Ексголову Фонду держмайна Сенниченка підозрюють в організації злочинного угруповання

Про це повідомляє Національне антикорупційне бюро України.

Правоохоронці не називають ім'я підозрюваного, але розповідають, що йдеться про період 2019-2021 років. Тоді Фонд держмайна очолював саме Сенниченко.

Крім нього, причетними до схеми називають ще 9 людей, серед яких наближена до Сенниченка людина, яка була співорганізатором, радник Сенниченка, два в.о. директора «Одеського припортового заводу» (у різні періоди), в.о. керівника «Об’єднаної гірничо-хімічної компанії», два власники ТОВ (переможця аукціону на «ОПЗ») та дві фізичні особи.

В.о. директора «ОПЗ» і радника голови Фонду держмайна затримали. Ще сімом людям, зокрема Сенниченку, повідомили про підозру. Йдеться про ч. 5 ст. 191 та ч. 1 й 2 ст. 255. За це загрожує до дванадцяти років з конфіскацією майна й позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

У чому звинувачують?

За інформацією слідчих, у 2019-2021 роках учасники схеми заволоділи понад 500 мільйонами гривень «Одеського припортового заводу» та «Об’єднаної гірничо-хімічної компанії». Водночас сума неправомірної вигоди, отримана членами злочинної організації за весь час контролю «ОПЗ», перевищує 2 мільярди гривень.

Зокрема, як стверджують правоохоронці, на початку 2020 року Сенниченко домігся обрання «лояльних» членів наглядової ради «ОПЗ», які згодом погодили призначення учасника злочинної організації директором заводу. Після цього фігуранти нібито продовжували дію додаткових угод з підконтрольною їм компанією про переробку газу в карбамід та аміак.

Слідчі розповідають, що підозрювані так робили, щоб і далі платити менше заводу за переробку сировини. Згодом члени злочинної організації зрозуміли, що така схема може викликати питання, тому провели конкурсний відбір нового постачальника давальницької сировини, припускаючи перемогу саме підконтрольної їм компанії, розповідають правоохоронці.

Коли ж сталося інакше, фігуранти незаконно скасували результати і підписали договір з наперед визначеною компанією. За даними слідства, ця компанія погодилася працювати із заводом на старих умовах, не збільшуючи, а згодом навіть зменшуючи суму компенсації заводу за переробку сировини.

Загалом за період з травня по грудень 2020 року «ОПЗ» втратив понад 390 мільйонів гривень. Слідчі також демонструють листування між учасниками злочинної організації, які підтверджують злочини.

Другий епізод діяльності злочинної організації стосується «Об'єднаної гірничо-хімічної компанії». За інформацією слідчих, у жовтні 2020 року Сенниченко домігся призначення «лояльного» в.о. директора «ОГХК», а той умисно уклав чотири контракти про продаж титановмісної сировини із підконтрольною раднику голови Фонду держмайна чеською компанією за заниженими цінами.

Правоохоронці з'ясували, що цей товар потім перепродали за ринковими цінами, зокрема підприємствам рф та на територію тимчасово окупованого Криму. Це призвело до збитків державі на понад 118 мільйонів гривень.

Слідчі додають, що Сенниченко та інші фігуранти намагалися приховати свої злочинні дії. Зокрема, організатор схеми нібито навіть скаржився на корупцію з боку «конкурентів» на «ОПЗ», «ОГХК» та інших підприємствах зі сфери Фонду держмайна. Як резюмують правоохоронці, він так робив, щоб лише підконтрольна його злочинній організації компанія могла заробити.

Про Сенниченка

Верховна Рада звільнила Дмитра Сенниченка з посади голови Фонду державного майна у лютому 2022 року. У ЗМІ була інформація, що він йде у відставку через початок великої приватизації, зокрема продаж заводу «Більшовик».

Однак Сенниченко це заперечив. Він казав, що відставка пов'язана суто з його планами. У січні 2022-го суд наклав арешт на всі акції заводу «Більшовик» через можливі зловживання під час приватизації.

До Фонду держмайна Сенниченко працював у Національному банку України й на службі у прем'єр-міністра (у 2000 році). Також був керівником Німецького товариства міжнародного співробітництва, перебував на посадах члена наглядових рад Prozorro.