Ексдепутати Клюєви зберегли енергобізнес після анексії Криму в обхід санкцій ЄС — «Настоящее время»

Про це йдеться у спільному розслідуванні «Настоящего Времени» та антикорупційного проєкту «Муніципальний сканер».

Розслідування, яке вели майже два роки, отримало назву «Кримський архів».

Журналісти з’ясували, що кілька сонячних електростанцій у Криму, які раніше належали братам Клюєвим, після анексії перереєстрували у російському реєстрі. Тепер їх засновниками є компанії з Австрії, Нідерландів, Кіпру та з Британських Віргінських островів.

Як йдеться у розслідуванні, частина цих компаній продовжує працювати, частина — перебуває на стадії ліквідації через судові процеси з російськими банками.

Зазначається, що ще до анексії Криму компанії Клюєвих взяли кредити в українських і російських банків на будівництво геліостанцій в Україні. До 2017 року компанії нагромадили величезні борги перед обома сторонами.

«Якщо Україні довелося покривати збитки банків з державного бюджету (це близько мільярда доларів), то Росія почала судові процеси з власниками енергобізнесу. Компанії до цього моменту заборгували близько 800 мільйонів євро», — йдеться у розслідування.

Як уточнюють журналісти, йшлося про кредити, які компанії групи Activ Solar брали у банку ВТБ і Свербанку через їхні українські філії. Тоді ж російський глава анексованого Криму Сергій Аксьонов допускав, що держбанки заберуть геліостанції у рахунок кредитів.

З’ясувалося, що попри санкції та судові процеси з Росією, станції Клюєвих в анексованому Криму продовжують працювати. Їх власниками тепер є понад десяток різних компаній зі схожими назвами. У всіх них працюють люди, які були тісно пов'язані з бізнес-активами Клюєвих.

Самі ж ексдепутати, як повідомляється, перебували під персональними санкціями ЄС з 2014 року. Але до кінця 2018-го і початку 2019-го їх зняли.

Влада Кіпру на запит «Настоящего Времени» про можливе порушення санкцій не відповіла, порадивши звернутися безпосередньо до компаній. У Нідерландах та Австрії на запити НВ не відповіли. На запити та виклики журналістів жоден з братів Клюєвих не відповів.

Сергій Клюєв був народним депутатом V-VII скликань від «Партії Регіонів», а у VIII — як безпартійний. Його брат, Андрій Клюєв, також раніше був «регіоналом», згодом став віцепрем'єр-міністром з питань паливно-енергетичного комплексу. У 2014-му обіймав посаду голови тодішньої Адміністрації президента.

На території українського Криму 16 березня 2014 року відбувся невизнаний міжнародною спільнотою так званий «референдум» про статус півострова. Президент Росії Володимир Путін 18 березня 2014 року одноосібно оголосив про «включення Криму до складу РФ». Відтак Росія анексувала українську територію.

Україна, Європейський Союз та Сполучені Штати не визнали результати голосування на так званому «референдумі» та запровадили санкції проти Росії.