗСУ цивільні посади.

Але, є два «але». Точніше два накази Міністерства оборони, які регулюють питання порядку проходження служби в ЗСУ: один щодо рядового, сержантського і старшинського складу, інший — щодо офіцерського (№337 та №412). Вони писалися приблизно тоді, коли й скасований наказ МОЗу, і але досі чинні. Тобто, ті 450 професій, які тепер дозволені для жінок, усе одно залишаються недоступними для жінок-військових.

Цікаво, що тексти цих наказів мають обмежений доступ, отже дізнатися про перелік професій-табу не так просто. Поза тим, є накази МОЗ, які регулюють, наприклад, вагу, яку чоловік або жінка можуть підняти за один раз (вона відрізняється), чи вагу, яку можна підняти протягом доби. Ці накази теж враховують при прийнятті чи неприйнятті жінок на службу в Збройні Сили.

«Серед офіцерського складу для жінок відкриті практично всі посади. Але досі лишаються недоступними роботи з вибухонебезпечними предметами, водолазні роботи, пожежогасіння, підводні човни і кораблі, а також окремі посади в підрозділах спецпризначення.

Є така посада, як, наприклад, «заряджаючий з ґрунту» — військовослужбовець має підіймати снаряд, вагою близька 40 кілограмів, і заряджати зброю на ведення вогню. Тому Міноборони не може відкрити цю посаду для жінок», — пояснює Інна Заворотько.

Військовослужбовець має підіймати снаряд вагою близько 40 кілограмів і заряджати зброю на ведення вогню, тому на цю посаду не призначають жінок (на фото — український військовий займається з імпровізованою штангою, піднімаючи боєприпаси від 120 міліметрового міномету, недалеко від лінії фронту в селі Водяне Донецької області, 16 жовтня 2017 року) Фото: EPA-EFE/SERGEY VAGANOV

Дискримінують в армії і чоловіків, і жінок

Визначення гендерної дискримінації закріплене в законодавстві України і щодо військових-чоловіків. Інна Заворотько каже, що коли йдеться про дискримінацію в армії, увага штучно зочереджується на жінках, що викривлює поняття гендерної рівності.

Приміром, у Збройних Силах (це стосується і прикордонників) співробітниць, які мають дітей віком до 3-х років, можуть призначити на посади з легшими умовами праці. Для чоловіків така норма не передбачена.

Покарання за кримінальне правопорушення військовослужбовцем теж відрізняється, залежно від того, чоловік це чи жінка. Жінки-військові не відбувають покарання за військові злочини в дисциплінарному батальйоні, а за адміністративні — на гауптвахті, на відміну від чоловіків.

Словник

  • Гендерна нерівність — соціальний процес, коли ставлення до людини відрізняється невигідним для неї чином, залежно від статі.
  • «Липка підлога» — метафоричний термін, що описує ситуації, в яких жінки довше затримуються на початкових кар'єрних позиціях, у порівнянні з колегами-чоловіками.
  • Ейджизм — уявлення, що вік людини визначає її соціальний статус і роль у суспільстві, дискримінація за віком.
  • Сексизм — припущення, що люди однієї статі колективно перевершують інших.

Хоча згідно з наказом від 2016 року жінки і чоловіки можуть перебувати на однакових посадах, в одному підрозділі на тій самій посаді несуть службу по-різному, пояснює Інна Заворотько. Каменем спотикання стає звичайний для військовослужбовців добовий наряд. Є обмеження, коли жінку можуть ставити в наряд, щодо чоловіків — ніяких обмежень.

Це стосується і відряджень. Жінку-військову не можуть відправити у відрядження, якщо вона вагітна чи якщо має дитину віком молодше 14-ти без її згоди, у чоловіків згоди не питають. Слід зазначити, що й перебування в «зоні проведення антитерористичної операції», як це називається офіційно, теж на сьогодні є відрядженням.

Тому, каже Інна Заворотько, якщо наближувати законодавство до стандартів НАТО, де накази і нормативи є однаковими як для чоловіків, так і для жінок, питання щодо дискримінації в ЗСУ треба також вирішувати обопільно.

«Я відчувала дискримінацію на собі, але це була дискримінація не з боку чоловіків, часто ними (дискримінаторами — ред.) були жінки. Це стереотипне мислення, воно часто пов'язане зі статтю чи віком, отже, таку дискримінацію можна відчувати як з боку чоловіків, так і з боку жінок».  

 

Пов`язані новини