Світ

Фінська школа свободи: як працює одна з найкращих систем освіти

26 березня, 2018 19:24
Світ/Фінська школа свободи: як працює одна з найкращих систем освіти
Зберегти
Вигляд
Фінляндія, одна зі світових лідерів шкільної освіти, допомагатиме Україні реформувати школи. У межах угоди, яку ще має ратифікувати Верховна Рада, Київ отримає 6 мільйонів євро. Тепер навчатимуться вчителі. Співпраця розрахована на чотири роки й стосується вчителів молодших класів.

Угода передбачає, що в Україні працюватимуть фінські експерти, але планується також обмін. Крім того, як повідомили Громадському в Міністерстві освіти і науки, розвиватимуть нові навчальні стандарти, розроблятимуть нові підручники та промотуватимуть освіту.

Громадське поцікавилося у фінів, чому їхня освіта вважається такою хорошою. Ми поспілкувалися з директором школи, асистенткою вчителя й батьками, щоб зрозуміти успіх фінських шкіл.

Директор школи: «Найважливіший час у школі — це перерва»

Я думаю, є декілька причин [чому фінська школа успішна — ред.]. Найважливіша — це те, що всі школи однакові. Ти можеш піти до будь-якої, і бути впевненим, що всі інші — більш-менш такі самі.

Друга причина — педагогічні університети. Щоб отримати там місце, потрібно бути дуже здібним. Вступають лише найкращі. Загалом навчання триває близько п'яти років.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ 1-Б клас: перші учні «нової української школи»

Я гадаю, що найважливіший час у нашій школі — це час перерв, час перед уроками, час після занять. Ми приділяємо багато уваги коротким бесідам. У нас є післяобідні та ранкові педагогічні зібрання. На них ми обговорюємо поточні проблеми. Поза школою також існують певні курси, що пропонуються вчителям безкоштовно.

Початкова школу в Гельсінкі, Фінляндія, 3 березня 2009 року Фото: EPA/KIMMO BRANDT

Ірена Дацко, матір 3-х дітей, Гельсінкі: «Діти навіть не розуміють, що вони вчаться»

Коли дитину приймають до школи, вона проходить співбесіду, під час якої присутні також батьки. Учитель запитує, як дитина почувається, чи відчуває, як їй даються ті чи інші науки, як вона добре вона їх знає. Батьки можуть усе це коментувати.

У нашій школі уроки не 45 хвилин, а 75. Якогось суворого режиму на уроках немає. Діти можуть почитати, посидіти на дивані, полежати, доки вчителька їм читає. Ці 75 хвилин їх не втомлюють.  

Правил не заучують. Діти навіть не розуміють, що вони вчаться. Але інформація тримається в голові, бо на них не тиснуть. Я була дуже здивована, як багато знають мої діти. Вони розмовляють п'ятьма мовами, пам'ятають історію, яку їм не треба зубрити.

Усі школярі обов'язково на перерві йдуть надвір. Ніхто не залишається всередині. Вони бавляться, грають у м'ячі, у них є скакалки, лопатки, копають тунелі в снігах. Вони зайняті. Коли ж повертаються до класу, то можуть сконцентруватися.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Відірвати вчителів від дошки: які зміни чекають на українську школу

Семирічна Сізу та дев'ятирічна Аті, які навчаються в першому та третьому класі початкової школи, виконують домашнє завдання, Вантаа, приміський район Гельсінкі, Фінляндія, 3 березня 2009 року Фото: EPA/MARKKU OJALA

Денис Пєрцев, лідер української громади в Гельсінкі: «Їм дають мапу, і кажуть: "а тепер ми йдемо вчитися навігації в місті. Ось вам мапа, ось адреса, хто перший знайде дорогу?"»

Торік діти принаймні тричі були в зоопарку. Вони не просто гуляли, їм розповідали, які є тварини і чим відрізняються. Потім кілька разів ходили в антропологічний музей, побачили, якими були динозаври, і дізналися, як розвивався світ.

Декілька разів ходили в Музичний дім, чимось схожий на філармонію, слухали музику.

Вони навчаються просто на вулиці. Їм дають мапу, і кажуть: «А тепер ми йдемо вчитися навігації в місті. Ось вам мапа, ось адреса, хто перший знайде дорогу?»

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Нова українська школа: 9 змін, які пропонує Міносвіти

«Легке» навчання відбувається до 7-8 класу. Коли дитина переходить у 10-11 клас, там починається сильне навантаження. Настільки сильне, що в дитина не має вільного часу на щось інше. У початковій школі в них виробляється передусім бажання вчитися і навички, як правильно це робити. Акцентують не на тому, щоб запам'ятати 150 правил, а на тому, щоб у разі потреби знати, як ці правила знайти й використати.

Урок у вищій школі, Гельсінкі, Фінляндія, 3 березня 2009 року Фото: EPA/KIMMO BRANDT

Людмила Гнап, асистентка вчителя у школі в Турку: «Я ставлюся до кожного учня як до особистості. Я повинна поважати їх»

Тут стосунки між учнем і вчителем відрізняються від інших країн, не лише від України. Думаю, також від деяких країн Європи. У Скандинавії дуже демократичні, ліберальні й дружні стосунки між учителем і класом. Я ставлюсь до кожного учня як до особистості. Я повинна поважати їх. Вони мають відносну свободу, тож напруження між нами немає.

Я можу зробити зауваження й нічого більше. Ніхто не каже: «тут тобі потрібно, ти повинен». Я можу сказати: «Якщо ти не слухаєш мене, ти не поважаєш мене і весь клас, то можеш робити те, що хочеш». Так люди поводяться не тільки у школі. Це цінності та принципи  у країні.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Нова українська школа — це школа для життя у XXI столітті» — інтерв'ю зміністром освіти і наукиУкраїни

Пов`язані новини