Соцмережі Facebook виповнюється 16 років (на фото — жінка тримає символ «лайк» на виставці в Берліні, Німеччина, 7 березня 2018 року)
Фото:

EPA-EFE/FELIPE TRUEBA

Шістнадцять років тому Марк Цукерберг разом зі своїми університетськими друзями з Гарварду заснували Facebook. За цей час соціальна мережа, що мусила «зробити світ більш відкритим», зробила більш відкритими персональні дані користувачів.

«Якщо тобі потрібен хтось із Гарварду, тільки скажи. У мене є 400 e-mail, фото. [...] Люди просто надали мені їх. Вони довіряють мені. Я не знаю, чому. Які ж вони тупі», ― писав 19-річний Марк Цукерберг своєму другові ще на початку існування Facebook.

За останнє десятиліття соціальну мережу критикували через психологічні експерименти над користувачами, свободу поширення фейків і використання персональних даних. Найбільш відома історія ― вплив Cambridge Analytica на президентські вибори в США.

hromadske розповідає про найгучніші зливи даних, зміни в політиці Facebook і реакцію користувачів на дії компанії.

Від Гарварду до М'янми: злами, фейки та мова ненависті

Цукерберг створив попередника Facebook, Facemash, у 2003 році. Згодом виявилося, що фотографії користувачів сайту використовувалися сторонніми сервісами ― Марк вибачився і видалив соціальну мережу, адже не зміг вирішити проблему з витоком даних. Натомість створив Facebook.

У 2010 році журнал Time назвав Марка Цукерберга людиною року, тоді ж вийшов фільм «Соціальна мережа» про засновників Facebook. Через два роки компанія придбала Instagram за 1 мільярд доларів. Марк Цукерберг став одним з найбагатших і найвпливовіших людей у світі.

Проблеми почалися у 2013 році. Хакер Халіл Шріте виявив помилку в системі безпеки Facebook. На його заяви ніхто не відреагував, тож він зламав сторінку Марка Цукерберга і написав на ній пост про проблему.

А вже наступного року Facebook отримав першу порцію гучної критики ― виявилося, що у 2012 компанія проводила психологічний тест на користувачах. У новинах видаляли певні слова і спостерігали за зміною реакції на публікацію. До експерименту без їхньої згоди залучили 70 000 користувачів. Шеріл Санберг, членкиня ради директорів Facebook, вибачилася за інцидент.

У 2016 році виявилося, що Facebook видаляв фотографії з В’єтнамської війни та протестів ― це поставило під сумнів чесність із користувачами, про яку так часто говорив Цукерберг. Тоді ж виявилося, що під час президентських виборів у США користувачі все частіше бачили фейкові новини. Цукерберг вибачився і пообіцяв вдосконалити алгоритми соціальної мережі.

Через два роки ООН у своїй доповіді заявила, що Facebook використовували місцеві військові для підбурювання геноциду в М’янмі. Соціальна мережа не заблокувала пости з мовою ненависті і неправдивою інформацією ― під час геноциду знищили 25 тисяч мусульман з народу рохінджа. Після оприлюднення звіту ООН Facebook відразу видалив сторінки чиновників, які закликали до знищення рохінджа.

Так само Facebook критикували за безперешкодну діяльність російської «фабрики тролів»«Агентства інтернет-досліджень», під прикриттям якого працюють мережі ботів.

У 2018 році через помилку у Facebook приватні дописи 14 мільйонів користувачів стали видимими для всіх, а роком пізніше в мережу потрапили мобільні номери майже 420 мільйонів людей. Згодом ― персональні дані більш ніж 267 мільйонів користувачів соцмережі.

Генеральний директор Facebook Марк Цукерберг дав свідчення на слуханнях сенатського комітету (зловживання даними у соціальних мережах) у Вашингтоні, США, 10 квітня 2018 року
Фото:

EPA-EFE/MICHAEL REYNOLDS

Чорний рік в історії Facebook: Cambridge Analytica

Головний скандал за участі Facebook розгорівся у 2018 навколо виборів президента США. Виявилося, що компанія Cambridge Analytica використовувала незаконно отримані від Facebook дані про 87 мільйонів користувачів. Завдяки цьому політики проводили цілеспрямовану політичну агітацію та маніпулювали виборцями. 

Після оприлюднення цієї інформації Цукерберг мовчав п’ять днів. Та незабаром йому довелося п’ять годин свідчити у Конгресі США ― дії Cambridge Analytica могли вплинути на результати виборів Президента США.

«Зазвичай ви платите компанії за продукт ― натомість наш сервіс ви отримуєте безкоштовно. Ми працюємо з рекламними компаніями, щоб ви отримували релевантні оголошення. [...] Ми не продаємо персональні дані, хоча нас часто в цьому звинувачують», ― писав Цукерберг у колонці для Wall Street Journal після скандалу. 

У перший день свідчень гендиректор Facebook визнав провину компанії і вибачився. Тим не менше, на деякі запитання відповісти не зміг.

На питання про те, чому соціальна мережа не заблокувала Cambridge Analytica, як тільки зрозуміла, що вони використовують дані, Цукерберг заявив, що «не було чого блокувати ― вони не мали сторінки чи рекламної активності». Пізніше під час слухань Марк Цукерберг визнав, що насправді Cambridge Analytica могли заблокувати. 

«Коли в Cambridge Analytica нам сказали, що вони не використовували дані і видалили їх, ми розглянули цю справу як закриту. У ретроспективі це було явною помилкою. Ми не повинні були вірити їм. Ми оновили нашу політику, щоб переконатися, що ми знову не допустимо такої помилки», ― заявив Цукерберг.

Того ж року з компанії пішли 11 топових працівників, серед яких співзасновники месенджерів та менеджери.

Аби ми створювали більше важливих матеріалів для вас, підтримайте hromadske на Спільнокошті. Будь-яка допомога має велике значення.
Ексдиректор Cambridge Analytica Александр Нікс сідає в авто і залишає офіс через задній вхід до будівлі у Лондоні, Британія, 20 березня 2018 року. Компанія з аналізу даних Cambridge Analytica, яка працювала над президентською кампанією Дональда Трампа, незаконно отримала доступ до даних 87 мільйонів користувачів Facebook
Фото:

EPA-EFE/FACUNDO ARRIZABALAGA

Гучні заяви: чи реальні зміни в політиці Facebook?

Наприкінці 2018 року Цукерберг заявив, що Facebook «принципово змінює своє ДНК»

Того ж року компанія анонсувала аудит діяльності Cambridge Analytica у соцмережі, але так і не провела його. Натомість Facebook провів аудит усіх додатків, що від 2014 року могли мати доступ до персональних даних користувачів, і за пів року заблокували 400 з них. Розслідування продовжили, але за пів року нових порушень так і не виявили.

У травні 2018 у Facebook пообіцяли створити інструмент «прозора історія», що дозволить користувачам перевірять, хто і як використовує їхні дані. Оновлення обіцяли презентувати за кілька місяців, проте минуло півтора роки, а його немає досі. 

Водночас компанія розробляє платну версію сервісу для охочих обмежити доступ до власних даних. А також залучає більше модераторів, що відслідковують контент із мовою ворожнечі ― але і за це отримує критику, адже адміністратори працюють у неналежних умовах.

У 2019 році Федеральний суд США оштрафував Facebook на 5 мільярдів доларів за порушення конфіденційності інформації користувачів. Це стало найбільшим штрафом, який коли-небудь доводилося сплачувати технологічній компанії. 

Час від часу Facebook видаляє мережі російських ботів. Також тепер користувачі можуть дізнатися, хто заплатив за політичні рекламні пости. 

Ще одна гучна обіцянка ― інтегрувати повідомлення Facebook, Instagram та WhatsApp в одну систему із наскрізним шифруванням. Та експерти вважають, що це має мало спільного із захистом персональних даних, натомість закріпить за Facebook статус монополіста. 

«Після інтеграції цих трьох платформ знову їх розділити буде технічно неможливо, ― вважає Джонатан Олбрайт, директор Ініціативи цифрової криміналістики Центру цифрової журналістики. ― І саме тому вони так швидко намагаються це зробити».

Співробітники одного з департаментів контролю у компанії Facebook відстежують контент, пов'язаний із виборами, Каліфорнія, США, 17 жовтня 2018 року
Фото:

EPA-EFE/MONICA DAVEY

#DeleteFacebook: найнебезпечніша світова монополія

Сара Міллер, заступниця директора Open Markets Institute у Вашингтоні, вважає, що Facebook став найбільш небезпечною монополією у світі: «Їхня бізнес-модель ґрунтується на глибокому нагляді за користувачами».

«Нам дійсно потрібно відокремити Facebook від Instagram, WhatsApp [компанії, якою володіє Facebook], і забезпечити наявність ринкової підзвітності, щоб користувачі мали реальний вибір і не мусили використовувати систему соціальних медіа, яка покладається на маніпуляції та використання глибоко приватної інформації», ― пояснює експертка. 

А один зі співзасновників Facebook, Кріс Г’юз, заявив, що хотів би, аби компанія розпалася.

А поки чекати на такі радикальні зміни не доводиться, користувачі видаляються із соціальної мережі ― за рік кількість американців, що користуються Facebook, зменшилася на 6%. 

До руху #DeleteFacebook долучилися і знаменитості.

Актор Джим Керрі видалив особисту сторінку ще до сканаду з Cambridge Analytica. На такий крок він пішов після того, як у Facebook виявили масштабну мережу російських ботів, що могла впливати на американські вибори.

Cвою сторінку видалив Ілон Маск, а заразом ― сторінки SpaceX та Tesla.

Так само з Facebook пішов Стів Возняк, співзасновник Apple. «Користувачі надають Facebook інформацію про кожну деталь свого життя. І Facebook заробляє через це величезні гроші на рекламі. Їхній дохід базується на інформації про користувачів, у той час як вони самі не отримують нічого», ― заявив Возняк. 

Співачка Cher видалила сторінку, прокоментувавши: «Це було складно для мене, адже сторінка допомагала з благодійністю і (у Facebook ― ред.) було так багато чудових людей. [...] Але є речі, важливіші, ніж гроші».

З різних причин з Facebook та Instagram, що йому належить, видалялися Меган Маркл, Канні Вест, Ед Ширан, Сем Сміт та інші. Пізніше дехто з них відновив свої акаунти.

Кілька днів тому з Facebook пішов і Стівен Кінг. Письменник повідомив про це у Twitter: «Я йду з Facebook. Мене не влаштовує потік дезінформації, що є в політичній рекламі, а також не впевнений у захисті конфіденційності»

Рух видалення із соцмереж настільки помітний, що його почали досліджувати. Вчені зі Стенфорду стверджують: люди, що видаляються з Facebook, хоч і стають менш поінформованими, та все ж почуваються щасливішими.

Поділитись: