Едвард Лукас: Відступ Росії - велика заслуга української армії
Старший редактор The Economist Едвард Лукас в інтерв'ю Громадському розповів про роль України та Сирії у протистоянні Росії та Заходу.
Сьогодні гостро постає питання, як російське втручання у Сирії впливає на ситуацію в Україні, на сході України зокрема, а також у Європі.
Так, я вважаю, ми маємо причини непокоїтись. Сирійська криза - це результат поразки західних лідерів, а також американського лідера. Росія намагається вирватись із дипломатичної ізоляції, беручи участь у сирійському конфлікті. Насправді це аж ніяк не допомагає вирішити конфлікт, а тільки загострює його, та все ж це дозволяє Росії вийти на провідні дипломатичні ролі. Європейські країни вдячні за це, вони кажуть: Америці не вдалось, Сирія у хаосі, мігранти напливають; може, Росія зможе допомогти. І це вкрай небезпечно для України.
Яким могло б бути це європейське сприйняття? Якщо бути більш точними та обачними?
Думки європейців знову розділились. Ніколи не було Золотого віку, коли Європа бачила одним оком і говорила одним голосом. Я думаю, момент Росія обрала сприятливий, оскільки європейці справді не люблять Асада. Інші країни непокояться через міграцію і намагаються зупинити наплив мігрантів. І є також люди, які хочуть підтримати тих, хто вимушений бігти. І тільки на другому місці стоїть питання, а скільки ж людей переживає за Україну? Для східних європейців, зокрема північних східних європейців російська поведінка в Україні — велика проблема. Європейців з півдня це непокоїть менше. І я можу сказати, що це має свій влив. Наприклад, я бачу, що Іспанія бажає послабити санкції в обмін на вирішення кризи біженців, оскільки їх це зачіпає.
А як щодо США? Вони також залучені до цього конфлікту. Як вони сприймають кроки Росії? Чи може Росія стати союзником для Штатів?
Я думаю, що Америка дуже близько до того, щоб скоїти катастрофічну помилку. Я не вважаю, що Путін мав зустрічатись з Обамою в Нью-Йорку. Особливо після його промови, яка була спробою принизити Сполучені Штати перед світовою спільнотою. Ми маємо пам'ятати, що Росія не хоче вирішити сирійський конфліктдля нас, Росія має на меті підтримати режим Асада. Це може призвести як до стабільності, так і до дестабілізації, але будь-яке рішення цього конфлікту вимагає комплексного підходу, треба думати і про Катар, і про Саудівську Аравію. Ми маємо щось запропонувати Саудівській Аравії, аби уберегти її від ІДІЛ. Не забуваймо і про курдів на кордоні. Нам потрібно думати про Туреччину та Ізраїль. Отже, це комплексна дипломатія. І я не думаю, що американці зможуть організувати подібні дипломатичні зусилля. Росія тим паче на таке не здатна. Тож чому ми віддаємо їй ініціативу щодо врегулювання сирійського конфлікту, якщо Росія грає тільки деструктивну роль?
Росія цього тижня завдала авіаударів, які насправді не були направлені проти ІДІЛ. Хіба після цього будуть вестись подальші переговори щодо співпраці у веденні війни?
Я думаю, поведінка Росії йде у такий кричущий розріз із американськими інтересами, що питання співпраці вже не стоїть. Америка підійшла дуже близько до того, щоб працювати із Росією задля врегулювання сирійського конфлікту. Я думаю, це буде помилкою. Росія принижує Штати тим, що бомбить американських союзників. Путін перекрив усі дипломатичні шляхи, він просто насолоджується тим, що він у центрі уваги, а Росія грає таку глобальну роль.
Чи не думаєте Ви, що забагато інформаційного туману, конкретно цього тижня багато створено матеріалівпро величезні зусилля Путінської адміністрації, щоб повернутись на міжнародну сцену? Чи надовго це?
Однозначно, це вторгнення має символічний зміст. Путін хоче бути впевненим, що 20 відсотків території, які утримує Асад, не будуть захоплені Ісламською державою, хоча тут він і так матиме підтримку. Це військовий аспект російського вторгнення, та перш за все це робиться для телекамер. Вони покажуть, що Росія – це глобальна військова сила, що вона може захистити цю силу і за межами власної держави, що вона може скористатись слабкістю Заходу і перехопити ініціативу. Така короткострокова тактика – це великий успіх для Путіна, її схвалюють і в самій Росії, і за кордоном.
В той же час, ми дивимось на cитуацію у Cхідній Україні, нові переговори у нормандському форматі щойно завершились. Ми бачимо, що конфлікт справді заморожується. Як Ви думаєте, чи хороша взагалі ідея замороження конфлікту, навіть тимчаово?
Заморожений конфлікт кращий за конфлікт, який не заморожений. Тому я радію, що нікого не вбивають, і це важливо. Я гадаю, той факт, що Росія вирішила відступити, - велика заслуга української армії. Ви воювали з росіянами і призвели їх до безвихідного становища. Вони зрозуміли, що не зможуть перемогти, і вирішили відступити. Путін також зазнав політичної поразки, оскільки він не зміг схилити інші міста підтримувати його ідеї, отже це поразка Росії. З іншого боку, Росія зараз рухається до війни на виснаження. Вони сподіваються на те, що українцям набридне їхній уряд, низький рівень життя, і тоді, можливо, почнуться політичні заворушення. Це дасть Росії можливість, та й історія каже, що якщо ти достатньо довго чекаєш (якщо ти – це Росія), то в Україні усе й так піде шкереберть. Мені здається, це і є новий підхід Путіна.
Які це матиме наслідки у найближчі місяці?
Путін буде сподіватись, що західні країни натиснуть на Україну, щоб та виконала свої зобов’язання щодо децентралізації. Путін тоді зможе сказати: я зупинив вогонь, чому ж українці не роблять те, що мають робити вони? Він захоче проведення місцевих виборів у відколотих регіонах «ДНР» та «ЛНР» за його правилами, де переможуть його люди. І Путін захоче, щоб Україна це прийняла, але, звичайно, Україна цього не захоче. Таким чином, Захід не буде розуміти, чому ж Україна не може розібратись з цими виборами, не усвідомлюватимуть важливість дотримання саме української Конституції. Отже, Україні доведеться дуже важко про це сперечатись, навіть спираючись на Мінські угоди.
Я думаю, Захід вирішив не дозволяти Росії перемогти. Отже, мова про наступ на Київ, як пропонував Путін, не йде. Я гадаю, ми могли б побачити більшу підтримку бойовиків, проте втручання Заходу було достатнє. Ми проводили спільні навчання. Я був у Львові і бачив на власні очі той рівень військової підтримки і співпраці, яка є безпрецедентною. Це не летальна зброя, як того хотіла Україна, але це істотна допомога від США та інших західних країн, яка, на мою думку, і призвела до того, що зараз бої зупинились. Тепер США постачає Україні контрбатарейні радари, які стануть у нагоді, якщо Росія поновить бойові дії. Відбуваються навчання, отже, я думаю, Україна зараз готова до того, що Росія поновить бої. Частково завдяки західній допомозі, але в основному завдяки вашим власним зусиллям. Ви готові протистояти.
- Поділитися: